Рішення № 90403989, 15.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2337/20

Провадження № 2/755/2021/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У її власності знаходилась Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 . При зверненні до органів нотаріату позивачем було виявлено, що спадкове майно перебуває під арештом. Позивачем було отримано рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24.02.2003 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Охорона-комплекс» 330 грн і 51 грн державного мита. Мати позивача не знала про вказане рішення, а також не знала про наявність заборгованості перед ЗАТ «Охорона-комплекс». Постановою ВДВС № 135 від 25.12.2003 на квартиру АДРЕСА_1 було накладено арешт. 28.01.2020 позивач надіслав заяву на ім`я начальника Дніпровського РВДВС у м. Києві з проханням зняти арешт з вищевказаного майна та в подальшому отримав відповідь про те, що відносно ОСОБА_2 виконавчих проваджень у Дніпровському РВДВС не перебувало, при цьому відповідно до постанови ВДВС № 135 серія АА № 384537 від 25.12.2003 на вказану квартиру було накладено арешт. Однак надати більш детальну інформацію Дніпровський РВДВС у м. Києві надати не може, у зв`язку зі знищенням матеріалів справи. ЗАТ «Охорона-комплекс» припинило свою господарську діяльність та визначити його правонаступників не є можливим. У зв`язку з тим, що виконавча справа знищена, неможливо з`ясувати за яких умов було чи не було завершене виконавче провадження, а також неможливо з`ясувати, по якій причині не був знятий арешт з майна. Накладений арешт на майно позивача, за відсутності незавершених виконавчих проваджень, порушує право власності позивача на належне йому майно.

14 лютого 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні строки подачі заяв по суті справи.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем було отримано 26 лютого 2020 року, позивачем копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було отримано 29 лютого 2020 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 09.12.1999.

Як убачається з матеріалів справи, 09 грудня 1999 року Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької райдержадміністрації ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного свідоцтва квартира зареєстрована БТІ на права приватної, спільної часткової власності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

В подальшому, позивач, як син померлої, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нечитайло І.В. та нею 05.09.2019 у Спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу № 64696957 відносно спадкового майна ОСОБА_3 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на квартиру АДРЕСА_1 було накладено арешт на підставі постанови, АА № 384537, 25.12.2003, ВДВС, заборона № 135 (реєстраційний номер обтяження № 13480).

Так, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2003 у справі № 2-457/1/03 було задоволено позов ЗАТ «Охорона - комплекс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Охорона - комплекс» 330 грн суми боргу та сплачене державне мито у сумі 51 грн. Станом на 25.03.2003 вказане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до листа-відповіді Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 31.01.2020 № 17/13 згідно даних АСВП виконавчих проваджень стосовно боржника ОСОБА_3 на виконанні у Відділ не перебувало. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладено арешт згідно постанови АА № 384537 від 25.12.2003 ВДВС заборона № 135. Надати копії та більш детальну інформацію щодо перебування вищезазначеного виконавчого документу Відділ не має можливості, так як документація відділу до 2016 року знищена відповідно до правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2017 за № 699/30567.

Убачається, що ЗАТ «Охорона-комплекс», ідентифікаційний код юридичної особи 24523145, припинене 27.11.2007.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За правилом ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції про зняття арешту з майна.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 316, 317, 321, 328 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції (02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 20) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 13480, що зареєстроване 20 травня 2004 року реєстратором Десята київська державна нотаріальна контора на підставі постанови, АА № 384537, 25.12.2003, ВДВС, заборона № 135.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: