Ухвала суду № 90415463, 16.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 липня 2020 р. Справа № 160/7931/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду, треті особи: Державне бюро розслідувань, Національна поліція України, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 Алла ОСОБА_3 про визнання протиправними індивідуальних актів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду, треті особи: Державне бюро розслідувань, Національна поліція України, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 Алла Олексіївна, в якій позивач просить:

- визнати акт Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Верби І.О., що створений на підставі ухвали 13 лютого 2019 року по справі № 160/1107/19, який обмежив право громадянина України ОСОБА_1 доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України, протиправним та таким, що порушує принцип верховенства права, встановлений статтею 6 КАС України, порушує частину 1 статті 2 КАС України, а саме: «Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень», та спрямований на звільнення відповідачів, в особі Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Гройсмана ОСОБА_4 , Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України від відповідальності за бездіяльність чи навмисні дії щодо вирішення питання забезпечення особистих немайнових прав громадянина України ОСОБА_1 шляхом запровадження у виробництво інтелектуального продукту «Теплоагенти Благути©»– альтернативна сировина, унікальний відновлювальний природний ресурс для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, економічна цінність якого перевищує вартість традиційних видів палива, що вже згоріли на Землі та ще можливо спалити для виробництва енергії, який можливо використовувати для виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі та в космосі, так як вони самі утворюються безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату і не потребують витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, вони не потребують будівництва окремої інфраструктури, а енергетичні агрегати, в яких використовуються «Теплоагенти Благути©» при замкненому циклі їх роботи, є повністю автономними, екологічними, економічними та безпечними в експлуатації, та як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, в результаті чого від протиправних дій відповідачів по справі № 160/1107/19 та протиправних актів Дніпропетровського окружного адміністративного суду щоденно в Україні вмирає 249 людини від онкологічних захворювань пов`язаними із викидами шкідливих речовин від спалювання традиційних видів палива та громадяни України оплачують за те, що їх отруюють лише за імпортні енергоносії продовж 2007-2020 років (за даними Держстату за 2007-2018 роки) 56,94 млн. доларів США. Здійснити правосуддя, на підставі статті 3, 24, 56 Конституції України, частини 1 статті 2 КАС України, абзацу 10 п. 9 Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року у справі № 1-12/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах», а саме: скасувати акт, що створений на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року по справі № 160/1107/19, на підставі акта - Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В. від 12 червня 2020 року по справі № 160/9812/19, який є обов`язковий для виконання усіма судами на території України, та зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд, який згідно статті 6 Конституції України є суб`єктом владних повноважень судової влади та має діяти у відповідності із статтею 19 Конституції України, відновити порушене по відношенню до громадянина України ОСОБА_1 право доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України, та відкрити провадження за адміністративним позовом у справі № 160/1107/19, а також, на підставі частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, зобов`язати відповідачів у справі № 160/1107/19 поновити та забезпечити особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, у відповідності із частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодувати моральну шкоду за порушене право;

