Рішення № 90415597, 14.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 р. Справа№200/811/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., секретаря судового засідання Гаврик М.М.,

від представників сторін:

позивача Бондар А.В., за ордером,

відповідача Харчишин О.С., за витягом.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075)

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

16 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» в сумі 41 378,43 гривень;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 41 378,43 гривень;

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» в сумі 41 378,43 гривень на оплату (зарахування на погашення (оплату) пені;

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 41 378,43 гривень та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 41 378,43 гривень в рахунок оплати податкових зобов`язань;

- визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення-рішення відповідача від 21 жовтня 2019 року №0000095410.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк 5 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 6 306,00 гривень.

06 лютого 2020 року позивачем усунені недоліки позовної заяви та надано суду платіжне доручення про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11 березня 2020 року, яке відкладено на 31 березня 2020 року та 10 квітня 2020 року.

10 квітня 2020 року у справі продовжено строк підготовчого провадження та розгляд справи відкладено на 28 квітня 2020 року та в подальшому на 26 травня 2020 року, 23 червня 2020 року та 14 липня 2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є чинним з 01 січня 2017 року та не поширюється на спірні відносини, оскільки, вони виникли раніше (у 2015 році), а тому слід застосовувати законодавство, що діяло на час подання податкової звітності. Вказує, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Тобто, згідно вимог ПК України, якщо контролюючим органом пропущено вказаний строк, предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем протиправно, проведено камеральну перевірку, то висновки такої перевірки не можуть бути покладені в основу для прийняття податкового повідомлення - рішення чи іншого рішення контролюючого органу.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до рішення суду по справі № 805/1605/16-а від 08 серпня 2016 року ПАТ Донецькоблгаз» надано розстрочення виконання податкових зобов`язань — штраф, пеня та інші санкції з дати прийняття рішення суду не застосовуються.

Щодо неправомірності нарахування пені, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно нараховано пеню у розмірі 13 573,03 грн. Позивач, із посиланням на рішення Конституційного суду від 30.05.2001р. № 1-22/2001 та п. 131.1, п. 131.2 ст. 131 ПК України, вважає, що нарахування пені має здійснюватись шляхом складання податкового повідомлення-рішення та надання такого рішення платнику податків. В даному випадку, податковим органом не дотримано порядок, з огляду на що, його дії є неправомірними.

Вказує, що дії податкового органу щодо зарахування грошових коштів сплачених на виконання рішення суду в рахунок сплати податкових зобов`язань без врахування періоду розстрочення рішенням суду суперечить принципу обов`язковості виконання рішення суду закріпленого ст.124 Конституції України, а отже, нарахування штрафу та пені не може застосовуватись до платника податків при своєчасній сплаті розстроченого податкового боргу рішенням суду.

Посилаючись на норми Закону України від 02 вересня 2014 року N 1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" зазначає, що платники податку, які перебувають на обліку у податкових органах, і які здійснюють господарську діяльність на території, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, зокрема щодо своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання та подання податкової звітності з податку на додану вартість та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, тощо.

Що стосується практичної реалізації коригування ІПК, позивач зазначає, що п.5 Розділу 1 Порядку ведення органами державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 року №422, передбачено, що в разі необхідності коригування облікових показників ІКП в ручному режимі, таке коригування здійснюється за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС. Вказує на порушення податковим органом статті 19 Конституції України та вважає що, оскільки відповідачем під час проведення перевірки, не було дотримано вимог Податкового кодексу України допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. У зв`язку з викладеним просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив про те, що податковий орган діяв виключно в межах власних повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Податковим кодексом України.

Вказує, що відповідно до висновків Верховного Суду висловленого у постанові від 07 серпня 2018 року по справі №805/4013/17-а: посилання скаржника на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених сторонами законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, суд установив наступне.

ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (код ЄДРПОУ 03361075), місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1, перебуває на обліку як платник податків у Офісу ВПП ДФС (Харківське управління), (згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2019 року Офісом великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» узгодженої суми грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, нарахований до 01 січня 2016 року, згідно з податковою декларацією зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за звітний період жовтень 2015 року та рішень суду про розстрочення податкового боргу, за результатами якої складено акт від 27.09.2019 №51/28-10-54-10-06/03361075 (а.с. 143-147).

Перевіркою встановлено, що ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” на порушення вимог Податкового кодексу України було допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення – рішення від 21.10.2019р. №0000095410 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 13 573,03 гри (20%) (а.с. 149).

При цьому в спірному податковому повідомленні – рішенні податковим органом визначено, що штраф застосований на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку 1396 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 67 865,10 гривень.

24 жовтня 2019 року за № 15/1-2620 позивач направив на адресу ДПС України скаргу на податкове повідомлення – рішення від 21 жовтня 2019 року № 0000095410 в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення – рішення. Рішенням ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 20.12.2019 року №13796/6/99-00 скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення – рішення без змін (а.с. 20, 21).

Судом установлено, що 08 серпня 2016 року Донецьким окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 805/1605/16-а, яким позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у загальній сумі 23 838 625,52 гривень задоволено повністю.

Стягнуто з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (84313 Донецька область, м. Краматорськ, Південна,1, ЄДРПОУ 03361075) на користь державного бюджету кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22166351 грн. (двадцять два мільйони сто шістдесят шість тисяч триста п`ятдесят одна гривня) 61 коп. та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 1672273 грн. (один мільйон шістсот сімдесят дві тисячі двісті сімдесят три гривні) 91 коп. (а.с. 38, 39).

Зазначена постанова суду набрала законної сили 23 серпня 2016 року. В подальшому, ухвалою суду від 29 серпня 2016 року у справі № 805/1605/16-а заяву ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” про розстрочення виконання постанови задоволено.

Розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1605/16-а за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у загальній сумі 23838625 грн. 52 коп. строком на 60 місяців шляхом погашення відповідачем боргу протягом 60 місяців відповідно до узгодженого між сторонами графіку, у період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 369 439 грн. 19 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 369 439 грн. 40 коп.

В матеріалах справи також наявний розрахунок штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення (а.с. 11). З вказаного розрахунку вбачається, що штраф у розмірі 13 573,03 гривень, який застосований податковим повідомленням – рішенням № 0000095410 за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів у розмірі 2 707 067,35 гривень з граничним строком сплати 30 листопада 2015 року фактично сплачений позивачем у розмірі 67 865,10 гривень в період з 03.07.2019р.-3 144,02 грн.; 08.07.2019р.-4 541,48 грн.; 09.07.2019р.-4 541,48; 23.07.2019р.-3 469,43 грн.; 23.07.2019р.-17 452,82 грн.; 28.08.2019р.-9 331,63 грн. та 26.09.2019р.-25 384,24 грн., що становить 1311, 1290, 1291, 1331, 1331, 1367, 1396 днів затримки сплати такого зобов`язання (а.с. 11).

Також в матеріалах справи наявний Сертифікат Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4, відповідно до якого позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 22).

Судом також досліджений графік погашення заборгованості від 29 серпня 2016 року № 805/1605/16-а (а.с. 26-27).

Відповідно до зазначеного графіку погашення заборгованості позивач зобов`язався сплачувати рівними частками щомісячно суму заборгованості у розмірі 23838625 грн. 52 коп. строком на 60 місяців шляхом погашення відповідачем боргу протягом 60 місяців відповідно до узгодженого між сторонами графіку, у період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 369 439 грн. 19 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 369 439 грн. 40 коп.

Судом також установлено, що в період з 03.07.2019р. по 26.06.2019р. позивачем за платежем «Збір У вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 1 7060100 00» було сплачено (перераховано) грошових коштів у загальному розмірі 95 840,67 грн., з них:

03.07.2019 року — 3 144,02 грн. згідно платіжного доручення №7451638406 від 03.07.2019 року;

12.06.2019 року - 4 541,48 грн. згідно платіжного доручення №13 від 12.06.2019 року; -13.06.2019 року — 4 541,48 грн. згідно платіжного доручення №13 від 13.06.2019 року;

23.07.2019 року - 27 871,23 грн. згідно платіжного доручення №7946 від 23.07.2019 року;

28.08.2019 року — 27 871,23 грн. згідно платіжного доручення №8984 від 28.08.2019 року;

26.09.2019 року — 27 871,23 грн. згідно платіжного доручення №6320 від 26.09.2019 року;

З них, як вже зазначалось судом 67 865,10 грн. податковим органом було зараховано в рахунок погашення боргу.

При цьому, за даними інтегрованої картки позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 170 601 00 00» відповідачем в період з 03.07.2019р. по 26.09.2019р. здійснено розподіл сплачених грошових коштів в рахунок погашення (сплати) пені у загальній сумі 67 865,10 грн.

