Рішення № 9041689, 01.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 778-853, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

          „23” лютого 2010 року Справа № 10/182/18

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство "Сокиринське",

вул. Радянська, 18, с. Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область,17312

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Монсанто Україна”,

вул. Радищева, 10/14, корп. Б, м. Київ, 03680

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгролідер СОГ",

вул. Цукрозаводська, 2, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область,17100

Предмет спору: про визнання договору недійсним.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: Колобова І.Є., довіреність № б/н від 04.01.2010р., представник

Третя особа: не з”явився

Відповідач: Мироненко С.В., представник з"явився без довіреності

Приватним сільськогосподарським підприємством "Сокиринське" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгролідер СОГ" за участю третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Монсанто Україна”, про визнання договору купівлі –продажу № 33 від 01.08.09р. недійсним на підставі ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст.230, Цивільного кодексу України.

Третя особа в судове засідання не з"явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи.

08.02.10р. представник позивача надав письмову заяву про зміну підстав позову. Згідно поданої заяви позивач просить визнати договір купівлі –продажу № 33 від 01.08.09р. недійсним на підставі ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України. Суд, перевіривши повноваження представника позивача, прийняв заяву позивача про зміну підстав позову до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні виклав позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав того, що на його думку, при укладенні спірного договору, позивач помилився щодо поставленого товару, оскільки поставлений гербіцид в тарі під назвою «Раундап»торгової марки «Монсанто», на думку позивача, останній          не належить ( а.с.52-53). На підтвердження позовних вимог, позивач надав лист ТОВ "Монсанто Україна" б/н та дати, де повідомлено про те, що відповідач не є офіційним дистриб”ютером ТОВ "Монсанто Україна", тара, в якій знаходиться гербіцид „Раундап” не належить компанії, а дані не відповідають дійсним відвантаженням із Антверпена ( а.с.20).

Представник відповідача в судовому засіданні заявив, що позивачем подано даний позов з метою ухилення від сплати за отриманий товар та свідомого затягування судового розгляду іншої справи, за позовом відповідача до позивача про стягнення заборгованості за договором, що є предметом данного позову, що розглядається. Крім того, відповідач надав письмовий відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав того, що факти викладені в позовній заяві, відповідач вважає неіснуючими, оскільки основним документом, що регулює правовідносини між сторонами є договір купівлі –продажу 33 від 01.08.09р., який підписаний та скріплений печатками сторін. Також, на думку відповідача, факт того, що відповідач не є офіційним дистриб”ютером виробника гербіциду - ТОВ „Монсанто Україна”, не забороняє відповідачу займатися закупівлею та реалізацією засобів захисту рослин, оскільки відповідач має ліцензію на даний вид діяльності і ця діяльність передбачена п. 3.2 Статуту відповідача.

Третя особа ТОВ "Монсанто Україна" , залучена судом за клопотанням позивача до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні позивача, пояснень по суті спору та будь-яких доказів в обгрунтування заявлених позивачем обставин , що неодноразово витребовувались ухвалами суду, до суду не надала.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору , суд , встановив :

01 серпня 2009 року між сторонами був укладений договір купівлі –продажу № 33, предметом якого є засоби захисту рослин, стимуляторів росту, добрив. Відповідно до Договору, відповідач(продавець) передав покупцю(позивачу) гербцид «Раундап»в кількості 1000 літрів , відповідно до специфікації № 1 до договору № 33 від 01.08.09р., на загальну суму 82080,00грн., що підтверджується видатковою накладною № 1/8 від 01.08.09р. в матеріалах справи (а.с. 13).

Згідно п. 1.2 Договору, найменування, кількість, ціна та загальна сума поставки товару визначаються сторонами в процесі діяльності і вказуються в специфікаціях, накладних, податкових накладних та рахунках –фактурах продавця (відповідача), що є невід»ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору, відповідач (продавець) зобов»язаний був передати позивачу(покупцю) копію сертифікату якості (походження, аналізу) товару, який надається виробником.