- визнати акт: Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Захарчук - Борисенко Н.В., що створений на підставі ухвали від 25 лютого 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Третього апеляційного адміністративного суду у складі головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., що створений на підставі Постанови від 18 квітня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., що створений на підставі ухвали від 23 травня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., що створений на підставі ухвали від 10 червня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., що створений на підставі ухвали 03 липня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., що створений на підставі ухвали від 12 липня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М.М., суддів - Дашутіна І.В., Шишова О.О., що створений на підставі ухвали від 19 липня 2019 року по справі № 160/1108/19, які обмежили право громадянина України ОСОБА_1 доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України,протиправними та такими, що порушують принцип верховенства права встановлений статтею 6 КАС України, порушують частину 1 статті 2 КАС України, а саме: «Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень», та спрямовані на звільнення відповідачів, в особі Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Гройсмана Володимира ОСОБА_7 , від відповідальності за бездіяльність чи навмисні дії щодо вирішення питання забезпечення особистих немайнових прав громадянина України ОСОБА_1 шляхом запровадження у виробництво інтелектуального продукту «Теплоагенти Благути©»– альтернативна сировина, унікальний відновлювальний природний ресурс для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, економічна цінність якого перевищує вартість традиційних видів палива, що вже згоріли на Землі та ще можливо спалити для виробництва енергії, який можливо використовувати для виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі та в космосі, так як вони самі утворюються безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату і не потребують витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, вони не потребують будівництва окремої інфраструктури, а енергетичні агрегати, в яких використовуються «Теплоагенти Благути©» при замкненому циклі їх роботи, є повністю автономними, екологічними, економічними та безпечними в експлуатації, та як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, в результаті чого від протиправних дій відповідачів по справі № 160/1108/19 та протиправних актів Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду щоденно в Україні вмирає 249 людини від онкологічних захворювань пов`язаними із викидами шкідливих речовин від спалювання традиційних видів палива та громадяни України оплачують за те, що їх отруюють лише за імпортні енергоносії продовж 2007-2020 років (за даними Держстату за 2007-2018 роки) 56,94 млн. доларів США. Здійснити правосуддя, на підставі статті 3, 24, 56 Конституції України, частини 1 статті 2 КАС України, абзацу 10 п. 9 Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року у справі № 1-12/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах», а саме: скасувати акт, що створений на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 лютого 2019 року по справі № 160/1108/19, скасувати акт, що створений на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі № 160/1108/19, скасувати акт, що створений на підставі ухвали Верховного Суду від 23 травня 2019 року, від 10 червня 2019 року, від 03 липня 2019, від 12 липня 2019, від 19 липня 2019 по справі № 160/1108/19, на підставі акта - Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В. від 12 червня 2020 року по справі № 160/9812/19, який є обов`язковий для виконання усіма судами на території України, та зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд, який згідно статті 6 Конституції України є суб`єктом владних повноважень судової влади та має діяти у відповідності із статтею 19 Конституції України, відновити порушене по відношенню до громадянина України ОСОБА_1 право доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України, та відкрити провадження за адміністративним позовом у справі № 160/1108/19, а також, на підставі частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, зобов`язати відповідачів у справі № 160/1108/19 поновити та забезпечити особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, у відповідності із частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодувати моральну шкоду за порушене право;

- визнати акт: Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Прудника Сергія Володимировича, що створений на підставі ухвали від 27 лютого 2019 року по справі № 160/1156/19, акт Третього апеляційного адміністративного суду у складі головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., що створений на підставі ухвали від 23 березня 2019 року по справі № 160/1156/19, які обмежили право громадянина України ОСОБА_1 доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України, протиправними та такими, що порушують принцип верховенства права встановлений статтею 6 КАС України, порушують частину 1 статті 2 КАС України, а саме: «Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень», та спрямовані на звільнення відповідачів, в особі Прем`єр-міністра України Гройсмана ОСОБА_4 , від відповідальності за бездіяльність чи навмисні дії щодо вирішення питання забезпечення особистих немайнових прав громадянина України ОСОБА_1 шляхом запровадження у виробництво інтелектуального продукту «Теплоагенти Благути©»– альтернативна сировина, унікальний відновлювальний природний ресурс для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, економічна цінність якого перевищує вартість традиційних видів палива, що вже згоріли на Землі та ще можливо спалити для виробництва енергії, який можливо використовувати для виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі та в космосі, так як вони самі утворюються безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату і не потребують витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, вони не потребують будівництва окремої інфраструктури, а енергетичні агрегати, в яких використовуються «Теплоагенти Благути©» при замкненому циклі їх роботи, є повністю автономними, екологічними, економічними та безпечними в експлуатації, та як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, в результаті чого від протиправних дій відповідачів по справі № 160/1156/19 та протиправних актів Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду щоденно в Україні вмирає 249 людини від онкологічних захворювань пов`язаними із викидами шкідливих речовин від спалювання традиційних видів палива та громадяни України оплачують за те, що їх отруюють лише за імпортні енергоносії продовж 2007-2020 років (за даними Держстату за 2007-2018 роки) 56,94 млн. доларів США, Здійснити правосуддя, на підставі статті 3, 24, 56 Конституції України, частини 1 статті 2 КАС України, абзацу 10 п. 9 Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року у справі № 1-12/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах», а саме: скасувати акт, що створений на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 лютого 2019 року по справі № 160/1156/19, скасувати акт, що створений на підставі ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року по справі № 160/1156/19, на підставі акта - Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В. від 12 червня 2020 року по справі № 160/9812/19,який є обов`язковий для виконання усіма судами на території України, та зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд, який згідно статті 6 Конституції України є суб`єктом владних повноважень судової влади та має діяти у відповідності із статтею 19 Конституції України, відновити порушене по відношенню до громадянина України ОСОБА_1 право доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України, та відкрити провадження за адміністративним позовом у справі № 160/1156/19, а також, на підставі частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, зобов`язати відповідачів у справі № 160/1156/19 поновити та забезпечити особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, у відповідності із частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодувати моральну шкоду за порушене право;

