Рішення № 9041690, 01.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

01.03.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

25 лютого 2010 року Справа № 21/39

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВЕНА",

проспект Перемоги, 67, кв. 2-3, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Фізична особа підприємець

ОСОБА_1,

АДРЕСА_2, 14014

Предмет спору: про стягнення заборгованості 66165,00 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Малишенко О.М., довіреність № 25/01 від 25.01.2010 року, представник.

В судовому засіданні була присутня: ОСОБА_1 (без належних повноважень).

В судовому засіданні 25.02.2010 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма "ВЕНА” подано позов до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 66165,00 грн.

Представником позивача подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 16 лютого 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.02.2010 року присутня ОСОБА_1 (без належних повноважень) заперечила проти позовних вимог позивача та зазначила, що вона не укладала і не підписувала договір суборенди № 01/О/07 від 09.07.2007 року та акт приймання-передачі не житлових приміщень в суборенду від 09.07.2007 року і відповідно не користувалася нежитловим приміщенням на підставі вказаного договору.

Проте, до позовної заяви, додана копія рішення господарського суду Чернігівської області від 20.01.2009 року, що набрало законної сили /а.с. 11-17/, яким підтверджено факт укладення договору суборенди № 01/0/07 від 09.07.2007 року та факт передачі Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірмою "ВЕНА" в суборенду Суборендарю - Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 не житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 в розмірі 230 кв.м.

Також, виходячи з вище вказаної копії рішення, суду стало відомо, що ОСОБА_1 стверджувала про відсутність свого підпису на договорі суборенди № 01/О/07 від 09.07.2007 року та акті приймання-передачі нежитлових приміщень в суборенду від 09.07.2007 року. У звязку з цим, проводилось дві судово почеркознавчі експертизи.

За висновком судово почеркознавчої експертизи № 2460 від 15.04.2008 року /за матеріалами справи № 14/42/ встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1, що містяться на оригіналах Договору суборенди № 01/О/07 від 09.07.2007 року та акті приймання передачі не житлових приміщень в суборенду від 09.07.2007 року, який є додатком № 1 від 09.07.2007 року до договору суборенди № 01/О/07 від 09.07.2007 року /а.с. 10/, виконані не ОСОБА_1, а якоюсь іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Висновком судово почеркознавчої експертизи № 7201 від 08.09.2008 року /за матеріалами справи № 14/42/, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3, що містяться на оригіналах платіжного доручення № 50 від 11.09.2007 року на суму 20000,00 грн. в графі „підпис”, акта № ВН-акт 15 здачі приймання робіт від 31.07.2007 року, акта № ВЕ-акт 17 від 31.08.2007 року в графах „затверджую директор СПД ОСОБА_1” та „Від замовника”, виконані самою ОСОБА_1, а не іншою особою з наслідуванням підписам ОСОБА_1

В усних поясненнях 25.02.2010 року представник позивача зазначив, що відповідачем тривалий час орендувалися у позивача приміщення за адресою АДРЕСА_5 в період з 09.07.2007 року по 09.06.2008 рік на підставі п. 4.1. договору суборенди.

Крім того, доказів направлення рахунків відповідачу немає.

25.02.2010 року присутня ОСОБА_1 (без належних повноважень), як і 16.02.2010 року, в судовому засіданні відзиву на позовну заяву не надала, заперечуючи проти позовних вимог позивача повторно стверджувала, що договір суборенди, акт приймання передачі не підписувала та підприємницькою діяльністю не займалася.

До того ж, відповідач 25.02.2010 року надала в судовому засіданні документи, в яких зазначила свої зауваження на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2010 року, вважаючи завідомо недостовірними відомостями, що були до неї внесені.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивачем додано до матеріалів справи копію договору суборенди № 01/О/07 від 09.07.07р. /а.с.8-9/, в якому в графах орендар, суборендар на першій сторінці містяться відтиски круглих печаток, в центрі яких можна прочитати відповідно „Фірма „Вена” та „ОСОБА_1”, в графі „Орендар” міститься підпис від імені орендаря, в графі „Суборендар” підпис присутній. На другій сторінці цього договору в розділі 13. „Юридичні адреси та реквізити сторін” містяться підписи в графі „Директор” від імені директора фірми „Вена” ОСОБА_5, в графі „ФОП” - від імені ОСОБА_1 завірені відповідно відтисками печаток „Фірма „Вена” та „ОСОБА_1”.

Згідно п. 1.1 договору орендар Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Вена” (позивач по справі) передає, а суборендар - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач по справі) бере в тимчасове платне, строкове користування не житлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_5 в розмірі 230 кв.м. У п.1.2 договору зазначено, що майно, яке орендується, знаходиться у користуванні орендаря у відповідності: до договору оренди нежитлового приміщення № б/н від 09.07.07р. між орендарем та фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_6, до договору суборенди не житлового приміщення № 08/07 від 09.07.07р. між орендарем та фізичною особою ОСОБА_7

Договір суборенди № 01/О/07 від 09.07.07р. має відмітку про узгодження з орендодавцями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору зазначене в п. 1.1 договору майно повинно бути передане орендарем та прийнято суборендарем 09.07.07р., передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

Позивачем до матеріалів справи надано копію додатка №1 від 09.07.07р. до договору суборенди №01/О/07 від 09.07.07р. оригінал акта приймання-передачі не житлових приміщень в суборенду від 09.07.07р. (а.с.67 Т1), згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв в тимчасове платне строкове користування не житлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_5 в наступному розмірі 230кв.м. В графах „Орендар” та „Суборендар” містяться підписи відповідно в графі „Директор” - від імені директора фірми „Вена” ОСОБА_5, та від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, обидва підписи завірені відтисками круглих печаток фірми „Вена” та підприємця ОСОБА_1.

Термін оренди згідно п.4.1 договору становить з 09.07.07р. по 09.06.08р.

За умовами договору суборенди №01/О/07 від 09.07.07р. (пункт 5.1) суборендар сплачує орендну плату і комунальні послуги в національній валюті України, в розмірі 13050,00 грн., що фіксується у щомісячно виставлених орендарем рахунках.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря, не пізніше 15-го числа кожного поточного місяця (пункт 5.2. договору ).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Частиною першою ст.205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На час розгляду справи в суді сторонами не подано доказів повної оплати відповідачем оренди за період з 01.01.2008 року по 09.06.2008 рік.

Позивачем до матеріалів справи подано копії рахунків-фактур щодо оплати відповідачем орендної плати: № 93 від 14.01.2008року на суму 13050,00 грн., № 178 від 14.02.2008 року на суму 13050,00грн., № 292 від 14.03.2008 року на суму 13050,00грн., №378 від 14.04.2008 року на суму 13050,00грн., № 455 від 13.05.2008 року на суму 13050,00грн., № 515 від 09.06.2008 року на суму 13050,00грн.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія за № 544/2/Пр/09 від 04.11.2009 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 66165,00 грн. по договору суборенди від 09.07.07.р. №01/О/07. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з період з 01.01.2008 року по 09.06.2008 рік у сумі 66165,00 грн., посилаючись на те, що за період з 01.01.2008 року по 09.06.2008 рік відповідачем мало бути сплачено 66165,00 грн.

Оскільки, відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 66165,00 грн.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ч. 2 ст. 202, ч. 2 ст. 207, ст.ст. 525, 526, 625, 729 Цивільного кодексу України, ст. 173, ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 181, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (14014, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахункові відомості відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” (14000, АДРЕСА_4, р/р 26004301000251 в ЧФ АКБ „Форум”, МФО 343002, код 14245188) 66165,00 грн. основної заборгованості, 661,65 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.

Рішення підписано 01.03.2010 року.

Суддя Белов С.В.