Отже спірними питаннями цієї справи є: визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» в сумі 41 378,43 гривень; зобов`язання відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 41 378,43 гривень; визнання протиправними дій відповідача щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» в сумі 41 378,43 гривень на оплату (зарахування на погашення (оплату) пені; зобов`язання відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 41 378,43 гривень та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 41 378,43 гривень в рахунок оплати податкових зобов`язань та визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення-рішення відповідача від 21 жовтня 2019 року №0000095410 про застосування штрафу у розмірі 13 573,03 гривні.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі – ПК України).

В частині твердження позивача, що у податкового органу не було підстав для застосування норми пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, оскільки остання набула чинності з 01.01.2017р., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1. статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України визначено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Перевірка позивача проведена 27.09.2019 року. З викладеного вбачається обов`язок податкового органу проводити перевірку відповідно до закону діючого на момент проведення такої перевірки.

Станом на 27.09.2019р. норма п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України була викладена у такій редакції:

«Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.».

З огляду на викладене, суд вважає правомірним застосування податковим органом норми ПК України в редакції, чинній на момент проведення такої перевірки.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. (п. 102.1 ст. 102 ПК України).

Предметом Акта від 27.09.2019р. є перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» згідно податкової декларації за звітний період жовтень 2015 року.

В контексті норми п.76.3 статті 76 ПК України вказаний предмет підпадає під дію абз. 2 даної норми та відповідно передбачає застосування строку статті 102 ПК України – 1095 днів.

Враховуючи викладене, обґрунтування позову у даній частині судом визнається помилковим.

Щодо позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» в сумі 41 378,43 гривень та зобов`язання відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 41 378,43 гривень, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;

Підпунктом 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Верховним судом у постанові 20 лютого 2018 року справа №810/700/17 зазначено, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (абз.2 п.129.4 ст. 129 ПК України)

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. (п. 131.1.ст. 131 ПК України).

Пункт 131.2. ст.131 ПК України. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Стаття 54 ПК України містить наступний алгоритм визначення сум податкових та грошових зобов`язань

Пункт 54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 54.3. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

В даному випадку суд вбачає, що норми ПК України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу.

Обов`язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за ст. 129 ПК України не встановлено.

З іншого боку на платника покладено обов`язок погасити податковий борг, що виник, у т. ч. суми пені.

В свою чергу, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 07.04.2016 № 422 зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 за № 751/28881 передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; (п.1 Розділ І. Загальні положення).

ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); (п. 2 ч. 1 “Порядок ведення інтегрованої картки платника”, розділ ІI. “Інтегрована картка платника”)

Крім того, абз. 4, 7 п. 1 глави 1 Розділу VI Порядку №422, визначають, що при нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного у поданій ним звітності), а з наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) розпочинається нарахування процентів, які нараховуються по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) включно.

Тобто вбачається, що нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов`язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов`язання.

Відповідно до п.42-1.2. ст. 421 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Враховуючи викладене суд вважає, що пеня на суму узгодженого податкового повідомлення-рішення нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом.

А тому дії, щодо нарахування пені та перерозподіл сплачених платником сум, згідно порядку черговості виникнення боргу податковим органом є - правомірними.

Окремо суд вбачає за необхідне зазначити, щодо правомочності податкового органу нараховувати пеню на податковий борг, що розстрочений судовим рішенням.

Частиною 1 статті 263 КАС України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Аналізуючи положення ст. 263 КАС України в системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації (статті 105 та 162 Кодексу), суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами Податкового кодексу України (порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов`язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; відстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що оскільки розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, то відповідно при такому розстроченні має враховуватись ст. 100 Податкового кодексу України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов`язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 27 лютого 2018 року справа №805/4622/16-а, від 08 травня 2018 року справа №802/777/16-а.

З викладеного також випливає, що нарахування пені здійснюється на самостійно узгоджене податкове зобов`язання, як вже зазначалось, наявність судового рішення про розстрочення такого не змінює його правової природи.

Вказаний факт є важливим у цілях визначення норми ПК України на підставі якої здійснюється нарахування пені.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України).

Таким чином, у разі якщо пеня нараховується на погашену суму заборгованості, що виникла в результаті самостійно нарахованого платником податків узгодженого грошового зобов`язання, то відповідно контролюючий орган у будь - якому випадку позбавлений права нараховувати таку пеню до спливу 90 - денного строку з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 27 лютого 2018 року справа №805/4622/16-а.

Обставини даної справи свідчать, що податковим органом пеня була нарахована без врахування “правила 90-днів”, отже в цій частині нарахування пені є протиправним та така підлягає вилученню з ІКП позивача.

