Рішення № 9039396, 26.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 січня 2010 року                               справа № 6/178/6

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс”,

вул. Верховинна, 6-А, м. Київ, 04080

до відповідача: дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” товариства з обмеженою

відповідальністю “СиЛ”,

вул. Дачна, 25, смт. Короп, 16200

про стягнення 6863,75 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: не з”явився,

від відповідача: не з”явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” подано позов до дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” товариства з обмеженою відповідальністю “СиЛ” про стягнення 6863,75 грн. боргу за поставлений товар, в тому числі 5945,80 грн. основного боргу, 743,23 грн. інфляційних втрат та 174,72 грн. 3% річних.

Позивач представника в судове засідання не направив, але надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначає, що відповідач, платіжним дорученням №2427 від 11 грудня 2009 року, перерахував на рахунок позивача 5945,80 грн., таким чином погасивши в повному обсязі суму основного боргу. Також в даній заяві позивач просить розглянути справу без участі представника у зв”язку з неможливістю направлення останнього.

Відповідач представника в судове засідання не направив, але надіслав на адресу суду лист, в якому зазначає, що відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 6863,75 грн.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем згідно видаткових накладних було передано представнику відповідача, який діяв на підставі довіреностей, що містяться в матеріалах справи, товар на загальну суму 9414 грн. Зокрема згідно видаткової накладної №ПС-0001517 від 02 вересня 2008 року було передано товар на суму 3146,40 грн., згідно видаткової накладної №ПС-0001675 від 26 вересня 2008 року на суму 3146,40 грн. та видаткової накладної №ПС-0001757 від 10 жовтня 2008 року на суму 3121,20 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 13 листопада 2008 року, яка була отримана останнім 25 листопада 2008 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи. Зокрема в даній претензії позивач зазначає, що станом на 13 листопада 2008 року розрахунки за поставлений товар відповідачем проведені частково лише по видатковій накладній №ПС-0001517 від 02.09.2008 року і заборгованість по вищезазначеній видатковій накладній становить 1878,20 грн. По видатковим накладним №ПС-0001675 від 26.09.2008 року та №ПС-0001757 від 10.10.2008 року розрахунки не проведені. Таким чином заборгованість станом на 13 листопада 2008 року складає 8145,80 грн.

19 серпня 2009 року позивач повторно направив відповідачу претензію, яка була отримана останнім 25 серпня 2009 року, що також підтверджується повідомленням, яке міститься в матеріалах справи. Зокрема в даній претензії позивач зазначає, що станом на 19 серпня 2009 року по видатковій накладній №ПС-0001675 від 26.09.2008 року оплата проведена частково і заборгованість за вищевказаною видатковою накладною складає 2824,60 грн. По видатковій накладній №ПС-0001757 від 10.10.2008 року розрахунки не проведені. Таким чином заборгованість станом на 19 серпня 2009 року складає 5945,80 грн.

Проте відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, в зв”язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару, за вищевказаними видатковими накладними, у відповідача виникло зобов”язання оплатити вартість отриманого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити отриманий за вищезазначеними видатковими накладними товар. Претензія отримана відповідачем 25 листопада 2008 року. Отже відповідач, виходячи з положень ст. 530 Цивільного кодексу України, повинен виконати обов”язок по оплаті отриманого товару у семиденний термін, тобто до 01.12.2008 року включно. Відповідач своєчасно не виконав свого грошового зобов”язання і на день пред”явлення позову борг відповідача перед позивачем склав 5945,80 грн., що підтверджується зібраними доказами.

Після направлення 07.12.2009 року позову до суду відповідач платіжним дорученням №2427 від 11 грудня 2009 року перерахував на рахунок позивача 5945,80 грн.

Таким чином позовні вимоги задоволені в частині стягнення основної суми боргу, в зв”язку з чим провадження у справі в даній частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з грудня 2008 р. по листопад 2009 р. в сумі 743,23 грн. та 3% річних з простроченої суми за період з 02.12.2008 р. по 02.12.2009 р. у розмірі 174,72 грн. відповідно до розрахунку згідно законодавства.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 743,23 грн. інфляційних втрат та 174,72 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Твердження відповідача (лист №286 від 21.12.2009 року) про задоволення позовних вимог в сумі 6863,75 грн. приймаються судом до уваги лише в частині задоволення вимог щодо стягнення основної суми боргу 5945,80 грн.

Твердження відповідача в частині задоволення вимог на суму 917,95 грн. (втрати від інфляції та 3% річних) не приймаються судом до уваги, оскільки, згідно виписок банку, перераховані відповідачем 200 грн. 25.02.2009 року та 1000 грн. 11.12.2008 року здійснено в оплату товару згідно рахунку №1-00001589 від 02.09.2008 року. Отже відсутні докази про задоволення відповідачем позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 5945,80 грн. основного боргу.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства “Коропський сирзавод” товариства з обмеженою відповідальністю “СиЛ” (16200, Чернігівська область, Коропський район, смт. Короп, вул. Дачна, 25, р/р 260081125 в Чернігівській ОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Чернігів, МФО 353348, ЄДРПОУ 30894726) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (04080, м. Київ, вул. Верховинна, 6-А, р/р 26001301110680 у філії Лівобережне відділення ПІБ в м. Києві, МФО 322119, ЄДРПОУ 24934992) 743,23 грн. інфляційних втрат, 174,72 грн. 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

26.01.10