Рішення № 9041439, 23.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

23.02.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?22? лютого 2010 року справа № 7/25 Позивач: Релігійна громада Української православної церкви Ніжинської єпархії Свято Богоявленської (Замкової) парафії м. Ніжин Чернігівської обл. 16600, м. Ніжин, вул. Подвойського,20

Відповідач 1: Ніжинська міська рада

16600, м. Ніжин, пл.. Леніна,1

Відповідач 2: Виконавчий комітет Ніжинської міської ради

16600, м. Ніжин, пл.. Леніна,1

Третя особа 1 на стороні відповідача 1 без заявлення самостійних вимог на предмет спору:

Комунальне підприємство ?Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації?

16600, м. Ніжин, вул. Подвойського,18

Третя особа 2 на стороні відповідача 1 без заявлення самостійних вимог на предмет спору:

Чернігівська обласна державна адміністрація

14000, м. Чернігів, вул. Шевченка,7

Третя особа 1 на стороні відповідача 2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору:

Приватний підприємець ОСОБА_1

16600, АДРЕСА_2

Третя особа 2 на стороні відповідача 2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору:

Приватний підприємець ОСОБА_2

16600, АДРЕСА_3

Третя особа 3 на стороні відповідача 2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору:

Приватний підприємець ОСОБА_3

16600, АДРЕСА_4

Третя особа 4 на стороні відповідача 2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору:

Приватний підприємець ОСОБА_4

16600, АДРЕСА_1

Про визнання права власності

Суддя Скорик Н.О.

Представники сторін:

Від позивача : Кравчук В.О. настоятель, Сутула О.О. дов. № б/н від 05.12.2009 р.

Від відповідача 1: не зявився

Від відповідача 2: не зявився

Від третьої особи 1 на стороні відповідача 1: ОСОБА_7 дов. № 3 від 04.01.2010 р.

Від третьої особи 2 на стороні відповідача 1: ОСОБА_8 дов. № 01.02.-04/525 від 17.03.2009 р.

Від третьої особи 1 на стороні відповідача 2: не зявився

Від третьої особи 2 на стороні відповідача 2: не зявився

Від третьої особи 3 на стороні відповідача 2: не зявився

Від третьої особи 4 на стороні відповідача 2: не зявився

Суть спору:

Заявлено позов про визнання права власності за Релігійною громадою Української православної церкви Ніжинської Свято Богоявленської (Замкової) Церкви на об?єкти нерухомості, а саме: на нежитлове приміщення, літ. ?А? (ліва келія) площею 68,5 кв.м. та приміщення літ ?Б?(права келія) площею 89 кв.м., , що розташовані по вул. Московська,1, м. Ніжин; нежитлову будівлю літ. ?А? площею 59 кв.м., розташовану по вул. Подвойського,14 Б, м. Ніжин. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність вилучення спірних споруд за часів радянської влади у релігійної громади Богоявленської церкви, правонаступником якої є позивач, на невизнання Ніжинською міською радою своїми діями (передача в оренду) права власності за позивачем на спірні споруди.

Відповідач 1 та відповідач 2 відзиву на позов не надали. Представник відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що спірні будівлі не відносяться до культових споруд і знаходяться на балансі позивача.

Третя особа 1 (КП ?Ніжинське МБТІ? ) проти позовних вимог не заперечує та зазначає, про відсутність державної реєстрації права власності на спірні обєкти за відповідачами.

Третьою особою 2 на стороні відповідача 1 (Чернігівською обласною державною адміністрацією) письмового пояснення не надано. Представник третьої особи 2 на стороні відповідача 1 в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки спірне майно не знаходиться в державній власності.

Треті особи на стороні відповідача 2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору були належним чином повідомлені про розгляд спору судом, що підтверджується поштовими повідомленнями про направлення ухвали суду на їх адресу, визначену в договорах оренди спірного майна, та повідомлення їх позивачем, що підтверджується їх підписами на копії позовної заяви.

Представники третіх осіб на стороні відповідача 2 в судове засідання не зявились, що не перешкоджає розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд

Встановив:

Релігійна громада Української православної церкви Ніжинської Єпархії Свято Богоявленської (Замкової) парафії м. Ніжина (позивач), зареєстрована на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 25.06.2001 р. № 340 відповідно до Закону України ?Про свободу совісті та релігійні організації? від 23.04.1991 р. № 987 ХІІ.

