Рішення № 9040001, 28.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

28.01.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

“28” січня 2010 року справа № 12/31

Позивач:          Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк", вул. Комсомольська 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач:          Відкритого акціонерного товариства „Хімтекстильмаш”, 14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 110

Предмет спору: про стягнення заборгованості 1043356,94 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

позивач: Пилипенко І.С., довіреність № 01/20-419 від 18.11.2009 року, представник.

відповідач: Хаврун П.В., довіреність № 49 від 06.10.2009 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 800 000 грн. основного боргу по кредиту , 216 977 грн. 77 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 13 928 грн. 77 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 12 450 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредит, згідно кредитного Договору № 1500 від 19.12.2008 року.

Представниками сторін подано письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представником позивача, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було подано письмову заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, в якій позивач посилаючись на помилково зазначений період та заявлену до стягнення суму відсотків за користування кредитом за вказаний період, просить суд стягнути з відповідача 159622 грн. 22 коп. відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року.

Представник відповідача проти зменшення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом не заперечував.

Заява позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом та відповідно стягнення з відповідача 159622 грн. 22 коп. відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року, прийнята судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні представник позивача виклав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов, в якому посилається на те, що кредит, наданий банком з порушенням вимог встановленого правилами надання кредиту, і для з’ясування всіх обставин щодо надання кредиту просить суд відкласти розгляд даної справи.

Проти відкладення розгляду справи представник позивача заперечував.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом у зв’язку з необґрунтованістю та ненаданням доказів, які підтверджують викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивач частково зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом, і дана заява позивача прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

          Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.06.2009 року по справі № 8/84 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Банк ”Демарк” до Відкритого акціонерного товариства „Хімтекстильмаш”, про стягнення з відповідача відповідача 57355грн.55коп. боргу по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.09р. по 30.04.09р., та 1683грн.56коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 01.03.09р. по 15.05.09р., було встановлено наступне:

19.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк” та відповідачем було укладено Кредитний договір № 1500, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання відкрити відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 800000 грн., строком по 18.12.2009 року під 29 % річних, а відповідач повернути кредит та сплачувати відсотки у розмірі та в порядку, що встановлені договором.

Судом також встановлено факт надання банком кредиту позичальнику в сумі 800 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1500 (# 33499828) від 19.12.2008 року про перерахування коштів із позичкового рахунку банку на поточний рахунок відповідача та факт невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором № 1500 від 19.12.2008 року, щодо сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 30.04.2009 року та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 року по 15.05.2009 року, і було відповідно стягнуто з відповідача 57355 грн.55коп. боргу по відсотках за користування кредитом за період з 01.02.2009 року по 30.04.2009 року, 1683 грн.56 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 року по 15.05.2009 року, 590 грн.39 коп. державного мита, 312 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2009 року, рішення господарського суду Чернігівської області від 09.06.2009 року по справі № 8/84 залишено без змін.

Таким чином відповідно до п. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав і кредит в установлений строк - Відкритому акціонерному товариству „Банк „Демарк”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.2 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів від 29.09.2009 року, погодженого Управлінням Національного банку України в Чернігівській області 02.11.2009 року та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Чернігівської міської Ради 05.11.2009 року № запису 10641050007001921, в повній сумі не повернув. Заборгованість по кредиту становить 800 000 грн.

Позивач, з урахуванням письмової заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, просить суд стягнути з відповідача 159622 грн. 22 коп. відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року.

У відповідності до п. 3.5.1. кредитного договору від 19.12.2008 року, позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 29% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Пунктом 7.3. кредитного договору від 19.12.2008 року також передбачено, що у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1. Договору (до 18.12.2009 року), банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку –35%.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відсотки за користування кредитом за період з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року в повній сумі не сплатив, заборгованість становить 159622 грн. 22 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до п. 7.4., кредитного договору, пеню в сумі 13928 грн. 77 коп. за порушення строків погашення кредиту за період з 19.12.2009 року по 18.01.2010 року та відповідно до п.7.5. кредитного договору, пеню в сумі 12 450 грн. 40 коп. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 16.05.2009 року по 18.01.2010 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 7.4. кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом в повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5. кредитного договору передбачено, що у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом, позивач має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що позивачем було порушено строк погашення кредиту та строк сплати відсотків за користування кредитом, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за порушення строків погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 13928 грн. 77 коп. пені за порушення строків погашення кредиту за період з 19.12.2009 року по 18.01.2010 року та в частині стягнення 12 450 грн. 40 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 16.05.2009 року по 18.01.2010 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, кредит в установлений строк в повній сумі не повернув, відсотки за його користування та пеню за несвоєчасне повернення кредиту і пеню за несвоєчасну сплату відсотків не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 800 000 грн. основного боргу, 159622 грн. 22 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 13928 грн. 77 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 12 450 грн. 40 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно, до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 9860 грн. 01 коп. витрат по сплаті держмита та 223 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

          Керуючись ст. ст. 202,525, 526, 546, 549, 1046,1048, 1049, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 35,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Хімтекстильмаш”, 14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 110 (рахунок № 26003301830341/980 у Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернігів”, МФО 353456, ідентифікаційний код 14314311) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк”, 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28 (рахунок 290958007 в Банку „Демарк”, ідентифікаційний код 19357516, МФО 353575) 800 000 грн. основного боргу, 159622 грн. 22 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 13928 грн. 77 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 12 450 грн. 40 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 9860 грн. 01 коп. державного мита та 223 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.01.10р.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко