Рішення № 90416467, 16.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1104/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за ордером)

відповідач: Картавцева А.М. (представник за довіреністю, Положенням)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправним та скасування припису від 21.05.2018 р., постанови № 346/18 від 04.06.2018 р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі – Управління ДАБК ОМР), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати припис Управління ДАБК ОМР від 21.05.2018 р. про усунення ОСОБА_2 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом введення житлового будинку в експлуатацію;

визнати протиправною та скасувати постанову № 346/18 від 04.06.2018 р. заступника начальника Управління ДАБК ОМР Якименко Руслана Костянтиновича по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані припис від 21.05.2018р. та постанова № 346/18 від 04.06.2018 р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, та накладено дисциплінарне стягнення у розмірі 10200 грн., є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки у діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого вказаною нормою. Позивач вважає, що посадовими особами відповідача було здійснено лише зовнішній огляд об`єкта та у визначеному законодавством порядку не встановлено порушення ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудування, а саме п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 постанови КМУ «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» № 466 від 13.04.2011р. Акцентовано увагу, що правоустановлюючі документи на приміщення площею 101,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 29, що є чинними на теперішній час, відображають замість віконного отвору вхід. Крім того, на думку позивача, у відповідача були відсутні повноваження для проведення позапланового заходу, передбаченого ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р., що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02.10.2018 р. у справі № 465/1461/16-а.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10909/20 від 10.03.2020 р.), в якому в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що в ході проведення позапланової перевірки встановлено та підтверджено фотофіксацією, що позивач виконав будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень аптеки та магазину дитячих іграшок за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 29, шляхом улаштування вхідного вузла на місці віконного прорізу та улаштування прорізу в капітальній стіні коридору, які відсутні у технічному паспорті, виданому КП «ОМБТІ та РОН» від 09.07.2012р. та проектній документації, виконаній ТОВ «Акрополіс» від 2012р., тобто виконав будівельні роботи без отримання права на виконання таких робіт, що призвело до порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 постанови Кабінету Міністрів України №466. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваних припису та постанови діяв правомірно, всебічно, повно та об`єктивно дослідиши усі обставини справи та дотримуючись вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 13.02.2020р. у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою від 18.02.2020р. відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); призначено судове засідання по справі на 17.03.2020 р.

Ухвалою суду від 17.03.2020 р. зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 03.06.2020 р. поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.06.2020 р. призначено проведення судового розгляду в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 30.06.2020р.

Ухвалою суду від 30.06.2020р. підготовче провадження закрито; призначено судове засідання на 07.07.2020р.

Ухвалою суду від 07.07.2020р., яка занесена до протоколу засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2020 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є власником 1/2 нежитлових приміщень аптеки та магазину дитячих іграшок, загальною площею 101,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 Одеса АДРЕСА_3 .

Управлінням ДАБК ОМР на підставі наказу ДАБК ОМР №01-13/1 ДАБК від 02.01.2018р., направлення № 000611 від 16.05.2018р., звернення фізичної особи № 01-17/86г/л від 18.04.2018 р. проведено позапланову перевірку дотрмання суб`єктами містобудування вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті реконструкція нежитлових приміщень аптеки та магазину дитячих іграшок, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 Одеса АДРЕСА_3 , за результатами якої складено акт №000611 (а.с. 7-16).

Із змісту даного акту вбачається встановлення порушення ОСОБА_2 п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме факту виконаних будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень аптеки та магазину дитячих іграшок, розташованих на першому поверсі фасадного флігелю за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом влаштування вхідного вузла на місці віконного прорізу та улаштування прорізу в капітальній стіні коридору, які відсутні у технічному паспорті, виданому КП «ОМБТІ та РОН» від 09.07.2012р. та проектній документації, виконаній ТОВ «Акрополіс» від 2012р., тобто без отримання права на виконання будівельних робіт.

Управлінням ДАБК ОМР складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.05.2018 р. за порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 постанови Кабінету Міністрів України №466 та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення о 16 год. 00 хв. 04.06.2018р. у приміщенні Управлінням ДАБК ОМР (а.с. 17-20).

21.05.2018 р. Управлінням ДАБК ОМР винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.05.2018р., яким зобов`язано позивача одержати право на виконання будівельних робіт до 21.07.2018р. або привести об`єкт до первинного стану, відповідно до технічного паспорту від 09.07.2012р., виготовленого КП «ОМБТІ та РОН» (а.с. 21-23).

