Рішення № 9041832, 03.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

03.03.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

24 лютого 2010р. справа №14/169/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”,

пр.Московський,60, м. Харків, для листування: пр.Миру,53, м. Чернігів, 14005

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянський”,

вул.Гастелло,3, м. Мена, 15600

Про стягнення 395178грн. 18коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Карпусь С.В. провідний юрисконсульт довіреність №741 від 29.12.09р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №11389422000 від 29.08.08р. в сумі 359178,18грн., з яких 330690,52грн. заборгованість по кредиту, 54506,59грн. несплачені відсотки за користування кредитом, 6917,51грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 3063,56грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

У письмовому поясненні №135-26-01/21 від 12.01.2010р. представник позивача повідомив, що згідно з вимогами ЗУ „Про акціонерні товариства” №514-VI від 17.09.08р. були внесені зміни у Статут АКІБ „УкрСиббанк”, відповідно до яких нове повне найменування банку стало: Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, що згідно з положеннями ЦКУ та ЗУ „Про акціонерні товариства” дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ „УкрСиббанк”.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області №02-01/36 від 25.01.2010 року у зв’язку з перебуванням на лікарняному судді Книш Н.Ю., справу № 14/169/14 передано для розгляду судді Цимбал –Нарожній М.П.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області №02-01/54 від 01.02.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю справу № 14/169/14 передано для розгляду судді Книш Н.Ю.

          Позивачем надано витяг із Статуту Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, державна реєстрація змін до якого проведена 18.12.09р. за № запису 14801050045005624 за погодженням з Національним банком України від 10.12.09р. Як вбачається із п.1.1. вищевказаного Статуту, Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” є правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”. Окрім того, представником позивача подано копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи –Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (ідентифікаційний код 09807750, місцезнаходження м. Харків, проспект Московський, будинок,60), в якому вказано про заміну 18.12.2009р. свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку із зміною найменування юридичної особи.

          Ухвалою від 09.02.2010р. суд здійснив процесуальне правонаступництво позивача у справі, замінивши Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк” на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” (ідентифікаційний код 09807750, місцезнаходження м. Харків, проспект Московський, будинок,60).

          Представник позивача в судовому засіданні надав заяву №135-26-01/181 від 23.02.2010р., в якій зазначив, що під час підготовки позовної заяви було допущено машинописну помилку, так у вступній та резолютивній частині позовної заяви було невірно зазначено загальний розмір заборгованості відповідача в сумі 359178,18грн., в той час як заборгованість за кредитним договором становила 395178,18грн. при цьому розмір заборгованості по кредиту, заборгованість по несплаченим відсоткам, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам була визначена вірно, та просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору №11389422000 від 29.08.08р. в сумі 395178,18грн., з яких кредит в сумі 330690,52грн., несплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.09р. по 31.10.09р. в сумі 54506,59грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 21.05.09р. по 20.11.09р. в сумі 6917,51грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 21.05.09р. по 20.11.09р. в сумі 3063,56грн., а також позивач просив стягнути з відповідача сплачене державне мито у сумі 3951,78грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей –стягуваною сумою. Ціну позову вказує позивач. У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Як свідчить зміст позовної заяви від 10.12.09р. та заяви позивача від 23.02.2010р., позовні вимоги складаються з декількох незмінних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №11389422000 від 29.08.08р., а саме 330690,52грн. заборгованості по кредиту, 54506,59грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 6917,51грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 3063,56грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, що у розумінні ст. 55 Господарського процесуального кодексу України становить фактичну ціну позову 395178,18грн., а не ціну позову у розмірі - 359178,18грн. вказану позивачем в позовній заяві. При подачі позовної заяви позивачем сплачено державне мито у розмірі 3951,78грн. згідно платіжного доручення №0004501484 від 27.11.09р.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачем допущена машинописна помилка при визначенні ціни позову «359178,18грн.», та відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України фактична ціна позову у даній справі становить 395178,18грн. За таких обставин, заява позивача №135-26-01/181 від 23.02.2010р. прийнята судом, оскільки не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

          Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянське”, ідентифікаційний код 31895495, місцезнаходження м.Мена, вул.Гастелло,3.

          У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          Ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.12.09р., ухвали про відкладення розгляду справи від 12.01.2010р., від 26.01.2010р. направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві, яка відповідає адресі державної реєстрації відповідача. Належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується матеріалами справи, поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1519382, №1552177.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, оскільки ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за поштовою адресою зазначеною у позовній заяві, яка співпадає з адресою державної реєстрації, що підтверджується матеріалами справи, повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          29.08.08р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладений кредитний договір №11389422000, відповідно до умов якого Банк (позивач по справі) зобов’язувався надати Позичальнику (відповідачу по справі), а позичальник зобов’язувався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті України в сумі 396900,00грн. в порядку і на умовах, зазначених у договорі.

          Як вбачається з умов договору, позивач зобов’язався здійснювати надання кредиту у термін 29.08.2008року, а відповідач зобов’язався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 26.08.2011р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10., 5.11, 7.4 договору, відповідач зобов’язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісії, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору (п.п.1.2.1, 1.2.2., договору).

          Сторони підписали Графік зменшення ліміту кредитної лінії (додаток №1 до договору про надання кредиту №11389422000 від 29.08.08р.), відповідно до п.2 якого позичальник згідно умов договору зобов’язується повернути банку кредит у таких розмірах, щоб станом на перелічені в графіку дати сума заборгованості за кредитом не перевищувала визначені в графіку розміри кредиту.

