Рішення № 90415560, 11.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Справа № 160/2176/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняДудко Ю.С., за участі: представника позивача представника відповідача Волинець Т.В., Лисяк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) про визнання протиправним та скасування рішення, пунктів наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 Арбітражний керуючий Волинець Дмитро Сергійович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів) від 16 травня 2019 року (протокол №82/05/19) в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- визнати протиправним та скасувати пп.6 п.1 наказу Міністерства юстиції України №1906/5 від 21 червня 2019 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 13 березня 2013 року №230, виданого ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 230 від 13 березня 2013 року, виданого ОСОБА_1 .

Арбітражний керуючий Волинець Дмитро Сергійович в позовній заяві також просить суд поновити строк для звернення до суду з цим позовом, пропущений з поважних причин.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що позивач вважає рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та наказ Міністерства юстиції України незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

13.03.2013 на підставі наказу Міністерства юстиції від 14.02.2013 №280/5 ОСОБА_1 отримав свідоцтво №230 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та був внесений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. 27.04.2018 позивач уклав з Міністерством оборони України контракт про проходження громадянина України військової служби у Збройних Силах України строком на три роки та відбув до місця служби у м. Миколаїв.

Однак, при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого не було враховано того, що за період з дати отримання свідоцтва в 2013 по сьогоднішній день позивач не скористався правом на здійснення діяльності арбітражного керуючого, не надавав згоду на участь у справах про банкрутство відповідно до Положення автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.20116 №8. Крім того, сам факт складання кваліфікаційного іспиту, отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та внесення запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України свідчить лише про наявність права, а не безпосереднє здійснення особою такої незалежної професійної діяльності – для цього необхідне відповідне призначення господарського суду за встановленою ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедурою.

Також позивач вважає, що оскільки він отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а статус арбітражного керуючого набуває внаслідок призначення господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство, тому обов`язок підвищення кваліфікації виникає саме під час здійснення такої діяльності.

Ухвалою суду від 25.02.2020 було задоволено клопотання Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з даним позовом та поновлено пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом у справі №160/2176/20, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Протоколом судового засідання відкладено розгляд справи до 26.03.2020.

23.03.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), наказ Міністерства юстиції України від 21.06.2019 №1606/5 є такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень, у спосіб передбачений чинним законодавством України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Твердження позивача про те, що на особу, яка отримала у встановленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), але не здійснює таку діяльність, не призначався судом, не виконує повноваження, встановлені законом, не розповсюджуються вимоги щодо підвищення кваліфікації є помилковими з огляду на позицію, викладену у постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 26.09.2019 по справі №815/2402/17 в якій зазначено, що касаційний суд відхиляє, як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального права, доводи автора касаційної скарги про те, що оскільки фізична особа вже не є призначеною судом в якості розпорядника майна, то вона не є арбітражним керуючим і не підлягає державному контролю як арбітражний керуючий.

Ухвалою суду від 26.03.2020 було задоволено клопотання представника відповідача про перенесення судового засідання та відкладено розгляд справи до 28.04.2020.

21.04.2020 представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що використання примусової праці в Україні заборонено, отримане у встановлено порядку свідоцтво надає їх власникові право на зайняття певним видом незалежної професійної діяльності, а не обов`язком. В свою чергу, арбітражний керуючий відповідно до ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повинен бути призначений відповідним судом розпорядником майна, керуючим санацією чи ліквідатором відповідним судом, відсутність такого призначення виключає здійснення відповідної діяльності.

28.05.2020 представником відповідача надано до суду заперечення та 11.06.2020 письмові пояснення, в яких підтримав позицію зазначену у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та наказу Міністерства юстиції України від 21.06.2019 №1606/5 діяв на підставі, в межах повноважень, у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно копії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №230, виданого 13.03.2013 Волинець Дмитру Сергійовичу на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2013 №280/5, останнім посвідчено право позивача на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого без обмеження строку дії (а.с. 13).

26.03.2015 відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 05.03.2015 №264 про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та з урахуванням протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 05.03.2015 №27/03/15 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 94/7 «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», в тому числі на арбітражного керуючого Волинець Дмитра Сергійовича.

Відповідно до копії свідоцтва про підвищення кваліфікації від 24.10.2015 реєстраційний №15/039-ак, виданого арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) ОСОБА_1 про те, що він підвищив кваліфікацію шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішно склав залік у Дніпропетровському університеті ім. Альфреда ОСОБА_2 .

27.04.2018 позивачем було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки та відбув до місця служби у м. Миколаїв, що підтверджується копією витягу з наказу №19-РС від 27.04.2018 та копії контракту.

Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) було внесено подання від 26.04.2019 № 1265 про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у встановлений законодавством строк.

Листом Міністерства юстиції України від 02.05.2019 № 1597/9.3.1/33-19, для надання відповідних пояснень, позивача було запрошено до участі у засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого було включено питання щодо розгляду вищезгаданого подання від 26.04.2019 № 1265, що підтверджується копією Витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України за 07.05.2019 щодо направлення листа від 02.05.2019 № 1597/9.3.1/33-19.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії витягу з протоколу №82/05/19 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.05.2019, вирішили застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до таких арбітражних керуючих, зокрема до ОСОБА_1 з урахуванням попереднього дисциплінарного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та рекомендовано Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України повідомити арбітражних керуючих про рішення, прийняті Комісією за результатом розгляду подання від 26.04.2019 №1265.

Департаментом з питань судової роботи та банкрутства направлено на адресу арбітражного керуючого Волинець Д.С. за адресою: АДРЕСА_2 . лист-повідомлення щодо результатів засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 24.05.2019 вих. №2095/9.3.1/33-19.

Згідно протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.05.2019 №82/05/19 за результатами розгляду подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 26.04.2019 №1265 про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у встановлений законодавством строк, на засіданні Комісії прийнято рішення застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, ОСОБА_1 внесено подання до Міністерства юстиції України від 16.05.2019 №953 про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Як наслідок, 21.06.2019 Міністерством юстиції України прийнято наказ №1906/5 «Про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яким наказано анулювати свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, від 13.03.2013 №230, видане ОСОБА_1 (а.с. 25-26).

Листом Міністерства юстиції України від 25.06.2019 № 2538/9.3.1/3-19 було направлено позивачу належним чином завірений витяг з наказу Міністерства юстиції України від 21.06.2019 №1906/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що підтверджується копією Витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України за 02.07.2019 щодо направлення вказаного листа.

Вважаючи рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.05.2019 №82/05/19 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та наказ Міністерства юстиції України від 21.06.2019 №1906/5 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною 1 ст. 97 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Положеннями частини 3 ст. 97 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» державний орган з питань банкрутства не пізніше ніж на десятий день з дня надходження рекомендації кваліфікаційної комісії видає свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно п. 1.2 Порядку формування та ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України №541/5 ( далі – Порядок №541/5) Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (далі - Єдиний реєстр) - це сукупність відомостей про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, які отримали в установленому законодавством порядку свідоцтво на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та інформації про їх діяльність, яку Міністерство юстиції отримує у процесі реалізації своїх повноважень як державного органу з питань банкрутства та від арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Положеннями п. 2.1 Порядок №541/5 передбачено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є: видача свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); переоформлення або видача дубліката свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); рішення Комісії з присвоєння рівня кваліфікації арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору); видача свідоцтва про проходження підготовки у справах про банкрутство страхових організацій; рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладання на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);надходження до Міністерства юстиції України інформації про здійснення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень (обов`язкової звітності, відповідних заяв арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інформації про результати проведення перевірок дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом).

Отже суд приходить до висновку, що Єдиний реєстр - сукупність відомостей про арбітражних керуючих, оскільки відомості про позивача є такими, що внесені до Єдиного реєстру, то позивач отримав статус арбітражного керуючого.

Крім того, ч. 4 ст. 97 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен один раз на два роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до п. 4.1 Положення про систему підготовки і перепідготовки осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та підвищення кваліфікації і перепідготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), їх підготовки у справах про банкрутство страхових організацій, що затверджене наказом Міністерства юстиції України 27.12.2012 №1973/5 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Положення №1973/5 арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен постійно працювати над підвищенням свого професійного рівня та один раз на два роки підвищувати кваліфікацію.

Пунктом 4.20 Положення №1973/5 визначено, що департамент, тобто, структурний підрозділ Міністерства юстиції України у сфері банкрутства здійснює моніторинг осіб, які пройшли підвищення кваліфікації. У разі виявлення осіб, які не пройшли підвищення кваліфікації, Департамент вносить подання до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування до таких осіб дисциплінарного стягнення, передбаченого законом.

Так, Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) було внесено подання від 26.04.2019 № 1265 про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які не пройшли підвищення кваліфікації у встановлений законодавством строк, зокрема щодо ОСОБА_1 .