- визнати акт: Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Верби І.О., що створений на підставі ухвали від 04 березня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Третього апеляційного адміністративного суду у складі головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., що створений на підставі ухвали від 08 травня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Третього апеляційного адміністративного суду у складі головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., що створений на підставі ухвали від 03 червня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Данилевич Н.А., суддів Бевзенка В.М., Шевцової Н.В., що створений на підставі ухвали від 23 травня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Білак М. В., Губської О. А., що створений на підставі ухвали від 13 червня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Губської О.А., суддів Білак М.В., Калашнікової О.В., що створений на підставі ухвали від 26 червня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., що створений на підставі ухвали від 04 липня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., що створений на підставі ухвали від 30 липня 2019 року по справі № 160/1831/19, які обмежили право громадянина України ОСОБА_1 доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України, протиправними та такими, що порушують принцип верховенства права встановлений статтею 6 КАС України, порушують частину 1 статті 2 КАС України, а саме: «Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень», та спрямовані на звільнення відповідачів, в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та Міністерства екології та природних ресурсів України, від відповідальності за бездіяльність чи навмисні дії щодо вирішення питання забезпечення особистих немайнових прав громадянина України ОСОБА_1 шляхом запровадження у виробництво інтелектуального продукту «Теплоагенти Благути©»– альтернативна сировина, унікальний відновлювальний природний ресурс для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, економічна цінність якого перевищує вартість традиційних видів палива, що вже згоріли на Землі та ще можливо спалити для виробництва енергії, який можливо використовувати для виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі та в космосі, так як вони самі утворюються безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату і не потребують витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, вони не потребують будівництва окремої інфраструктури, а енергетичні агрегати, в яких використовуються «Теплоагенти Благути©» при замкненому циклі їх роботи, є повністю автономними, екологічними, економічними та безпечними в експлуатації, та як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, в результаті чого від протиправних дій відповідачів по справі № 160/1831/19 та протиправних актів Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду щоденно в Україні вмирає 249 людини від онкологічних захворювань пов`язаними із викидами шкідливих речовин від спалювання традиційних видів палива та громадяни України оплачують за те, що їх отруюють лише за імпортні енергоносії продовж 2007-2020 років (за даними Держстату за 2007-2018 роки) 56,94 млн. доларів США, Здійснити правосуддя, на підставі статті 3, 24, 56 Конституції України, частини 1 статті 2 КАС України, абзацу 10 п. 9 Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року у справі № 1-12/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах», а саме: скасувати акт, що створений на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року по справі № 160/1831/19, скасувати акт, що створений на підставі ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від ухвалу від 08 травня 2019 року по справі № 160/1831/19, скасувати акт, що створений на підставі ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від ухвалу від 13 червня 2019 року по справі № 160/1831/19, скасувати акт, що створений на підставі ухвали Верховного Суду від 23 травня 2019 року, від 13 червня 2019 року, від 26 червня 2019 року, від 04 липня 2019 року, від 30 липня 2019 року по справі № 160/1831/19, на підставі акта - Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В. від 12 червня 2020 року по справі № 160/9812/19, який є обов`язковий для виконання усіма судами на території України, та зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд, який згідно статті 6 Конституції України є суб`єктом владних повноважень судової влади та має діяти у відповідності із статтею 19 Конституції України, відновити порушене по відношенню до громадянина України ОСОБА_1 право доступу до правосуддя, що встановлене статтями 8 та 55 Конституції України, та відкрити провадження за адміністративним позовом у справі № 160/1831/19, на підставі частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, зобов`язати відповідачів у справі № 160/1831/19 поновити та забезпечити особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, у відповідності із частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодувати моральну шкоду за порушене право;

