Рішення № 9041112, 18.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел., факс 672-847

Іменем України

РІШЕННЯ

16 лютого 2010 року Справа № 6/190/20

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” , бул. Шевченка, 18, м. Київ, 01030, в особі Центру електрозв’язку № 3 Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”,

вул. Червона площа, 9, м. Мена, 15600

до відповідача: Управління сільського господарства і продовольства,

вул. Б. Хмельницького, 26, смт. Сосниця, 16100

про стягнення 2206,23 грн.

Суддя Ж.В.Блохіна

Представники сторін:

від позивача: Павенко К.А. –юрисконсульт 1-ої категорії, довіреність № 6334 від 21.07.2008р.,

від відповідача: Сікілінда А.М. –начальник фінансово-господарського відділу, головний бухгалтер управління, довіреність № 1 від 15.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в собі Центру електрозв’язку №3 Чернігівської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” подано позов до Управління сільського господарства і продовольства Сосницької райдержадміністрації про стягнення 1346,13 грн. боргу, в тому числі 1322,00 грн. заборгованості за надані згідно договору №634 від 08.08.2002р. послуги електрозв’язку за період з 01.03.2009р. по 01.10.2009р. та 24,13 грн. пені за несвоєчасні розрахунки.

У судовому засіданні 26.01.2010р. представник позивача подав суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог: в частині стягнення пені на 36,19 грн. за період з 21.01.2009р. по 15.01.2009р.; в частині стягнення суми основного боргу на 823,91 грн., включивши суму заборгованості за телекомунікаційні послуги, надані та неоплачені в жовтні 2009 року на 331,84 грн., в листопаді 2009 року на 269,11 грн. та грудні 2009 року на 223,26 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача 2273,08 грн. боргу, в тому числі 2145,91 грн. заборгованості за послуги електрозв’язку; 60,32 грн. пені; інфляційні втрати та 3% річних за період з 21.03.2009р. по 15.01.2010р. в сумі 47,36 грн. та 19,49 грн. відповідно та просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача заперечив стосовно позовних вимог. В своїх запереченнях відповідач зазначив наступне. Фінансування управління агропромислового розвитку Сосницької райдержадміністрації проводиться за рахунок загального фонду державного бюджету. В 2009 році на оплату послуг зв’язку згідно з кошторисом було виділено всього 1400 грн., на 1 квартал 2010 року на оплату послуг зв’язку коштів взагалі не виділено. Заборгованість в сумі 1322 грн. відповідач згоден оплатити при виділенні коштів на асигнування по слуг по зв’язку з державного бюджету. Рахунки за жовтень, листопад, грудень 2009 року відповідач оплачувати не згоден в зв’язку з тим, що телефони не працювали і послуги Інтернету не надавались. Відповідач просить пеню в сумі 60,32 грн., інфляційні втрати в сумі 47,36 грн., 3% річних в сумі 19,49 грн. та судові витрати не стягувати, враховуючи, що управління агропромислового розвитку Сосницької райдержадміністрації фінансується з державного бюджету і на ці цілі кошти не виділяються.

Суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог на 860,10 грн., в тому числі в частині стягнення пені на 36,19 грн. та в частині стягнення суми основного боргу на 823,91 грн., оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Позивач в клопотанні про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з 21.03.2009р. по 15.01.2010р. в сумі 47,36 грн. та 19,49 грн. відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, дана вимога позивачем в позовній заяві не заявлялась.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заявляючи вимогу про стягнення 47,36 грн. інфляційних втрат та 19,49 грн. 3% річних, позивач одночасно змінює підставу та предмет позову, проте право на такі дії не передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд не приймає до розгляду вимогу позивача про стягнення з відповідача 47,36 грн. інфляційних втрат та 19,49 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 16.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив стосовно позовних вимог, зазначаючи, що з серпня 2009 року відповідач не користувався послугами електрозв’язку, оскільки телефони і Інтернет не працювали. Докази, які підтверджують той факт, що відповідач не користується послугами зв’язку і Інтернету у нього відсутні.

          Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2002р. між Чернігівською філією ВАТ „Укртелеком” в особі Цеху електрозв’язку № 5 Центру електрозв’язку № 3 та управлінням сільського господарства і продовольства Сосницької райдержадміністрації укладено договір №634 про надання послуг електрозв’язку, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надавати, а відповідач приймати та оплачувати послуги зв’язку.

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє дев’ять років. (п.7.1 цього договору).

Згідно умов цього договору підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, а споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Так, позивачем за період з 01.03.2009р. по 01.01.2010р. надано послуг на загальну суму 3406,97 грн., що підтверджується розрахунком позивача та рахунками, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем частково оплачено надані послуги електрозв’язку на суму 1261,06 грн., що підтверджується виписками банку.

Позивачем заявлено до стягнення в позовній заяві 2145,91 грн. боргу по оплаті вартості послуг електрозв’язку, що надавались згідно договору №634 від 08.08.2002р. за період з 01.03.2009р. по 01.01.2010р.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 3 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. № 1280-IV сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Згідно п. 34 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, введеними в дію Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005р. надання телекомунікаційних послуг здійснюється за попередньою оплатою (внесення авансу, придбання телекомунікаційних карток тощо) та/або в кредит.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору або без договору за готівкову оплату (чи за допомогою телекомунікаційних карток тощо) в разі одержання споживачем замовленої за попередньою (авансованою) оплатою послуги.

Відповідно до п. 40 Правил плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Отже, відповідач в порушення вимог договору, вищезазначених правил, чинного законодавства належним чином не виконував обов’язки щодо повної та своєчасної оплати вартості наданих йому послуг зв’язку.

Отже, сума основного боргу відповідача становить 2145,91 грн.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 60,32 грн. пені за період з 20.04.2009р. по 21.01.2010р.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Цивільного кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Договором передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється, від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня. (п. 5.8 договору).

Розмір пені, встановлений сторонами у договорі не перевищує максимальний розмір пені, визначений ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за порушення грошових зобов’язань”; позивачем пеня обрахована з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та оскільки відповідачем не виконано грошове зобов’язання у термін, визначений умовами договору, позивачем правомірно на виконання умов п. 5.8 договору нараховано відповідачу пеню в сумі 60,32 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача становить 2206,23 грн., в тому числі 2145,91 грн. заборгованості за послуги електрозв’язку та 60,32 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують той факт, що відповідач не користувався послугами зв’язку і Інтернету за період з жовтня по грудень 2009 року, та не доведено суду, що відповідачем вживались всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Управління сільського господарства і продовольства Сосницької райдержадміністрації (вул. Б. Хмельницького, 26, смт. Сосниця, 16100, р/р 35210001000712 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 00733748) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 3 Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” (вул. Червона площа, 9, м. Мена, 15600, р/р 26008518 в ЧОД АТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) 2145,91 боргу, 60,32 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Ж.В. Блохіна

18.02.10