Ухвала суду № 90398051, 14.07.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4541/20

1-кс/415/942/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

14.07.20 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Березін А.Г., за участю секретаря Павлова О.В., прокурора Пухкало О.О., слідчого Чугая В.К., адвоката Шмуйліної І.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Чугая В.К., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Пухкало О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12020130240001150 від 12.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, стосовно:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Лисичанська Луганської області, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У клопотанні зазначено, що будучи 12.05.2020 притягнутим до кримінальної відповідальності Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області за ч.1 ст.185 КК України, обвинувальний акт стосовно якого направлено до Лисичанського міського суду 14.05.2020 року, крім того будучи притягнутим 25.06.2020 року до кримінальної відповідальності Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області за ч.2 ст.185 КК України, обвинувальний акт стосовно якого 26.06.2020 направлено до Лисичанського міського суду, на шлях виправлення не встав та скоїв нове кримінальне правопорушення за наступних обставин:

12.07.2020, приблизно о 16:51 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння (відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №293768 - драгер 0,51 проміле), знаходився поблизу будинку 106 по вулиці Червона міста Лисичанська Луганської області, де керуючись раптово виниклим умислом на незаконне заволодіння транспортним засобом ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 і перебуває у користуванні ОСОБА_3 , не маючи права використовувати даний транспортний засіб для поїздки на ньому, шляхом вільного доступу через незаперті двері потрапив до вказаного автомобіля, де використовуючи ключі запалювання, які знаходились у автомобілі, завів його та поїхав по вулиці Червона у бік вулиці Сметаніна міста Лисичанська Луганської області.

Повертаючи з вулиці Червона міста Лисичанська в районі будинку №195 у бік річки Сіверський Донець, ОСОБА_1 не вибрав в установлений момент безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням вказаного транспортного засобу та здійснив зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ моделі 110307 р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.289 КК України

12.07.2020 відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130240001150, з попередньою кваліфікацією за ч.2 ст.289 КК України.

12.07.2020, о 23 годині 25 хвилин, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 13.07.2020 о 20 годині 20 хвилин останньому відповідно до ч.1 ст.278, ч.3 ст.111, ст.135 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;.. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-копією повідомлення на лінію «102» яке надійшло від ОСОБА_3 від 12.07.2020, в якому він зазначив, що у нього було викрадено автомобіль ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 ;

-копією протоколу прийнятої заяви від 12.07.2020 ОСОБА_3 , в якій він просить вжити заходів до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як до особи, яка 12.07.2020 викрала у нього автомобіль;

-копією протоколу огляду місця події від 12.07.2020, проведеного в районі будинку №110а по вул.Червона м.Лисичанська, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 вказав місце, де саме в нього було викрадено транспортний засіб;

- копією протоколу огляду місця події від 12.07.2020, проведеного на відкритій ділянці місцевості, яка розташована на березі річки Сіверський Донець в районі місцевого пляжу «Каминці» міста Лисичанська Луганської області, було виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101» державний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, в пошкодженому стані, який до цього було незаконно викрадено в потерпілого ОСОБА_3

- копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що він є користувачем автомобілю марки «ВАЗ» моделі «2101» державний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 12.07.2020 в вечірній період часу раніше знайомий чоловік на ім`я ОСОБА_1 , з яким він їздив на вказаному транспортному засобі та надавав послуги перевізника, перебуваючи в районі будинку №110а по вул.Червона, міста Лисичанська, незаконно заволодів його транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2101» державний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору та поїхав в невідомому напрямку;

- копією протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 в ході якого останній повідомив прикмети раніше знайомої особи на ім`я ОСОБА_1 , який незаконно заволодів його транспортним засобом;

- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.07.2020, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка, який 12.07.2020 року, перебуваючи в районі будинку №110а по вул. Червона, міста Лисичанська, шляхом вільного доступу заволодів його транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2101» державний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, що спричинило потерпілому, майнової шкоди;

- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що 12.07.2020 в вечірній період часу він відпочивав на березі річки Сіверський Донець, в районі місцевого пляжу «Каминці» міста Лисичанська. На пляж потерпілий приїхав на своєму автомобілі марки «ЗАЗ» моделі «110307», який він залишив на відкритій ділянці місцевості, неподалік від вказаного пляжу. Приблизно, о 17.00 годин транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2101» державний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі схилу пагорба на великій швидкості, зіткнувся з автомобілем свідка та пошкодив його. З салону транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2101» державний знак НОМЕР_1 , вийшов чоловік плотної статури, ознаки зовнішності якого він добре запам`ятав. У зв`язку з вказаним, свідок викликав поліцію для оформлення факту ДТП.