- відшкодувати моральну шкоду за рахунок держави за порушене особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, а саме: за порушене суб`єктами владних повноважень в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду право на звернення до суду, задля захисту та поновлення порушеного відповідачами по справі 160/1107/19 особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, у відповідності із частиною 2 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодування моральної шкоди за порушене право, а саме: за моральні переживання чи душевні страждання, так як акт прийнятий Дніпропетровським окружним адміністративним судом у вигляді ухвали суду від 13 лютого 2019 року по справі № 160/1107/19 на користь відповідачів справі № 160/1107/19, з порушенням верховенства права встановленого статтею 6 та частиною 1 статті 2 КАС України, порушує мої права, які встановлені, зокрема, статтями 24,25 закону України «Про звернення громадян», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статтею 1173, 1175 Цивільного кодексу України, статтею 54, 56 Конституції України та іншими законодавчими актами України, підпадає під дію статті 176,177 та статті 364 Кримінального кодексу України, так як відповідачі по справі № 160/1107/19 на безпідставній основі звільненні судом від відповідальності за те, що починаючи з 2006 року, за рахунок бездіяльності відповідачів щодо впровадження у виробництво технології Благути «Екотерм», щоденно витрачаються валютні кошти для закупівлі імпортних енергоносії на суму 56,94 млн. доларів США та щоденно вмирає 249 людей від онкологічних захворювань, пов`язаних із викидами шкідливих речовин при виробництві енергії шляхом спалювання традиційних видів палива, при цього порушений мій звичайний спосіб життя, так як позивач змушений займатися захистом порушеного права у суді від державних органів влади, яку позивач визначає у розмірі 100 ( тисяч) прожиткових мінімуму для працездатних осіб та яка не може бути скасована судом, згідно статті 56 Конституції України та Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за порушене право, а саме: відповідно до положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів;

- відшкодувати моральну шкоду за рахунок держави за порушене особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, а саме: за порушене суб`єктами владних повноважень в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду право на звернення до суду, задля захисту та поновлення порушеного відповідачами по справі 160/1108/19 особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, у відповідності із частиною 2 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодування моральної шкоди за порушене право, а саме: за моральні переживання чи душевні страждання, так як акт прийнятий Дніпропетровським окружним адміністративним судом у вигляді ухвали суду від ухвали від 25 лютого 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Третього апеляційного адміністративного суду прийнятий на підставі Постанови від 18 квітня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 23 травня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 10 червня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали 03 липня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 12 липня 2019 року по справі № 160/1108/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 19 липня 2019 року по справі № 160/1108/19, на користь відповідачів по справі № 160/1108/19, з порушенням верховенства права встановленого статтею 6 та частиною 1 статті 2 КАС України, порушує мої права, які встановлені, зокрема, статтями 24,25 закону України «Про звернення громадян», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статтею 1173 Цивільного кодексу України, статтею 54, 56 Конституції України та іншими законодавчими актами України, підпадає під дію статті 176,177 та статті 364 Кримінального кодексу України, так як відповідачі по справі № 160/1108/19 на безпідставній основі звільненні судом від відповідальності за те, що починаючи з 2006 року, за рахунок бездіяльності відповідачів щодо впровадження у виробництво технології Благути «Екотерм», щоденно витрачаються валютні кошти для закупівлі імпортних енергоносії на суму 56,94 млн. доларів США та щоденно вмирає 249 людей від онкологічних захворювань, пов`язаних із викидами шкідливих речовин при виробництві енергії шляхом спалювання традиційних видів палива, при цього порушений мій звичайний спосіб життя, так як позивач змушений займатися захистом порушеного права у суді від державних органів влади, яку позивач визначає у розмірі 700 (сімсот тисяч) прожиткових мінімуму для працездатних осіб та яка не може бути скасована судом, згідно статті 56 Конституції України та Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за порушене право, а саме: відповідно до положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів;

- відшкодувати моральну шкоду за рахунок держави за порушене особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, а саме: за порушене суб`єктами владних повноважень в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду право на звернення до суду, задля захисту та поновлення порушеного відповідачами по справі 160/1156/19 особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, у відповідності із частиною 2 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодування моральної шкоди за порушене право, а саме: за моральні переживання чи душевні страждання, так як акт прийнятий Дніпропетровським окружним адміністративним судом у вигляді ухвали суду від ухвали від 27 лютого 2019 року по справі № 160/1156/19, акт прийнятий Третім апеляційним адміністративним судом у вигляді ухвали суду від ухвали від 21 березня 2019 року по справі № 160/1156/19, на користь відповідачів по справі № 160/1156/19, з порушенням верховенства права встановленого статтею 6 та частиною 1 статті 2 КАС України, порушує мої права, які встановлені, зокрема, статтями 24,25 закону України «Про звернення громадян», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статтею 1173 Цивільного кодексу України, статтею 54, 56 Конституції України та іншими законодавчими актами України, підпадає під дію статті 176,177 та статті 364 Кримінального кодексу України, так як відповідачі по справі № 160/1156/19 на безпідставній основі звільненні судом від відповідальності за те, що починаючи з 2006 року, за рахунок бездіяльності відповідачів щодо впровадження у виробництво технології Благути «Екотерм», щоденно витрачаються валютні кошти для закупівлі імпортних енергоносії на суму 56,94 млн. доларів США та щоденно вмирає 249 людей від онкологічних захворювань, пов`язаних із викидами шкідливих речовин при виробництві енергії шляхом спалювання традиційних видів палива, при цьому порушений мій звичайний спосіб життя, так як позивач змушений займатися захистом порушеного права у суді від державних органів влади, яку позивач визначає у розмірі 200 (двісті тисяч) прожиткових мінімуму для працездатних осіб та яка не може бути скасована судом, згідно статті 56 Конституції України та Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за порушене право, а саме: відповідно до положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів;

- відшкодувати моральну шкоду за рахунок держави за порушене особисте немайнове право громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інші права, а саме: за порушене суб`єктами владних повноважень в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду право на звернення до суду, задля захисту та поновлення порушеного відповідачами по справі 160/1831/19 особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особисте немайнове право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, у відповідності із частиною 2 статті 276 Цивільного кодексу України, а також відшкодування моральної шкоди за порушене право, а саме: за моральні переживання чи душевні страждання, так як акт прийнятий Дніпропетровським окружним адміністративним судом у вигляді ухвали суду від ухвали від 04 березня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Третього апеляційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 03 червня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 23 травня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 13 червня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали 26 червня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 04 липня 2019 року по справі № 160/1831/19, акт Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнятий на підставі ухвали від 30 липня 2019 року по справі № 160/1831/19, на користь відповідачів по справі № 160/1831/19, з порушенням верховенства права встановленого статтею 6 та частиною 1 статті 2 КАС України, порушує мої права, які встановлені, зокрема, статтями 24,25 закону України «Про звернення громадян», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статтею 1173 Цивільного кодексу України, статтею 54, 56 Конституції України та іншими законодавчими актами України, підпадає під дію статті 176,177 та статті 364 Кримінального кодексу України, так як відповідачі по даній справі на безпідставній основі звільненні судом від відповідальності за те, що починаючи з 2006 року, за рахунок бездіяльності відповідачів щодо впровадження у виробництво технології Благути «Екотерм», щоденно витрачаються валютні кошти для закупівлі імпортних енергоносії на суму 56,94 млн. доларів США та щоденно вмирає 249 людей від онкологічних захворювань, пов`язаних із викидами шкідливих речовин при виробництві енергії шляхом спалювання традиційних видів палива, при цього порушений мій звичайний спосіб життя, так як позивач змушений займатися захистом порушеного права у суді від державних органів влади, яку позивач визначає у розмірі 700 (сімсот тисяч) прожиткових мінімуму для працездатних осіб та яка не може бути скасована судом, згідно статті 56 Конституції України та Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за порушене право, а саме: відповідно до положень Конституції України ( 254к/96-ВР ), зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів;

- відшкодувати, на підставі статті 1173 та статті 1175 Цивільного кодексу України, матеріальну шкоду (упущена вигода) за порушення Дніпропетровським окружним адміністративним судом права на звернення до суду, безпосередньо на підставі статті 8 та статті 55 Конституції України, задля захисту порушеного суб`єктами владних повноважень, які є відповідачами у справах №№ № 160/1107/19, № 160/1108/19, № 160/1156/19, № 160/1831/19, особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, що створило перешкоди для реалізації конституційних прав встановлених статтями 3,21,22,23,24,38,40,41,42,43,46,48,49,50,54,56 Конституції України, яку позивач визначає у розмірі 100 (сто) мільйонів гривень виходячи з того, що економічна цінність інтелектуального продукту «Теплоагенти Благути©»–альтернативної сировини, унікального відновлювального природного ресурсу для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, вартість якого перевищує вартість традиційних видів палива, що вже згоріли на Землі та ще можливо спалити для виробництва енергії, який можливо використовувати для виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі та в космосі, так як вони самі утворюються безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату і не потребують витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, вони не потребують будівництва окремої інфраструктури, а енергетичні агрегати, в яких використовуються «Теплоагенти Благути©» при замкненому циклі їх роботи, є повністю автономними, екологічними, економічними та безпечними в експлуатації, та як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля;