Листом Міністерства юстиції України від 02.05.2019 № 1597/9.3.1/33-19, для надання відповідних пояснень, позивача було запрошено до участі у засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), до порядку денного якого було включено питання щодо розгляду вищезгаданого подання від 26.04.2019 № 1265.

Повідомлення про вищевказане засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Комісія) є таким, що оприлюднене на офіційному веб сайті Міністерства юстиції України, докази у вигляді роздрукованої інформації з веб сайту Міністерства юстиції України наявні в матеріалах справи.

Тобто, дана інформація була доступна позивачу, як заінтересованій особі в проходженні підвищення кваліфікації арбітражного керуючого.

Відповідно до п. 7 розділу 9 Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 серпня 2015 року №1405/5 у журналі обліку вихідної кореспонденції зазначаються дата відправлення документа, вихідний реєстраційний індекс документа, кількість додатків, адресат.

Статтею 2 Закону України «Про поштовий зв`язок» встановлено, що під поштовим відправленням розуміють листи, поштові картки, бандеролі, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України.

Пунктом 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила № 270), крім інших, передбачено визначення наступних термінів, а саме: просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею другою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, ще розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій аб( заповнений вручну.

Із вищевикладеного можна прийти до висновку, що на відміну від реєстрованих поштових відправлення, прості поштові відправлення приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа, тобто, без документа, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касового чеку, розрахункової квитанції тощо).

При цьому, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2018 року по справі № 805/5005/15-а дійшов висновку, що оскільки ведення реєстру на відправку просте кореспонденції у ГТУЮ у Донецькій області Інструкцією з діловодства в Головком територіальному управлінні юстиції у Донецькій області не передбачено, витяг з «Журнал реєстрації вихідної кореспонденції» за 2015 є належним доказом відправки позивачу.

Відповідно до п. 15 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5 (далі - Положення № 81/5) комісія може прийняти рішення за відсутності заявника, скаржника або арбітражного керуючого, стосовно якого розглядаються подання про застосування дисциплінарного стягнення.

Як вбачається із Єдиного реєстру, наказом Міністерства юстиції України від 26.03.2015 № 94/7 на позивача у 2015 році було накладено дисциплінарне стягнення.

Згідно зі ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Статтею 108 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики. Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст. 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається із витягу з протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) № 82/05/19 від 16.05.2019, за результатом розгляду подання від 26.04.2019 № 1265, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) було прийнято рішення застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до позивача, у тому числі, з урахуванням попереднього дисциплінарного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивача було повідомлено листом Міністерства юстиції України від 24.05.2019 № 2095/9.3.1/33-19, що підтверджується копією Витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України за 30.05.2019.

Відповідно до п. 27 Положення № 81/5 у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

За таких умов, до Міністерства юстиції України було направлено подання № 953 від 16.05.2019 про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За таких умов, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 16 Порядку видачі свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 № 93/5, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.05.2019 № 953 та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.05.2019 № 82/05/19. наказом Міністерства юстиції України від 21.06.2019 № 1906/5 «Про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в тому числі, Позивачу було анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Позивача було повідомлено листом від 25.06.2019 № 2538/9.3.1/3-19, що підтверджується копією Витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України за 02.07.2019.

Отже, особа втрачає статус арбітражного керуючого у випадках передбачених, зокрема ст. 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Таким чином, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що на особу, яка отримала у встановленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), але не здійснює таку діяльність, не призначався судом, не виконує повноваження, встановлені законом, не розповсюджуються вимоги щодо підвищення кваліфікації, оскільки з огляду на позицію, викладену у постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 26.09.2019 по справі №815/2402/17 в якій зазначено, що касаційний суд відхиляє, як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального права, доводи автора касаційної скарги про те, що оскільки фізична особа вже не є призначеною судом в якості розпорядника майна, то вона не є арбітражним керуючим і не підлягає державному контролю як арбітражний керуючий.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт правомірності прийняття рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів) від 16 травня 2019 року (протокол №82/05/19) в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та наказу Міністерства юстиції України №1906/5 від 21 червня 2019 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 13 березня 2013 року №230, виданого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність своїх рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов Арбітражного керуючого Волинець Дмитра ОСОБА_3 не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

У зв`язку з перебуванням судді Н.В. Захарчук-Борисенко у щорічній відпустці повний текст рішення складено 23.06.2020.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Арбітражного керуючого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) про визнання протиправним та скасування рішення, пунктів наказу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23.06.2020.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко