Ухвала суду № 90394998, 14.07.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"14" липня 2020 р. Справа № 363/702/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого – судді Баличевої М.Б., секретаря судового засідання Рибка І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та ТОВ «Землевпорядна компанія «Приват» про знесення самовільної забудови,-

встановив:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, так як стосовно всіх об`єктів нерухомого майна, щодо яких виник спір, проведене технічне обстеження згідно чинного законодавства України та оформлено право власності за ним на ці об`єкти.

Позивач та її представник заперечували проти задоволення клопотання, зважаючи на те, що на даний час існує спір щодо самовільної забудови та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у зв`язку з чим позивач і звернулася до суду із даним позовом та з позовом до Броварського міськрайонного суду Київської області. Просили у задоволенні клопотання відмовити.

Представник відповідача – адвокат Дулапчій С.С. підтримала заявлене ОСОБА_2 клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Зваживши доводи клопотання, вислухавши думку учасників справи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст.. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.

Виходячи з викладеного, слід зазначити, що позивач звернулася до суду із позовом про знесення самовільної забудови, зважаючи на те, що між сторонами існує спір стосовно даного питання. На даний час дане питання між сторонами не вирішене.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що підстав для закриття провадження у справі немає, а тому у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 повинно бути відмовлено.

Керуючись ст.255, 353 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15 липня 2020 року.

Головуючий М.Б. Баличева