Відповідно до п.4.1 Договору, приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем ( позивачем) в момент його передачі від продавця ( відповідача ). У разі виявлення позивачем можливих недоліків, він має скласти відповідний Акт та негайно повідомити про це відповідача ( 4.3 Договору). Якщо продавцю (відповідачу) на протязі 3-х робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлення про недоліки товару, товар вважається прийнятим позивачем (покупцем), як такий, що відповідає вимогам (п. 4.4 Договору).

28.10.2009р. позивачем був направлений третій особі лист № 35 , в якому він просить підтвердити або спростувати факт того, що отриманий позивачем гербіцид «Раундап»є продуктом, який виробляє торгова марка «Монсанто», та чи є відповідач офіційним дилером продукції ТОВ «Монсанто Україна». До листа додані фотографії каністр з етикетками, на яких вказані номера партій отриманого позивачем гербіциду «Раундап».

Третьою особою був наданий лист - відповідь б/н та дати, де повідомлено про те, що відповідач не є офіційним дистриб”ютером ТОВ "Монсанто Україна", тара, в якій знаходиться гербіцид „Раундап” не належить компанії, а дані не відповідають дійсним відвантаженням із Антверпена. При цьому, в зазначеному листі, не зазначено, яка саме тара та дані «не відповідають дійсним відвантаженням із Антверпена». На вимоги ухвал суду від 12.01.10р., 28.01.10р., 08.02.10р., третя особа будь-яких уточнень, пояснень та доказів на підтвердження фактів, викладених у листі позивачу б/н та дати , на підставі якого позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається, - до суду не надіслав.

Інших доказів в обгрунтування позовних вимог, ніж вищезазначений лист б/н та дати, направлений третьою особою –позивачу, - позивач до суду не надав.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачем 01.08.09р., в порушення п.4 Договору, прийнято від відповідача товар: гербцид «Раундап»в кількості 1000 літрів на суму 82080,00грн. на підставі видаткової накладної № 1/8 від 01.08.09р., - без сертіфікату якості товару, що унеможливлює ідентифікувати товар, отриманий позивачем у відповідача з наявними у справі фотографіями тощо.

Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Згідно із ст. 33 Господарсько –процесуального кодексу України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд погоджується з доводом відповідача про те, що факт того, що відповідач не є офіційним дистриб”ютером виробника гербіциду - ТОВ „Монсанто Україна”, не забороняє відповідачу займатися закупівлею та реалізацією засобів захисту рослин, оскільки відповідач, має ліцензію на даний вид діяльності , про що відповідач надав доказ до матеріалів справи ( а.с.37).

Позивачем не доведено обґрунтованість заявлених вимог про визнання договору купівлі –продажу № 33 від 01.08.09р. недійсним внаслідок помилки позивача щодо обставин, які мають істотне значення . Посилання позивача на лист третьої особи б/н та дати, на підтвердження якого до суду не надано належних доказів, не може бути прийнято судом до уваги.

Будь-яких заяв та клопотань позивача щодо забезпечення належних доказів по справі, тощо, до суду не надходило.

Враховуючі все вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача;

Відповідач просить стягнути з позивача 1500грн. витрат на послуги адвоката, які були надані на підставі договору про надання юридичних послуг від 14.01.10р. (а.с.39).

В обґрунтування заявленої суми витрат відповідачем надано копію договору про надання юридичних послуг від 14.01.10р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 335 від 18.10.07р., копію видаткового касового ордеру від 27.01.10р., акт про надання послуг адвоката від 28.01.10р. з розрахунком таких послуг на суму 1500грн.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з Роз’ясненням Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. № 04-5/609 відшкодування цих витрат здійснюється шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові їх інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з позивача витрат на послуги адвоката в даній справі підлягають задоволенню в сумі 1500грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Сокиринське"(вул. Радянська, 18, с. Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область,17312, код ЄДРПОУ 30147867, р/р 26006303716489 в Філії «Відділення ПІБ»у м. Прилуки, МФО 353423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгролідер СОГ"(вул. Цукрозаводська, 2, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область,17100, код ЄДРПОУ 34209502, р/р 2600669541 в ВАТ Райффайзен Банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805) 1500,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

01.03.10