04.06.2018р. Управлінням ДАБК ОМР прийнято постанову №346/18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 10200,00 грн. (а.с. 26-27).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі – Закон № 3038-VI) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно приписів ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (п. 2 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р., повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому вказаний пункт Порядку № 553 також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, серед яких, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у п.7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у п.11 Порядку № 553 та кореспондуються з положеннями ст. 41 Закону № 3038-VI.

Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч.3 ст. 41 Закону № 3038-VI).

За правилами ч. 7 ст. 41 Закону № 3038-VI постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.п. 16, 17 Порядку № 553).

Права та обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зазначені п.п. 13, 14 Порядку № 553.

Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Проаналізувавши положення ст. 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 суд дійшов висновку, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Аналогічну прававу позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 р. у справі №465/1461/16-а.

При цьому Верховним Судом зроблено висновок, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у справі матеріалів, приміщення загальною площею 101,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 29, належать позивачу на праві приватної власності, що вбачається зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 198705585 від 03.02.2020 р. (а.с. 44-45).

Як вбачається зі змісту свідоцтва про право власності від 12.08.2012р., право власності на нежитлові приміщення аптеки та магазину дитячих іграшок, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 29, зареєстровано на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої ДАБК в Одеській області № ОД14212130956 від 31.0.2012р., договорів купівлі-продажу від 11.05.2012р. та від 22.05.2012р. (а.с. 28).

Так, у зв`язку з затвердженням Приморським районним судом м. Одеси від 23.02.2017р. у справі №522/13494/16-ц про визнання мирової угоди державним реєстратором державного підприємства «Одеський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» Шкода Т.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39786894 від 21.02.2018р. до Державного реєстру прав внесено запис про право власності № 24938326 від 16.02.2018р. за позивачем на нерухоме майно (нежитлові приміщення аптеки та магазину дитячих іграшок, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ), розмір частки 1/2.

Таким чином право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано 16.02.2018р., тобто до проведення перевірки 04.06.2018р.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідачем фактично не встановлено порушення ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудування, а саме п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 постанови КМУ «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» № 466 від 13.04.2011р., зокрема факту виконання підготовчих та будівельних робіт позивачем, відповідач не довів та відповідно правових підстав для проведення перевірки об`єкта, який не знаходиться в процесі будівництва, не мав.

Крім того, відповідачем безпідставно не враховано, що позивачу на праві приватної власності належить лише Ѕ об`єкта (нежитлові приміщення аптеки та магазину дитячих іграшок, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 29), на якому проводилась позапланова перевірка дотрмання суб`єктами містобудування вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, проте акт, протокол, припис та постанова, складені за результатами перевірки лише стосовно позивача.

Між тим, у технічному паспорті від 09.07.2012р., виданому КП «ОМБТІ та РОН» на вищевказані нежитлові приміщення (а.с.31-33), позначено вхід замість віконного отвору та як зазначено позивачем, останній до теперішнього часу не змінювався. Відповідач зазначених обставин не спростував належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 р., будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.

Під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об`єктів нерухомості (ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Наведене з урахуванням правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 02.10.2018 р. у справі №465/1461/16-а, свідчить про те, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, що виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного в силу його узаконення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що позивач виконав будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень аптеки та магазину дитячих іграшок за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 29, шляхом улаштування вхідного вузла на місці віконного прорізу та улаштування прорізу в капітальній стіні коридору, які відсутні у технічному паспорті, виданому КП «ОМБТІ та РОН» від 09.07.2012р. та проектній документації, виконаній ТОВ «Акрополіс» від 2012р., тобто виконав будівельні роботи без отримання права на виконання таких робіт, що призвело до порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 постанови Кабінету Міністрів України №466, є необґрунтованими та безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами.

За таких обставин, припис Управління ДАБК ОМР про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил 21.05.2018 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.96 КУаАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.5 ст. 96 КУаАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1 ст.293 КУаАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, постанова Управління ДАБК ОМР по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн., є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з Управління ДАБК ОМР за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправним та скасування припису від 21.05.2018 р., постанови № 346/18 від 04.06.2018 р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.05.2018 р., винесеного щодо ОСОБА_2 .

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10 200 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.07.2020р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.