Рішення № 9040356, 04.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

04.02.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р.                                                             Справа № 21/182/13

Позивач:                    Спільне українсько –німецьке підприємство „МАРКОМ”

у формі товариства з обмеженою відповідальністю,

                    вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099

Фактична адреса:           пер. Нестеровський, 7/9, м. Київ, 04053

Відповідач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю „Айтек - Україна”,

                    вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021

Фактична адреса:           проспект Миру, 33, м. Чернігів, 14000

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 24803,01 грн.

                                                                                           Суддя Белов С.В.          

                                                  Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.

Спільним українсько – німецьким підприємством „МАРКОМ” у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Айтек –Україна” про стягнення заборгованості у розмірі 24803,01 грн.

Представниками сторін подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 02 лютого 2010 року представник позивача виклала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 21 січня 2010 року заперечив стосовно позовних вимог, надавши суду заперечення. В судовому засіданні 02 лютого 2010 року представник відповідача не заперечив стосовно суми заборгованості, не погодившись тільки зі строками оплати.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання представників сторін про залучення документів до матеріалів справи підлягають задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

16 серпня 2007 року між Спільним українсько –німецьким підприємством „МАРКОМ” у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю „Айтек –Україна” було укладено договір купівлі-продажу № 998, у відповідності до якого позивач зобов’язався продати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався купувати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Зазначений вище договір є договором купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу, відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач передав відповідачу товар на суму 43663,26 грн. по видаткових накладних:

-          № ЗУ 014468 від 29 серпня 2007 року на суму 3137,22 грн. /а.с. 21/;

-          № ЗУ 014914 від 06 вересня 2007 року на суму 4167,66 грн. /а.с. 22/;

-          № ЗУ 017571 від 11 жовтня 2007 року на суму 3995,04 грн. /а.с. 23/;

-          № ЗУ 020137 від 14 листопада 2007 року на суму 5889,24 грн. /а.с. 24/;

-          № ЗУ 021528 від 28 листопада 2007 року на суму 3451,92 грн. /а.с. 25/;

-          № ЗУ 022641 від 11 грудня 2007 року на суму 295,44 грн. /а.с. 26/;

-          № ЗУ 022640 від 11 грудня 2007 року на суму 1756,62 грн. /а.с. 27/;

-          № ЗУ 023731 від 20 грудня 2007 року на суму 7182,54 грн. /а.с. 28/;

-          № ЗУ 002787 від 13 лютого 2008 року на суму 2251,26 грн. /а.с. 29/;

-          № ЗУ 003232 від 19 лютого 2008 року на суму 1493,70 грн. /а.с. 30/;

-          № ЗУ 003889 від 27 лютого 2008 року на суму 2605,08 грн. /а.с. 31/;

-          № ЗУ 005000 від 13 березня 2008 року на суму 4233,78 грн. /а.с. 32/;

-          № ЗУ 005448 від 19 березня 2008 року на суму 3203,76 грн. /а.с. 33/.

У відповідності до п. 4.3. Договору купівлі - продажу № 998 від 16 серпня 2007 року, відповідач зобов’язався здійснювати оплату товару не пізніше 30 /тридцяти/ діб від дати приймання товару.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, свої зобов’язання не виконав, за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, частково сплативши 23663,26 грн. за отриманий товар, що підтверджується довідкою ВАТ ВіЕйБі Банку вих. № 09/5-1741 від 02.12.2009 року /в матеріалах справи /а.с. 34-35//. Крім того, заборгованість у розмірі 20000,00 грн. визнана відповідачем в акті зведення взаєморозрахунків /в матеріалах справи /а.с. 36//.

Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт відповідачем суду не надано. Також твердження відповідача, що товар отримувався пізніше ніж зазначено в накладних, ні чим не підтверджується. В оригіналах накладних які знаходяться у позивача відсутні будь які інші дати про отримання товару відповідачем, окрім дати накладної та дати її друку. Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилась заборгованість, у розмірі 20000,00 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 20000,00 грн. боргу за отриманий відповідачем товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 3820,00 грн. з травня 2008 року по жовтень 2009 року /розрахунок в матеріалах справи /а.с. 12-13//, а також 983,01 грн. трьох відсотків річних за період з 19.04.2008 року по 07.12.2009 року /розрахунок в матеріалах справи /а.с. 12-13//.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 983,01 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 3820,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 655, 656 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Айтек –Україна” (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021; Фактична адреса: пр-т Миру, 33, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 32946608, р/р 26004026384 в ЗАТ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100) на користь Спільного українсько –німецького підприємства „МАРКОМ” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02099; Фактична адреса: 04053, м. Київ, пер. Нестеровський, 7/9, код ЄДРПОУ 14364757, р/р 26005262400648 в ВАТ „ВіЕйБі банк” у м. Києві, МФО 380537) 20000,00 грн. основного боргу, 983,01 грн. трьох відсотків річних, 3820,00 грн. інфляційних нарахувань, 248,03 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.