Сума нарахованої пені із врахуванням норми пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України становить 406 376,55 грн.

Таким чином, пеня у розмірі 406 376,55 грн. нарахована протиправно та підлягає виключенню з ІКП позивача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» в сумі 41 378,43 гривень на оплату (зарахування на погашення (оплату) пені та зобов`язання відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 41 378,43 гривень та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 41 378,43 гривень в рахунок оплати податкових зобов`язань, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Згідно з п. 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податковий орган, спрямовуючи кошти, які сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений ПК України, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення-рішення відповідача від 21 жовтня 2019 року №0000095410.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265).

Підпунктом 14.1.175 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Верховним судом у постанові 20 лютого 2018 року справа №810/700/17 зазначено, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

Як встановлено судом, податковим органом застосовано штраф у розмірі 20 відсотків на підставі статті 126 ПК України.

Відповідно до приписів статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з статтею 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За приписами пункту 102.2 визначеної статті грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

102.3. Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

102.4. У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

102.5. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

102.6. Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

102.6.1. перебував за межами України;

102.6.2. перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

102.6.3. перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

102.6.4. мав обмежену свободу пересування у зв`язку з ув`язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

102.6.5. був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов`язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов`язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов`язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями.

Обсяг податкового обов`язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання.

Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Аналогічне регулювання було встановлено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання в залежності від того, як платник податку її сплатив – добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом Комунального підприємства “Міський водоканал” до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Щодо позиції позивача в частині звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені на підставі положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року № 1669, за наявності сертифікату ТПП України, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин.

Судом встановлено, що відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили від 30.07.2014 для ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” № 2059/05-4. При цьому місцезнаходження підприємства визначено: вул. Рози Люксембург, 23а, м. Донецьк, Україна.

ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” відповідно до рішення загальних зборів від 29.05.2015р. (постанова № 1 від 29.05.2015 до протоколу загальних зборів № 21 від 29.05.2015) змінило місцезнаходження та на теперішній час здійснює діяльність за адресою м. Краматорськ Донецької області, вул. Південна 1, про що в внесено запис в Єдиний. Дані обставини встановлені рішенням суду від 27 лютого 2019 року по справі № 805/3095/17-а та відповідно до приписів КАС України не повинні бути доведеними.

Таким чином, оскільки спірні у даній справі відносини виникли після зміни позивачем місцезнаходження, тому Сертифікат ТПП № 2059/05-4 від 30.07.2014 року не може засвідчувати ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” настання обставин непереборної сили при здійсненні діяльності на території м. Краматорськ Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

Вказана правова позиція щодо аналогічних за змістом правовідносин висловлена Донецьким апеляційним адміністративним судом у постанові від 06 лютого 2018 року справа №805/2135/17-а.

Крім того, суд вважає за доречне навести правовий висновок Верховного суду висловлений у постанові від 07 серпня 2018 року справа №805/4013/17-а: “Посилання скаржника на положення Закону № 1726-VIII та Закону №1669, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених сторонами законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин”.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявний у позивача Сертифікат про настання форс-мажорних обставин не може звільняти останнього від відповідальності встановленої ПК України.

Однак, враховуючи те, що податковим органом застосовано до позивача штраф у розмірі 13 573,03 гривень за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів у розмірі 2 707 067,35 гривень з граничним строком сплати 30 листопада 2015 року фактично сплачений позивачем у розмірі 67 865,10 гривень в період з 03.07.2019р.-3 144,02 грн.; 08.07.2019р.-4 541,48 грн.; 09.07.2019р.-4 541,48; 23.07.2019р.-3 469,43 грн.; 23.07.2019р.-17 452,82 грн.; 28.08.2019р.-9 331,63 грн. та 26.09.2019р.-25 384,24 грн., що становить 1311, 1290, 1291, 1331, 1331, 1367, 1396 днів затримки сплати такого зобов`язання, відповідно, суд вважає, що відповідачем пропущений строк (1095 днів) для притягнення платника податків до відповідальності.

За таких обставин спірне податкове повідомлення – рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» в сумі 41 378,43 гривень.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «30 170 601 00 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 41 378,43 гривень;

Визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 21 жовтня 2019 року №0000095410 про застосування штрафу у розмірі 13 573,03 гривні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) суму судового збору у розмірі 3 153,00 гривень.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 14 липня 2020 року. Повний текст судового рішення складено та підписано 15 липня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова