Рішення № 9040404, 05.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

05.02.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                         Іменем України

РІШЕННЯ

”02” лютого 2010 року справа № 11/36

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Хітрезерв”

04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160-а

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Українські склади будматеріалів”

14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 11

Про стягнення 38296,18 грн. заборгованості

Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Бойко Р.І., довіреність б/н від 01.09.2009р.

Від Відповідача: участі не взяв.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Хітрезерв” м. Київ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські склади будматеріалів” м. Чернігів про стягнення 38296,18 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 35000,00 грн., пені в розмірі 3045,84 грн. та 3% річних в розмірі 250,34 грн.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 048-О від 07.04.2009р., несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за поставлений товар.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

          Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив.

          Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв’язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 02.02.2010р.

          Позивач заперечив стосовно клопотання відповідача.

          Суд клопотання відповідача відхилив та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

          Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хітрезерв” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українські склади будматеріалів” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 048-0 від 07.04.2009р. (далі –Договір).

          Договір, згідно п.8.3, вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р.

          Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

          Відповідно до умов Договору Продавець зобов’язався передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов’язався прийняти товар у кількості, асортименті та за ціною, що визначені в накладній, та оплатити його вартість (п.1.1 Договору).

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором, а саме, згідно видаткових накладних № ХТ-000236 від 27.05.2009р., № ХТ-00582 від 14.08.2009р., № ХТ-00745 від 24.09.2009р. передав відповідачу, а відповідач отримав товар на загальну суму 123662,60 грн.

          Згідно п. 4.2 Договору Покупець зобов’язаний сплатити вартість отриманого товару протягом 42 календарних днів з моменту отримання товару.

          Однак, відповідач, в порушення вимог Договору, оплату за поставлений товар здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, відповідачем перераховано позивачу протягом червня-грудня 2009р. лише 88662,60 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача.          

          Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 35000,00 грн.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

          Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати вартості отриманого товару у термін, передбачений даним Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день порушення терміну оплати вартості товару.           Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданих розрахунків, нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення пеню в сумі 3045,84 грн. та 3% річних в сумі 250,34 грн.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

          Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.           

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повній сумі.

          Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, суд вважає, що відповідач мав можливість направити у судове засідання іншого представника, але наданим законом процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.          

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські склади будматеріалів” (14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 11, п/р 26009300000752 в ЧФ АКБ „Форум”, МФО 343002, код 35029704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хітрезерв” (25007, м. Кіровоград, вул.. В. Терешкової, 209, п/р 26009301234135 в „Жовтнева філія ПАТ ПІБ в м. Київ”, МФО 322067, код 36421656) 38296,18 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 35000,00 грн., 3045,84 грн. пені та 250,34 грн. 3 % річних; 382,96 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.          

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

В судовому засіданні 02.02.2010р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 05.02.2010р.

Суддя Ю.М. Бобров