- відшкодувати, на підставі статті 1173 та статті 1175 Цивільного кодексу України, матеріальну шкоду (упущена вигода) за порушення Третім апеляційним адміністративним судом права на звернення до суду, безпосередньо на підставі статті 8 та статті 55 Конституції України, задля захисту порушеного суб`єктами владних повноважень, які є відповідачами у справах №№ № 160/1156/19, №160/1108/19, № 160/1831/19, особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, що створило перешкоди для реалізації конституційних прав встановлених статтями статями 3,21,22,23,24,38,40,41,42,43,46,48,49,50,54,56 Конституції України, яку позивач визначає у розмірі 200 (двісті) мільйонів гривень виходячи з того, що економічна цінність інтелектуального продукту «Теплоагенти Благути©»–альтернативної сировини, унікального відновлювального природного ресурсу для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, вартість якого перевищує вартість традиційних видів палива, що вже згоріли на Землі та ще можливо спалити для виробництва енергії, який можливо використовувати для виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі та в космосі, так як вони самі утворюються безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату і не потребують витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, вони не потребують будівництва окремої інфраструктури, а енергетичні агрегати, в яких використовуються «Теплоагенти Благути©» при замкненому циклі їх роботи, є повністю автономними, екологічними, економічними та безпечними в експлуатації, та як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля;

- відшкодувати, на підставі статті 1173 та статті 1175 Цивільного кодексу України, матеріальну шкоду (упущена вигода) за порушення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду права на звернення до суду, безпосередньо на підставі статті 8 та статті 55 Конституції України, задля захисту порушеного суб`єктами владних повноважень, які є відповідачами у справах №№, № 160/1108/19, № 160/1831/19, особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля та інших прав, що створило перешкоди для реалізації конституційних прав встановлених статтями статями 3,21,22,23,24,38,40,41,42,43,46,48,49,50,54,56 Конституції України, яку позивач визначає у розмірі 600 (шістсот) мільйонів гривень виходячи з того, що економічна цінність інтелектуального продукту «Теплоагенти Благути©»– альтернативної сировини, унікального відновлювального природного ресурсу для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, вартість якого перевищує вартість традиційних видів палива, що вже згоріли на Землі та ще можливо спалити для виробництва енергії, який можливо використовувати для виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі та в космосі, так як вони самі утворюються безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату і не потребують витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, вони не потребують будівництва окремої інфраструктури, а енергетичні агрегати, в яких використовуються «Теплоагенти Благути©» при замкненому циклі їх роботи, є повністю автономними, екологічними, економічними та безпечними в експлуатації, та як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою судом встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на таке.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. (ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України)

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що його предметом є оскарження рішень (ухвал та постанов) судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а саме: Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду, прийнятих у межах адміністративних справ №№ 160/1107/19, № 160/1108/19, № 160/1156/19, № 160/1831/19.

Згідно із ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 роз`яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

Таким чином, оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Вищенаведена правова позиція узгоджується з висновками Конституційного Суду України, який неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012; пункт 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені, а оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Позовні вимоги стосуються оскарження ухвал та постанов, прийнятих Дніпропетровським окружним адміністративним судом, Третім апеляційним адміністративним судом, Верховним Судом Касаційного адміністративного суду у межах справ 160/1107/19, № 160/1108/19, № 160/1156/19, № 160/1831/19, а тому не можуть бути оскаржені поза межами порядку, передбаченого чинним процесуальним законодавством.

Також суд вважає за необхідне врахувати практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьов проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 462/32/17 (провадження № 14-5цс19) та від 02 жовтня 2019 року у справі №815/110/16 (провадження №11-547апп19).

Таким чином, у цій справі поняття «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі за змістом п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України) щодо заявлених ОСОБА_1 вимог слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а можуть бути оскаржені виключно в порядку апеляційного та касаційного оскарження в межах певної справи, у спосіб, визначений КАС України, що виключає можливість розгляду заявлених позивачем вимог до суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду, щодо скасування судових рішень, прийнятих у межах адміністративних справ №№ 160/1107/19, № 160/1108/19, № 160/1156/19, № 160/1831/19.

Враховуючи вище наведені норми, суть спірних правовідносин та суб`єктний склад, суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Що стосується вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданою позивачу діями суддів, то суд зазначає, що відповідно до положень частини 5 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки в даній справі не заявлено вимог, які могли б розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то вимоги позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди можуть вирішуватись виключно в межах цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 19, 170, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду, треті особи: Державне бюро розслідувань, Національна поліція України, Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 Алла Олексіївна про визнання протиправними індивідуальних актів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя О.С. Луніна