Рішення № 90416514, 16.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3476/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 22 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62396042.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного рішення приватного виконавця з огляду на відсутність підстав для прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва, адже боржник зареєстрований та проживає у м. Полтаві. Відтак, на переконання позивача, відкриття виконавчого провадження відповідачем суперечить приписам частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року забезпечено адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем 13 травня 2020 року, який зареєстрований в реєстрі за № 11604, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" коштів (виконавче провадження № 62396042 відкрите приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем 22 червня 2020 року) - до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3476/20; призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

13 липня 2020 року до суду надійшов відзив на позов у якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилався на правомірність своїх дій при винесенні постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, зазначивши, що у виконавчому написі, що підлягав примусовому виконанню, указано місцем фактичного проживання боржника саме: АДРЕСА_1 (а.с. 53-54).

14 липня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с. 91).

Частиною четвертою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У відповідності до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2015 року між ОСОБА_1 /адреса реєстрації та фактичного місяця проживання: АДРЕСА_2 , укладено договір про надання кредиту № RO031.0052507 із ПАТ ПАТ банк "Траст".

30 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області В.В.Колейчик вчинено виконавчий напис № 11604 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 , який є боржником за кредитним договором RO31.0052507 від 25 вересня 2015 року, укладеним із ПАТ банк "Траст", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" (а.с. 73).

22 червня 2020 року до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича уповноваженою особою стягувача подано заяву про примусове виконання рішення, а саме: виконавчого напису № 11604 від 13 травня 2020 року (а.с. 66). У зазначеній заяві вказано адресу реєстрації боржника – АДРЕСА_3 адреса проживання: АДРЕСА_4 .

22 червня 2020 року приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 11604 від 13 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 62396042 (а.с. 7-78).

Указану постанову направлено відповідачем ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 (а.с. 82).

Не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII /надалі – Закон № 1404-VIII/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 указаного Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів – виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII /надалі – Закон № 1403-VIII/ у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частиною першою статті 25 Закону № 1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Частиною другою цієї статті передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону № 1404-VIII.

Частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За змістом статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що ними визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною третьою статті 25 Закону № 1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, в силу положень частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII, якщо місце проживання, перебування боржника-фізичної особи та місцезнаходження боржника-юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9), зокрема, місце реєстрації позивача вказано в паспорті, копія якого знаходиться в матеріалах справи, а приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович має право на ведення незалежної професійної діяльності у виконавчому окрузі м. Києва, що відповідачем не заперечується.

Суд зазначає, що у виконавчому написі нотаріуса № 11604 від 13 травня 2020 року зазначено аналогічну адресу реєстрації боржника, однак місцем його фактичного проживання вказано: АДРЕСА_4 .

Приймаючи зазначений виконавчий документ до виконання, відповідач виходив з того, що адресою боржника є зазначена у виконавчому написі нотаріуса фактична адреса: АДРЕСА_4 .

На цій підставі приватний виконавець дійшов висновку про проживання боржника у м. Києві та, як наслідок, наявність підстав для відкриття ним виконавчого провадження.

При цьому, суд звертає увагу на те, що жоден з доданих стягувачем документів: ні заявка до договору, ні будь-який інший документ не вказує на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві.

Також, суд зазначає про те, що при поданні стягувачем вказаної заяви, останнім не надано будь-яких доказів, які б підтверджували місце проживання позивача станом на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису.

Відсутні такі відомості і у матеріалах виконавчого провадження, наданих відповідачем на вимогу суду.

На переконання суду на окрему увагу заслуговує факт направлення приватним виконавцем документів виконавчого провадження № 62396042 боржнику, зокрема за адресою його реєстрації.

Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За приписами статті 1 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV місце перебування – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною третьою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у разі пред`явлення виконавчого документа не за місцем реєстрації, вказаної у виконавчому документі, стягувачем до заяви мали бути приєднані підтверджуючі документи, що дають змогу достовірно встановити, що боржник проживає, перебуває за адресою, зазначеною стягувачем у заяві.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону № 1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження № 62396042 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович не володів достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві.

За відсутності документальних доказів фактичного проживання на момент відкриття виконавчого провадження № 62396042 боржника за вказаною адресою у м. Києві, суд вважає необґрунтованим прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа та відкриття такого виконавчого провадження.

З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича ВП № 62396042 від 22 червня 2020 року про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 471,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок відповідача.

Щодо стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, вказуючи на відсутність документального підтвердження понесення витрат.

Судом встановлено, що 30 червня 2020 року між адвокатом Нестеренко А.В. та клієнтом ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого вартість однієї години надання професійної правничої допомоги складає 500 грн. Фактична кількість витраченого часу на надання професійної правничої допомоги та загальна вартість надання професійної правничої допомоги визначається у підписаному сторонами Акті про надання професійної правничої допомоги (а.с. 92).

01 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписано Акт про надання професійної правничої допомоги, згідно якого адвокатом надано послуги по складанню позовної заяви - 4 год, складання заяви про забезпечення позову - 1 год (а.с. 95).

Факт сплати адвокату грошових коштів за надані послуги підтверджується квитанцією № 1 від 01 липня 2020 року (а.с. 96).

При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 із приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 2500 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_6 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: вул. Поправки Юрія, 6, фіс 31, м. Київ, 02094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (код ЄДРПОУ 39508708, юридична адреса: вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053) про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 62396042 від 22 червня 2020 року.

Стягнути із приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 471,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко