Рішення № 9039561, 26.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

26.01.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" січня 2010 р.                                                                      Справа № 21/21

Позивач:                    Приватне виробниче підприємство „Електроком”,

вул. Київська, 140, корпус Г/2, м. Прилуки,

Чернігівська область, 17500

Відповідач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ”,

пров. Стаханівців, 9-А, м. Чернігів, 14001

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 35429,88 грн.

                                                                                                               Суддя Белов С.В.

                                                            Представники сторін:

Від позивача: Ждан В.В., представник, довіреність № б/н від 14.01.2010 року.

Від позивача: Паляничка Т.І., представник, довіреність № б/н від 14.01.2010 року.

Від відповідача: не з’явився.

Приватним виробничим підприємством „Електроком” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ” про стягнення заборгованості у розмірі 35429,88 грн.

Розгляд справи 15 січня 2010 року було відкладено через неявку відповідача в судове засідання.

          Представником позивача надано суду додаткові документи по справі.

          В судовому засіданні 15 січня 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

          25 січня 2010 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою директора підприємства, а також у зв’язку з відсутністю грошових коштів на адвокатські послуги. Крім того від відповідача надійшов відзив –заперечення на позовну заяву, в якому відповідач частково заперечує щодо позовних вимог, в частині стягнення витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги в сумі 2976,00 грн.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, у зв’язку з ненаданням відповідачем доказів, які б підтверджували відсутність у відповідача можливості направлення представника в судове засідання.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання позивача про залучення документів до матеріалів справи підлягає задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

12 жовтня 2009 року між Приватним виробничим підприємством „Електроком” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ” було укладено договір поставки №29, у відповідності до якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату його вартості, на умовах, передбачених договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар, загальною вартістю 35171,00 грн. по накладних:

-          № 364/0 від 20.10.2009 року (податкова накладна № 364/0 від 20 жовтня 2009р.) на суму 13051,00 грн. /а.с. 7-8/;

-          № 373/0 від 22.10.2009 року (податкова накладна № 373/0 від 22 жовтня 2009р.) на суму 22120,00 грн. /а.с. 9-10/.

У відповідності до п. 3.2. Договору, позивач надає відповідачу відстрочку платежу на строк до 14 /чотирнадцяти/ календарних днів від дати поставки товару.

Відповідачем, в порушення умов укладеного договору, частково сплачено вартість

отриманого товару у розмірі 500,00 грн. Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано. Таким чином, у відповідності до наданих документів та матеріалів справи, станом на дату подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 34671,00 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 34671,00 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 758,88 грн. за період з 04.11.2009 року по 14.12.2009 року /розрахунок а.с. 17/, нараховану у відповідності до п.п. 7.1., 7.2. Договору, згідно з яким за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по Договору, сторони несуть відповідальність, у відповідності до діючого законодавства та укладеного Договору. У випадку несвоєчасної оплати та товар в строки, передбачені Договором, відповідач зобов’язався сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день порушення строків оплати.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 758,88 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2976,00 грн. витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги. В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач надав угоду про надання правової допомоги від 15 грудня 2009 року, додаток № 1 до угоди про надання правової допомоги від 15 грудня 2009 року, довіреність від 14 січня 2010 року, розрахунок витрат робочого часу адвоката, пов’язаних з наданням правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 298 та видатковий касовий ордер від 15 грудня 2009 року, який свідчить про оплату позивачем 2976,00 грн. за надання юридичної допомоги.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998 року (зі змінами), витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

          На підставі викладеного вище, вимога позивача щодо стягнення 2976,00 грн. витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги, підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 536, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

          ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ” (14001, м. Чернігів, вул. Стаханівців, 9-А, код ЄДРПОУ 35956163, р/р 26005184615100 у ЧФ АКБ „Укрсіббанк”, МФО 351005) на користь Приватного виробничого підприємства „Електроком” (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 140, корпус Г/2, код ЄДРПОУ 30925083, р/р 26001114078 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) 34671,00 грн. основного боргу, 758,88 грн. пені, 2976,00 грн. витрат з надання юридичної допомоги, 354,30 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           Белов С.В.