- копією протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.07.2020, в ході якого свідок ОСОБА_4 , впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як чоловіка, який 12.07.2020 року в районі пляжу «Камінці» річки Сіверський Дінець міста Лисичанська, перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2101» державний знак НОМЕР_1 , жовтого кольору, здійснив ДТП з його автомобілем марки «ЗАЗ» моделі « НОМЕР_3 »;

- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , яка є знайомою потерпілого ОСОБА_3 та яка пояснила, що 12.07.2020, приблизно, о 16 годині 30 хвилин, йшла від зупинки громадського транспорту «Українська» по вулиці Червона міста Лисичанська до себе до дому. Проходячи повз будинку №110а по вулиці Червоній, помітила автомобіль свого знайомого ОСОБА_3 - ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 , в якому перебував сам ОСОБА_3 , з яким вона почала розмову. В ході спілкування останній покинув автомобіль та почав спілкування з ОСОБА_7 , перебуваючи поруч з самим авто. В ході розмови потерпілий вказав на особу, яка стояла спиною до свідка у групі людей та розмовляв. ОСОБА_3 повідомив, що привіз даного чоловіка сюди та вони шукають потрібний їм будинок. Далі, ОСОБА_7 підійшла до стороннього чоловіка, анкетні дані якого вона не знає, та почала розмову з ним. Місце перебування потерпілого вона не контролювала та де він перебував вона не знає. Можливо, він стояв за нею. Через деякий час вона почула крики ОСОБА_3 та, озернившись, виявила, що останній стоїть на місці, де стояв його автомобіль та кричить, що в нього вкрали автомобіль. В подальшому ОСОБА_3 повідомив, що автомобіль вкрав його знайомий на ім`я ОСОБА_1 , якого він привіз на вказану місцевість. Після цього ОСОБА_3 подзвонив на службу «102» та повідомив про незаконне заволодіння його автомобілем;

- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , який є інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП, який прибув за викликом на берег річки Сіверський Дінець, в район місцевого пляжу «Каминці» міста Лисичанська. В ході виїзду було встановлено, що автомобіль марки ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ» моделі « НОМЕР_3 ». В ході спілкування ОСОБА_1 повідомив, що вказаний автомобіль він, без попереднього дозволу, взяв у свого знайомого на ім`я ОСОБА_3 та, не впоравшись з керуванням, здійснив зіткнення з іншим автомобілем. У відношенні ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали;

- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , який є інспектором взводу №2 роти №3 батальйону УПП, який надав аналогічні покази що і ОСОБА_8 , чим повністю підтвердив його слова;

- копією протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень не визнав та відмовився давати покази на підставі ст. 63 Конституції України.

Таким чином, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, або без такої, що, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливістю ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існуванні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення. Також враховуючи те, що ОСОБА_1 не одружений, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, тому вказані обставини, у свою чергу, свідчать про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впивати на потерпілого, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчить такі обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 , особисто знайомий з потерпілим ОСОБА_3 , а також йому відомо його місце мешкання, тому існує ризик незаконного впливу на потерпілого, який, під впливом тиску ОСОБА_1 , може змінити показання, і, тим самим, ОСОБА_1 може уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, свідчить те, що у відношенні останнього, у травні та червні 2020 року до Лисичанського місцевого суду Луганської області були спрямовані обвинувальні акти для розгляду по суті за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України.

Окрім існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 його сімейний та матеріальний стан, його репутацію та міцність соціальних зв`язків. Так, ОСОБА_1 є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора, ніде не працює та не має законного джерела доходів, не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має.

Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Слідчий суддя також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 - 178, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Чугая В.К., погоджене з прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Пухкало О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обчислювати 60 днів з моменту затримання, тобто з 12.07.2020 по 09.09.2020 включно.

Дана ухвала діє до 09 вересня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає - 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) грн. (Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672).

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибути до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених обов`язків рахувати два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.Г.Березін