Згідно прийнятого рішення Священним Синодом Української Православної Церкви від 31.05.2007 р. про розподіл Чернігівської єпархії та утворення Ніжинської єпархії в 2009 п. вказана громада змінила своє підпорядкування з Чернігівської єпархії перейшла до Ніжинської єпархії, що підтверджується листом канцелярії Київської Митрополії Української Православної Церкви № 716 від 26.05.2009 р. На підставі Розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.02.2009 р. № 35 проведена перереєстрація юридичної особи (релігійної громади) позивача.

Релігійна громада Української православної церкви Ніжинської Єпархії Свято Богоявленської (Замкової) парафії м. Ніжина просить визнати за нею право власності на об?єкти нерухомості : на нежитлове приміщення, літ. ?А? (ліва келія) площею 68,5 кв.м. та приміщення літ ?Б?(права келія) площею 89 кв.м., , що розташовані по вул. Московська,1, м. Ніжин; нежитлову будівлю літ. ?А? площею 59 кв.м., розташовану по вул. Подвойського,14 Б, м. Ніжин як допоміжні споруди , необхідні для обслуговування основної споруди Богоявленської церкви.

Як встановлено судом при дослідженні матеріалів справи та з пояснень представників сторін і Ніжинського МБТІ, Богоявленська церква розташована по вул. Подвойського,20 в м. Ніжині.

Спірні споруди, зокрема, нежитлове приміщення літ.?А? (ліва келія) загальною площею 68,5 кв.м. та нежитлове приміщення літ.?Б?(права келія) загальною площею 89 кв.м. розташовані по вул. Московській № 1 в м. Ніжин і являють собою частину огорожі церкви, а нежитлова будівля літ ?А? площею 59 кв.м., розташована по вул. Подвойського № 14 Б в м. Ніжин знаходиться на території церковного двору (на церковній підлозі, оскільки раніше була частиною церкви) та використовується позивачем для занять ?недільної школи??.

Зазначені обєкти нерухомості є допоміжними спорудами, необхідні для обслуговування основної споруди Богоявленської церкви.

Відповідно до ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Історичними даними встановлено, що Богоявленська Церква і спірні приміщення побудовані 1721 році. Релігійна громада Свято Богоявленської (Замкової) церкви Ніжина існувала відтоді, була єдиним власником і розпорядником створеного майна.

Богоявленська церква м. Ніжина таку назву мала весь час, з дня її створення і належала тільки релігійній громаді Богоявленської церкви, православної конфесії.

Ці обставини є загальновідомими, підтверджується історичними, науково документальними виданнями, зокрема, ?Историко - статистическое описание Черниговской епархии?, рік видання 1874 р., науково документальне видання ??Свята Чернігівська земля? ОСОБА_9 краєзнавець, енциклопедичний довідник ?Чернігівщина?, документами Державного архіву Чернігівської області.

У звязку з проведенням радянською владою в період з 1920 1930 р.р. політики, спрямованої на порушення прав церков і релігійних організацій та їхнє цілковите знищення, що є загальновідомою обставиною, релігійна громада Свято Богоявленської Церкви припинила свою діяльність. Богоявленська Церква з допоміжними будівлями вибула з володіння парафії та використовувалась не за призначенням.

До матеріалів справи долучено документи Державного архіву Чернігівської області опис церковного майна Богоявленської Церкви, складений представниками церковної громади та уповноваженим представником виконкому (розпочатого 24.07.1921 р., закінченого 24.11.1924 р.). З ?Опису? вбачається, що до майна релігійної громади Богоявленської церкви включались сама камяна споруда церкви і шість камяних лавок в огорожі церкви та камяне приміщення для церковного сторожа на церковному погості (зараз споруда по Подвойського,14Б) (а.с. 13-17) спірні споруди.

З зазначеного вбачається і обґрунтовується архівними документами, що Свято Богоявленська Церква з церковною брамою (огорожею у вигляді лавок (келій) та камяним приміщенням являє собою цілісний Замковий комплекс, створена у ХVІІІ сторіччі (1721 р.) на кошти релігійної громади і належала Чернігівській Єпархії православної церкви і відтоді стала власністю релігійної громади Свято Богоявленської Церкви.

Отже, релігійна громада Української православної церкви Ніжинської єпархії Свято Богоявленської (Замкової) парафії м. Ніжина, зареєстрована розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації № 35 від 13.02.2009 р., є правонаступницею однойменної релігійної громади Богоявленської (Замкової) Церкви у м. Ніжині, що свідчить про те, що будівля церкви зі спірними спорудами повинна належати саме релігійній громаді Української православної церкви Ніжинської єпархії Свято Богоявленської (замкової) парафії у м. Ніжині позивачу.

Частиною першою статті 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Відповідно до ст.. 9 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом України № 475/97 ВР від 17.07.1997 р.) кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.

Одним із зобовязань України, взятих перед Радою Європи є сприяння мирному вирішенню існуючих суперечок між православними церквами та встановлення правового вирішення питання про повернення церковної власності (висновок № 190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи Страсбург, 26.09.1995 р., рішення Європейського суду з прав людини, 28.02.2008 р. справа ?Церква села Сосулівка проти України?).

Будівля церкви була повернута релігійній громаді (позивачу) та на підставі рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 451 від 01.10.2009 р. виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 22.10.2009 р. позивачу видано свідоцтво про право власності на будівлю церкви.

Нежитлові приміщення , що є предметом даного спору позивачу передані не були.

Спірні приміщення знаходяться на балансі Ніжинської міської ради і були передані виконавчим комітетом Ніжинської міської ради у строкове платне користування на підставі договорів оренди майна, укладеними між виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та приватними підприємцями, а саме: одне приміщення келії за договором № 34 від 23.11.2007 р. приватному підприємцю ОСОБА_1 , одне приміщення келії за договором № 30 від 23.11.2007 р. приватному підприємцю ОСОБА_2, два приміщення (келії )за договором № 70 від 18.10.2002 р. та за договором № 2 від 10.02.2005 р. приватному підприємцю ОСОБА_3, одне приміщення - келія - Приватному підприємцю ОСОБА_4 за договором № 10 від 28.02.2003р., два приміщення келій передано в оренду позивачу.

Заперечуючи проти права власності позивача на спірні обєкти проти позовних вимог, Ніжинська міська рада (відповідач 1) та виконавчий комітет Ніжинської міської ради (відповідач 2) посилається на те, що спірні приміщення не відносяться до культових будівель лист Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 29.09.2009 р. № 3-11/6-1153 (а.с.20).

Заперечення відповідача 1 та відповідача 2 безпідставне та спростовуються матеріалами справи.

Доказів набуття права власності на спірні споруди відповідачем 1 та відповідачем 2 не надано.

Право власності на спірні споруди (лавки келії та будівля по вул. Подвойського,14Б) у Ніжинському МБТІ не зареєстровані ні за відповідачами, ні за іншими особами, що підтверджується листом довідкою № 114 від 05.02.2010 р. за підписом начальника КП ?Ніжинське МБТІ?.

Культова споруда будинок (споруда), призначений для проведення богослужінь та релігійних обрядів (християнські собори, церкви, каплиці, дзвіниці, хрещальні, молитовні будинки тощо; мусульманські мечеті, іудейські синагоги тощо) (Наказ МНС України № 339 від 18.05.2009 р. ?Про затвердження Правил пожежної безпеки для культових споруд?, зареєстрований Мін?юстом України 11.06.2009 р. за № 506/16522).

Згідно зі ст.. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може ,а тому є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальними правилами приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність , і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне призначення, приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна річ утворює одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ.

Спірні споруди: нежитлове приміщення, літ. ?А? (ліва келія) площею 68,5 кв.м. та приміщення літ ?Б?(права келія) площею 89 кв.м., , що розташовані по вул. Московська,1, м. Ніжин; нежитлова будівля літ. ??А? площею 59 кв.м., розташована по вул. Подвойського,14 Б, м. Ніжин були побудовані для обслуговування головної речі (Богоявленської Церкви) і пов?язані з нею спільним призначенням, отже, є її приналежністю і повинні слідувати за головною річчю.

