Рішення № 90416848, 15.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

15 липня 2020 р. справа № 520/4696/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0047175606 від 18.03.2020р. щодо нарахування ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5000,00 гри за порушення строку сплати грошового зобов`язання.

В обґрунтування зазначив, що відповідач провів камеральну перевірку після спливу встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строку, тому застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату транспортного податку є незаконним. Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, управління) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що позивач порушив строк сплати податкових зобов`язань, наслідком чого є нарахування штрафу. При цьому, вказав, що датою початку строку давності для застосування штрафних санкцій є дата сплати позивачем податкових зобов`язань.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався та повідомив суд про відсутність такого наміру, що підтверджується листом від 15.06.2020 року.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

20.02.2020 року посадовою особою Управління складено Акт «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань з транспортного податку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № 1309/20-40-56-06/2761109873 (надалі Акт).

Відповідно до Акту, позивач порушив визначений пункт 267.8 статті 267 Податкового кодексу України строк сплати транспортного податку за 2016 рік, а саме протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення. в акті перевірки зазначено, що транспортний податок за податковим повідомленням рішенням № 753-1303 від 17.05.2016р. на суму 25000,00 грн. за 2016 рік позивач мав сплатити не пізніше 19.09.2016 року. Проте, фактична сплата податкового зобов`язання у розмірі 25000,00 грн. відбулась 19.09.2017 року.

Позивач не погоджуючись з висновком Акту подав свої заперечення щодо результатів камеральної перевірки від 05.03.2020 року, однак листом від 16.03.2020 №3793/к/20-40-16-06-24 Управління залишило без змін висновки Акту.

В подальшому на підставі висновків вказаного акту та статей 122, 126 Податкового кодексу України, відповідачем було винесено податкове повідомленням-рішенням від 18.03.2020 року № 0047175606, яким було нарахувано позивачу штраф у розмірі 20% на суму 5000,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2020 року №0047175606 позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з чинною у 2016 році редакцією підпункту а підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, фізичні особи сплачують транспортний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань (яким, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є, в тому числі, штрафна (фінансова) санкція, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства) платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема, сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені).

Згідно зі статтею 114 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначених статтею 102 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 820/6357/17 зазначено: «Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання».

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018р. по справі № 820/3544/17 дійшов наступних висновків: "Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, пов`язуючи відлік строку давності у 1095 днів із фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках (2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки) суми податкового зобов`язання. В той час, як норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань."

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов`язує втрату права контролюючого органу для нарахування податкових зобов`язань із закінченням 1095-денного терміну, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань (в даному випадку).

Факт несвоєчасної сплати транспортного податку за 2016 рік позивач не заперечував.

Так, у відзиві на позовну заяву зазначено, що 21.07.2016 року поштовим відправленням № 6104503087474 на адресу платника, а саме: АДРЕСА_1, було направлено рекомендованим листом податкове повідомлення - рішення від 17.05.2016 № 753-1303 на суму 25000,00 грн., яке по закінченню терміну зберігання було повернуто на адресу відправника - відповідача.

Відповідно до вимог п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст.42 надіслані за адресою ( місцезнаходженням, податковою адресою ) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків.

У разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування ( місцезнаходження ) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідачем визнано (згідно з актом перевірки), що останній день граничного строку сплати податку, виходячи з підпункту а підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, та дати вручення позивачу відповідного повідомлення-рішення за 2016 рік є 19.09.2016 року.

Датою складання Акту перевірки є 20.02.2020 року.

Отже, перевірку своєчасності сплати позивачем суми узгодженого зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік та застосування штрафних санкцій, було здійснено відповідачем через 1249 днів, тобто після спливу 1095 від граничного строку сплати грошових зобов`язань.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що нарахована сума штрафу вказана в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, за порушення сплати позивачем транспортного податку за 2016 рік на суму 5000,00 грн., не відповідає нормам Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт не дотримався вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0047175606 від 18.03.2020р., що є підставою для задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0047175606 від 18.03.2020р. щодо нарахування ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 5000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (місце знаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева