Рішення № 90393662, 15.07.2020, Межівський районний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/506/20

Провадження № 2/181/139/20

"15" липня 2020 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Запорожченко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулось АТ КБ "Приватбанк" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 01 листопада 2011 року, згідно заяви ОСОБА_1 ним був отриманий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку відповідач ознайомлений. Підпис ОСОБА_1 свідчить про те, що останній підтвердив згоду на умови надання кредиту, які складають договір. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, за яким договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона позбавлена можливості запропонувати свої умови договору. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Всупереч договірним зобов`язанням, відповідач неналежно виконував умови договору. Станом на 31 березня 2020 року ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість за кредитним договором в розмірі 18185,29 гривень, з яких: 5389,41 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 10753,72 гривень - заборгованість за відсотками; 700,00 гривень -нарахована пеня; 0,00 гривень - нарахована комісія, а також відповідно до п.2.1.1.7.6. умов та правил надання банківських послуг штраф 500 гривень фіксована частина та 842,16 гривень - процентна складова.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену вище заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі доказами, підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає частково, так зазначає, що про зміну відсоткової ставки банк його не повідомив, окрім того просив не стягувати з нього штрафи, оскільки це буде подвійною відповідальністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з`ясувавши обставини справи та надавши їм відповідну оцінку, приходить до наступних висновків.

Судом досліджені та надана оцінка таким доказам:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк») відповідно до статуту є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2018 року АТ КБ «Приватбанк» зареєстроване як юридична особа 19.03.1992, основний вид економічної діяльності, 64.19 інші види грошового посередництва.

Згідно з банківською ліцензією № 22 від 05.10.2011 року, АТ КБ «Приватбанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ від 01.03.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб`єкта - юридична особа, види діяльності за КВЕД 2010: 64.19. Інші види грошового посередництва; 64.92. Інші види кредитування; 64.99.Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

У судовому засіданні було встановлено, що 01 листопада 2011 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н у спосіб подання письмової згоди відповідача на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в рамках якого останній отримав кредитні кошти, що підтверджується копією анкети-заяви та розрахунком заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту, пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 01 листопада 2011 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач порушував графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував і в результаті чого останній станом на 31 березня 2020 року має перед позивачем заборгованість за кредитним договором в розмірі 18185,29 гривень, з яких: 5389,41 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 10753,72 гривень - заборгованість за відсотками; 700,00 гривень -нарахована пеня; 0,00 гривень - нарахована комісія, а також відповідно до п.2.1.1.7.6. умов та правил надання банківських послуг штраф 500 гривень фіксована частина та 842,16 гривень - процентна складова.

Здійснюючи оцінку обставин (фактів), якими обґрунтовані вимоги, та поданими ними доказами, суд звертає увагу на таке.

У анкеті - заяві від 01 листопада 2011 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Позивач, з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підписів сторін договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Разом з тим, позивачем було надано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів льотний період» за договором SAMDN50000052398460, ІПН НОМЕР_1 , підписану відповідачем зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку. Однак, при досліджені зазначеної довідки вбачається, що реальна відсоткова ставка зазначена у ній у розмірі 2,92%, на місяць з розрахунку 360 днів у році.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 01 листопада 2011 року за період з 01 листопада 2011 року по 31.03.2020 року встановлено, що банк дотримувався умов кредитного договору та застосував процентну ставку передбачену умовами договору у період з 01.11.2011 року по 31.03.2015 року що склало 1278,12 грн боргу. Починаючи з 01.04.2015 року банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку до 43,2%.

Слід зазначити, що процентна ставка є фіксованою та не може змінюватись у сторону її збільшення протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до договору, оскільки, без дотримання вищенаведених вимог ст. 1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Позивачем не надано до суду належних доказів про урегулювання питання щодо збільшення процентної ставки за кредитом шляхом повідомлення про зазначене позичальника.

Таким чином, оскільки відповідач порушив зобов`язання, встановлені договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за період з 01.11.2011 року по 31.03.2015 року, та пенею, при цьому, щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штрафи, що визначені п. 2.1.1.7.6. Правил, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування разом із пенею за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Питання щодо недопустимості подвійного стягнення неустойки за порушення виконання грошового зобов`язання узгоджується із правовими позиціями ВС України, які викладені в постанові суду у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 р.

Враховуючи наведені норми та роз`яснення, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є таким, що підлягає частковому задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 7367,53 гривень, яка складається з: 5389 (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 41 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень 12 копійок - заборгованість за відсотками; 700 (сімсот) гривень 00 копійок - нарахована пеня.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102.00 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 18185,29 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 7367,53 грн., що становить 41 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 861,82 грн., що складає 41 % від 2102.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,526,626,628,638,1048-1050,1054,1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 4, 81, 82, 96, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280,284,289, 416,417 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 01 листопада 2011 року в сумі 7367 (сім тисяч триста шістдесят сім) гривень 53 копійок, з яких: 5389 (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 41 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень 12 копійок - заборгованість за відсотками; 700 (сімсот) гривень 00 копійок - нарахована пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 861 (вісімсот шістдесят одна) гривня 82 копійок .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. Ю. Юр`єв