Таким чином, будівля Свято Богоявленської (Замкової) церкви зі спірними об?єктами нерухомості: келіями лавками та будинком по вул. Подвойського,14Б, що використовується релігійною громадою (позивачем) для ?недільної школи?, є культовою спорудою як єдиний майновий комплекс.

Відповідно до листа відповіді Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 12/6 409 від 20.08.2007 р. та листа відповіді Чернігівської облдержадміністрації № 01.04-01/010/6253 від 27.08.2007 р. Свято Богоявленська церква не перебуває на державному обліку як памятка архітектури національного чи місцевого значення.

Листом № 3-24/6-442 від 13.04.2009 р. виконком Ніжинської міської ради визначив, що келії входять до цілісного майнового комплексу Свято Богоявленської (Замкової) церкви.

Як встановлено судом і вище зазначено, спірні допоміжні споруди існували до їх відібрання радянською владою, ввійшли до ?Опису церковного майна? і були власністю релігійної громади Богоявленської церкви, правонаступник якої позивач.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України, визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним..

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.18 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності, у власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

На підставі зазначеного, та згідно ч. 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 17 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Розпорядженням Президента України від 22.06.1994 року №53/94-рп “Про повернення релігійним організаціям культового майна” встановлено, що на виконання статті 17 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” зобов?язано місцевім органи державної виконавчої влади забезпечити передачу у безоплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій культових будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням.

У відповідності до розяснення Вищого арбітражного суду України від 29.08.1996р. №2 (з відповідними змінами) “Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону “Про свободу совісті та релігійні організації” відповідно до статті 17 вказаного Закону культові будівлі і майно, які складають державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - Уряду цієї Республіки. Під поверненням культових будівель і майна слід розуміти повернення зазначених будівель і майна у власність релігійних організацій того ж самого конфесійного напряму, наприклад, громадам православної церкви, римо-католицької церкви тощо. Тобто, спірні допоміжні споруди Свято Богоявленської Церкви м. Ніжина слід було повернути у власність релігійній громаді як культові споруди, та як безпідставно вилучені у власника.

Аналогічну позицію викладено Вищим господарським судом України при розгляді справи № 27/74-09 (30/118-08,18/510-07,30/308-07) за позовом Релігійної громади святого Йосипа парафії римсько католицької церкви м. Дніпропетровська про визнання права власності (постанова від 26.11.2009 р. № 27/74-09 (30/118-08,18/510-07,30/308-07)).

Виходячи з вищезазначених обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем, посилаючись на неприйняття бюджету на 2010 р., заявлено клопотання про невідшкодування судових витрат за рахунок відповідача 1 та відповідача 2 та покладення їх на позивача.

Клопотання задоволено судом. Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.. 35 Конституції України, ст.. 9 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. ст.. 17,18 Закону України ?Про свободу совісті та релігійні організації?, ст.ст. 16,186, 316,317,328,387,392, ст..ст. 35,49,82-85 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Релігійною громадою Української православної церкви Ніжинської єпархії Свято Богоявленської (Замкової) парафії м. Ніжин Чернігівської обл., м. Ніжин, вул. Подвойського,20 (код 26033681) право власності на об?єкти нерухомості: нежитлові приміщення (частина огорожі), розташовані за адресою : вул. Московська,1, м. Ніжин, а саме: права келія літ ?Б? загальною площею 89 кв. м., що складається з пяти приміщень:1 приміщення площею 21,6 кв.м., 2 приміщення площею 17,8 кв.м., 3 приміщення площею 17,5 кв.м., 4 приміщення площею 16,11 кв.м., 5 приміщення площею 16 кв.м., ліва келія літ. ?А? загальною площею 68,5 кв. м.,що складається із трьох приміщень: 1 приміщення площею 15,1 кв.м., 2 приміщення площею 32,4 кв.м., 3 приміщення площею 21 кв.м.; та на нежитлову будівлю літ. ?А? загальною площею 59 кв.м., що розташована за адресою вул. Подвойського,14 Б, м. Ніжин.

Суддя підписСкорик Н.О.

Рішення оформлено відповідно до ст..84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 23.02.2010 р.

Суддя підпис Н.О. Скорик