Рішення № 9040079, 26.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20                                                                                           тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

26 січня 2010 р.                                                            справа № 2/32(14/25(2/151/4)

За позовом:          товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехсервіс”

                    м. Харків, вул. Ахсарова, 11-а, кв. 47

до                     приватного транспортного малого підприємства „П.Г.Внєштранс”

                    17588, Прилуцький р-н, с. Голубівка, вул. Кільцева, 17

про                     стягнення           26826,4 грн.

Представники сторін: не з’явилися

          Заявлений позов про стягнення з відповідача 26000грн. заборгованості за двигун, 156грн. інфляційних, 173грн. процентів річних.

          Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте представників у судове засідання не направили.

          Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, суд –

                                                                      в с т а н о в и в:

          Згідно з накладною № 61 від 26.07.2009р., довіреністю серії ЯМП № 546630 від 25.07.2009р. позивач передав, а відповідач одержав двигун СМД-31 вартістю 26000грн.

Передачу товару позивачем, одержання його відповідачем за вказаними документами суд розцінює як укладання між сторонами договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 202, ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, ч. 1 ст. 181 ГК України).

          Згідно з ст.ст. 655, 691 ч. 1 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.          

          Сторонами не встановлений строк виконання відповідачем грошового обов’язку.

          17.09.2009р. позивач направив відповідачеві претензію № 15-09/1 з пропозицією сплатити 26000грн., яку суд розцінює вимогою до сплати боргу.           

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги не виконав грошового обов’язку в повному обсязі.

          Відповідач є таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 ЦК України). тому з нього на користь позивача підлягає стягненню 26000грн. боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував до сплати відповідачеві 156грн. інфляційних та 173,10грн. 3%річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за період 27.07.2009р. –15.10.2009р.

Проте, відповідач є таким, що допустив прострочення, починаючи з 01.10.2009р. Таке твердження випливає з наступного.

До матеріалів справи не надано доказів дати одержання відповідачем претензії. Враховуючи, що претензія направлена 17.09.2009р., що підтверджується чеком та описом (а.с. 15), датою одержання її відповідачем суд вважає 23.09.2009р. (розділ 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України 12.12.2007р. № 1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650). Відповідно до ст. ст. 530 ч. 2, 253 ЦК України відповідач мав сплатити борг до 30.09.2009р. включно.

Отже, санкції за порушення грошового обов’язку можуть застосовуватися до відповідача з 01.10.2009р.

Розмір 3%річних за період з 01.10.-15.10.2009р. становить 32,05грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Слід зазначити, що індекс інфляції розраховується не на окрему дату, а в середньому за місяць. З урахуванням листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” розмір інфляційних за жовтень 2009р. становить 234грн. Згідно з вимогами позивача позов в частині стягнення 156грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити частково.           

          Стягнути з приватного транспортного малого підприємства „П.Г. Внєштранс” (Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Голубівка, вул. Кільцева,17, код 14228965) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехсервіс” (м. Харків, вул.. Ахсарова, 11-а, кв. 47, код 31340075) 26000грн. боргу, 156грн. інфляційних, 32,05грн. 3%річних, 261,88грн. держмита. 234,74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                 С.І. Михайлюк

26.01.10