          Позивач виконав умови договору №11389422000 від 29.08.08р. та надав відповідачу кредит у сумі 396900,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №0001805194/06 від 29.08.08р. та випискою з рахунку відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Як свідчать матеріали справи та наведений позивачем розрахунок, відповідач взяті на себе зобов’язання щодо щомісячного повернення кредиту згідно графіку, визначеного Додатком № 1 до кредитного договору, виконав частково у сумі 66209 грн. 48коп., тобто прострочка виконання відповідачем зобов’язання щодо повернення кредиту згідно Графіку зменшення ліміту кредитної лінії наступила з 11.03.2009р.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

          Відповідно до п.1.3.1 кредитного договору, в редакції Додаткової угоди №11389422000-1 від 24.10.08р. до кредитного договору, за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 24% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору.

          Сторони обумовили, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін відповідно до п.1.3.2 кредитного договору встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

          Відповідно до п.1.3.4. договору нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця методом „факт/360” відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

          Згідно п.1.3.5 договору позичальник зобов’язується сплачувати проценти в строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані такі проценти за користування кредитом. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

Позивач просить стягнути з відповідача несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.03.09р. по 31.10.09р. в сумі 54506,59грн.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитними коштами суд доходить висновку, що позивачем нараховано за період з 29.08.09р. по 31.10.09р. процентів у сумі 105920,02грн., фактично сплачено відповідачем процентів у сумі 51413,43грн. нарахованих за період з 29.08.09р. по 31.03.09р. На день розгляду справи в суді відповідачем не подано доказів сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами за період з 01.04.09р. по 31.10.09р. у сумі 54506,59грн.

Як свідчать матеріали справи, взяті на себе зобов’язання по сплаті процентів за користування кредитними коштами відповідач належним чином не виконав, а саме не здійснив платежі в належні терміни в рахунок погашення суми нарахованих процентів по кредитному договору саме за період з 01.04.09р. по 31.10.09р. (а не за період з 01.03.09р. по 31.10.09р. як вказує позивач) у сумі 54506,59грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.5.5. договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж 5 календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

У п.11.1 Розділу 11 договору встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп.2.3., 5.3., 5.5., 5.6.,5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2. цього договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит –обов’язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов’язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимог банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення вказаної вимоги позичальнику.

Матеріали справи свідчать про направлення позивачем відповідачу вимоги №256 від 02.06.09р., яка отримання останнім 04.06.09р. згідно поштового повідомлення №605068, щодо дострокового виконання своїх зобов’язань за кредитним договором №11389422000 від 29.08.08р. та повернення суми кредиту в повному обсязі, сплати нарахованих процентів та штрафних санкцій протягом 31 дня з моменту отримання вимоги. Окрім того, у вимозі №256 від 02.06.09р. позивачем вказано, що у випадку не усунення порушень на 32 день з моменту отримання цієї вимоги АКІБ «УкрСббанк»вважає термін поверненню кредиту таким, що настав.

Відповідач вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків, пені не виконав.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем графіку повернення кредиту (з 11.03.09р.), а тому суд доходить висновку про правомірність вимог позивача щодо дострокового повернення кредиту в сумі 330690,52грн.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача по кредиту в сумі 330690,52грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов’язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 24% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом „фак/360” (метод „факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але у будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 21.05.09р. по 20.11.09р. в сумі 6917,51грн. та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 21.05.09р. по 20.11.09р. в сумі 3063,56грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що пеня за прострочку виконання відповідачем зобов’язання щодо сплати процентів та кредиту підлягає стягненню виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, а саме облікова ставка НБУ з 30.04.08р. –12% річних, з 15.06.09р. – 11% річних, з 12.08.09р. –10,25% річних.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 28.03.06р. по справі № 48/296.

Судом встановлено порушення відповідачем строків сплати кредиту та процентів за його користування, але приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені за прострочку сплати процентів за квітень 2009р. припинилось 11.11.09р.; нарахування пені за прострочку сплати щомісячної суми кредиту за березень 2009р. припинилось 11.09.09р., за квітень 2009р. – 11.10.09р.; за травень 2009р. –11.11.09р., а тому пеня за прострочку сплати процентів за період з 21.05.09р. по 20.11.09р. підлягає стягненню в сумі 2984,31грн., та пеня за прострочку сплати кредиту за період з 21.05.09р. по 20.11.09р. підлягає стягненню в сумі 6088,19грн. виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки,

В решті стягнення пені відмовити у зв’язку з безпідставністю нарахування.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України відповідач на день розгляду справи не надав суду доказів повернення кредиту та сплати відсотків позивачу.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов’язання не виконав, заборгованість по кредиту та проценти за користування кредитом своєчасно не сплатив і вимоги позивача не оспорив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 330690,52грн., заборгованості по процентам в сумі 54506,59грн., в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту в сумі 6088,19грн., в частині стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредиту в сумі 2984,31грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 3942,70грн. та 235,46грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” ст.22, 33, 34, 49, 55, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МПК „Придеснянський” (вул.Гастелло,3, м. Мена, р/р 26005196412700 в АКБ „УкрСиббанк” МФО 351005, код 31895495) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (пр.Московський,60, м. Харків, к/р 32009100100 в УНБУ в Харківській обл., МФО 351005 код 09807750) 330690грн.52коп. заборгованості по кредиту, 54506грн.59коп. процентів за користування кредитом, 6088грн.19коп. пені за порушення терміну повернення кредиту, 2984грн.56коп. пені за прострочення сплати процентів, 3942грн.70коп. держмита та 235грн.46коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 01.03.2010р.

Суддя Н.Ю.Книш