Рішення № 90411998, 23.06.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3639/19

Провадження № 2/209/205/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі: секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06 грудня 2017 року НМХ № 830600, зареєстрований в реєстрі за № 14505, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 60595,72 грн. за кредитним договором від 24 липня 2012 року та 1800 грн. витрат за вчинення виконавчого напису, а також просить стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 06 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем вчинено виконавчий напис НМХ № 830600, зареєстрований в реєстрі за № 14505, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 60595,72 грн. за кредитним договором від 24 липня 2012 року та 1800 грн. витрат за вчинення виконавчого напису. Заборгованість за кредитним договором, згідно виконавчого напису складає: 3310,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 50423,34 грн. - заборгованість за відсотками, 3500,96 грн. - заборгованість по комісії та пені, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2861,70 грн. - штраф (процентна складова). 11 липня 2019 року державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС міста Кам`янське Степаненко О.В. відкрито виконавче провадження № 59516648 з примусового виконання виконавчого напису та звернуто стягнення на доходи боржника. Про вчинення виконавчого напису їй, позивачці, стало відомо після отримання секретарем ДП «Дніпродзержинський сталеливарний завод», де вона працює, копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на її доходи. Проте, при виданні виконавчого надпису, а ні оригінал кредитного договору, а ні засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості відповідачем нотаріусу не надані. За відсутності таких документів нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису. Крім того, за таких обставин у нього не було підстав вважати, що заборгованість є безспірною. З таблиці «Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 24.07.2012 року неможливо зрозуміти, коли у відповідача виникло право вимоги. Також у таблиці вказана остання дата погашення заборгованості - 11 серпня 2013 року, тобто від виникнення права вимоги у відповідача і до його звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років. Крім того, згідно вказаної таблиці санкції нараховані з 06.11.2011 року однією сумою разом з комісією, що також свідчить про незаконність вчинення виконавчого напису. Посилаючись на статті 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статті 15, 16, 18 ЦПК України, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вважає, що виконавчий напис від 21 серпня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 18368, повинний бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 11 листопада 2019 року було відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

06 грудня 2019 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» - Колодочки П.О. надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 22 - 27), де зазначено, що банк не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 , заперечує проти їх задоволення, вважає, що банк не є відповідачем у цій справі, оскільки не має права видавати виконавчі написи, а справа не підпадає під перелік справ підвідомчих загальним судам. Також посилається на те, що в справах щодо оспорювання виконавчого напису боржник може оспорити в позовному провадженні лише правильність вимог, зазначених у написі, але позивачем не надано розрахунків, які б підтверджували спірність виконавчого напису. Банком для вчинення виконавчого напису було надано нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Банком не порушено норму статті про строк позовної давності, бо строк дії кредитного договору не було припинено у зв`язку з його умовами, які діяли на момент підписання договору, де чітко визначено, що договір є дійсним до моменту належного виконання сторонами зобов`язань, які позивачем не виконані. Таким чином, вважають, що виконавчий напис є правомірним, а доводи позивача є нікчемними, бо нотаріус діяв з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Просить врахувати відзив під час розгляду справи та відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року, за клопотанням представника позивачки, судом від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича витребувалися належно посвідчені копій всіх документів, які були надані Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» для вчинення виконавчого напису від 06 грудня 2017 року НМХ № 830600, зареєстрованого в реєстрі за № 14505, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 60595,72 грн. за кредитним договором від 24 липня 2012 року.

Вказані копії документів надійшли до суду 11 березня 2020 року (а.с. 61-75).

Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Редько С.М. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_2 через канцелярію направив до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У поданому представником відповідача ОСОБА_4 відзиві на позовну заяву він просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача (а.с. 27).

Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 61).

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 3. ст. 211, ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності позивачки, її представника, представника відповідача та третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем було вчинено виконавчий напис № НМХ 830600, зареєстрований в реєстрі № 14505, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 24 липня 2012 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 31 серпня 2017 року грошових коштів у сумі 60595,72 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3310,68 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 50423, 34 грн., заборгованості з комісії та пені у розмірі 3500,96 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2861, 70 грн. Стягнення здійснюється за період з 24 липня 2012 року по 31 серпня 2017 року. (а.с. 6 - 11).

На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції Степаненко О.В. 11 липня 2019 відкрито виконавче провадження та 31 липня 2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ( а.с. 12, 13).

Згідно наданих приватним нотаріусом Завалієвим А.А. документів, що були витребувані судом (а.с. 6275), виконавчий напис було вчинено на підставі заяви представника ПАТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю - Балашова О.В. про вчинення виконавчого напису датованою 09.09.2017 року, яка надійшла до нотаріуса 06.12.2017 року (а.с. 63).

До заяви представником ПАТ КБ «ПриватБанк» було додано:

- Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку подану ОСОБА_5 24 липня 2012 року до ПАТ КБ «ПриватБанк»;

- Розрахунок заборгованості за договором б/н від 24 липня 2012 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 31 серпня 2017 року (а.с. 65 -67);

- Письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором б/н від 24 липня 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу позивачки ОСОБА_1 про виконання нею зобов`язання за кредитним договором від 24 липня 2012 року, укладеним між позивачкою та ПАТ КБ «ПриватБанк», в розмірі 60595,72 грн., що утворилася станом на 31 серпня 2017 року, протягом 5 днів з дати відправлення письмової вимоги;

- Список згрупованих поштових відправлень, пріоритетних листів з оголошеної цінністю поданих в Поштомат - ЦПЗ № 1 ДД УДППЗ, відправник: ПАТ КБ «ПриватБанк» від 09 вересня 2017 року та опис - вкладення в цінний лист на ім`я ОСОБА_1 (а.с 69-70);

- Виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відомостями про ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с 71-72);

- Нотаріально посвідчену довіреність ПАТ КБ «ПриватБанк» від 30 січня 2017 року з терміном дії до 01 січня 2018 року про надання ОСОБА_6 повноважень представляти інтереси Банку, Інформаційну довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності), копію паспорту ОСОБА_6 (а.с. 73 -75).

Проте, серед наданих нотаріусу документів для вчинення нотаріального напису, нотаріусу не було надано загальних Умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, Тарифів банку, які за узгодженням сторін разом із «пропозицією», складають договір про надання банківських послуг, документів, що підтверджують факт отримання позивачкою ОСОБА_1 від АТ КБ «ПриватБанк» кредиту, його розмір, процентну ставку, мету отримання кредиту та строк його повернення; виписку про рух коштів за цим договором.

Також відповідач не надав нотаріусу докази, на підтвердження отримання позивачкою письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, оскільки відсутні докази на підтвердження вручення боржнику за договором поштового відправлення з описом вкладення.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Безспірний борг - це борг, що визнається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Не отримавши від банку письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором із зазначенням в ній суми заборгованості за кридитним договором, ОСОБА_1 не могла ні погоджуватися з цією заборгованістю, ні оспорювати її, а нотаріус не міг вважати безспірною заборгованість, вказану в заяві про вчинення виконавчого напису.

В обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 від 05.07.2017 року).

Аналогічний за змістом висновок зробила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, зазначивши, що Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними та беззаперечно підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Згідно пунктів 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (аналогічні положення містяться у п.п. 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 18.06.2003 № 254), особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при вчиненні нотаріального напису, приватний нотаріус Завалієв А.А. порушив вимоги пункту 2 Переліку документів щодо необхідності надання оригіналу кредитного договору та підпункту 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки вчинив виконавчий напис за відсутності документів, які є складовими кредитного договору та підтверджували його укладення між сторонами,

Крім того, як було вказане вище, наявність безспірності вимоги, згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», пов`язано із загальним та спеціальним строком давності з дня виникнення права вимоги.

Підпунктом 3.4. Глави 16 ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Проте, надані нотаріусом документи не дають можливості встановити дійсний розмір заборгованості та період, за який проводиться стягнення заборгованості за кредитним договором, строк дії кредитного договору, бо банком нотаріусу не були надані документи, що підтверджували б підстави збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором, терміну дії виданої позивачці кредитної картки, після закінчення терміну дії якої закінчується і строк дії кредитного договору і банк втрачає право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Отже, суд вважає, що при вчиненні нотаріального напису нотаріус також не мав можливості встановити момент, з якого починається відлік строків загальної та спеціальної позовної давності, строк дії кредитного договору, розмір відсотків за кредитним договором.

Правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована вищими судовими інстанціями. Так в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.06.2011 року №6-4882св11 зазначено: «Відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості». У постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2011 року №5015/1965/11 зазначено: «Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при вчиненні оспорюваного виконавчого напису».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Таким чином, суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк»» заборгованості за кредитним договором від 24 липня 2012 року, нотаріус Завалієв А.А. не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, тобто порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи вищевикладене та те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням діючого законодавства, суд вважає, що виконавчий напис НМХ № 830600 від 06 грудня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача на користь відповідачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06 грудня 2017 року НМХ № 830600, зареєстрований в реєстрі за № 14505, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄРДПОУ 14360570, заборгованості в розмірі 60595,72 грн. за кредитним договором від 24 липня 2012 року та 1800 грн. витрат за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄРДПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Повне судове рішення складено 14 липня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.