Рішення № 9039331, 20.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру,20,тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«20 »січня 2010 року Справа №17/61/7

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім.Шевченка”

16014, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Чайкіно

До ВІДПОВІДАЧІВ: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Новгород-Сіверська ЖЕК”

16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Чкалова, 7

2. Дочірнього підприємства „Чернігівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 17

ТРЕТЯ ОСОБА, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Вернігор Сергій Миколайович

16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Леваневського, 102

Про відшкодування 19155 грн. матеріальної шкоди

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з`явився;

Від Відповідача-1: Бойчук С.В. –директор, наказ №81 від 19.08.09р.

Костюченко В.К. – представник, довіреність №98 від 18.01.10р.

Від Відповідача-2: Шокур А.О. –юрисконсульт, довіреність №29 від 31.03.09р.

Від Третьої особи: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім. Шевченка” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новгород-Сіверська ЖЕК” про відшкодування 19155 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 19.03.09р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача –Вернігора Сергія Миколайовича.

          Ухвалою суду від 02.04.09р. залучено до участі у справі у якості другого Відповідача Дочірнє підприємство „Чернігівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.

          Представник Відповідача-1 надав відзив на позов, яким проти позову заперечив, зазначивши, постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17.12.07р. стосовно Вернігора Сергія Миколайовича не є преюдиційною для господарського суду, крім того, з листа Новгород-Сіверського РВ УМВС від 03.12.07р. шкода заподіяна Позивачеві не тільки з вини Вернігора С.М., але і внаслідок незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги Службою автомобільних доріг, зокрема ДП „Чернігівський райавтодор”. На думку Відповідача-1 сума 19155 грн., яку просить стягнути Позивач, фактично є витратами, зробленими не тільки у зв`язку з приведенням автомобілю до попереднього стану, але і зв`язку з його поліпшенням. На це вказує суттєва відмінність як щодо переліку деталей автомобілю по акту автотоварознавчого дослідження та фактично замінених, так і по видах робіт, необхідних для приведення автомобіля в попередній стан.           

Відповідач-2 проти позову заперечив, посилаючись на недостатнє фінансування робіт по експлуатації та утриманню робіт з боку власника –Служби автомобільних доріг у Чернігівській області. Крім того, зазначив, що ним здійснювалися відповідні посипання доріг піщано-сольовою сумішшю на момент ДТП, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та журналом №2 обліку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговуються Новгород-Сіверською філією Райавтодор.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача-1, Відповідача-2 та Третьої особи, суд,

В С Т А Н О В И В:

          28.11.2007р. приблизно о 16 годині 00 хвилин на 15 км+48м по автодорозі О251304 Буда-Вороб’ївське –Кролевецька Слобода сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ-21213 д.н. 01618МК під керуванням водія Шкалаберди О.В. та АЦ ГАЗ-53 д.н. 26-72 РМЕ, що належить ТОВ „Новгород-Сіверська ЖЕК”, під керуванням водія Вернігора С.М.

В результаті ДТП автомобілю ВАЗ-21213 д.н. 01618МК нанесені механічні пошкодження, ДТП сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм Вернігором С.М., на нього складено адміністративний протокол СВ 161703, що підтверджується листом Новгород-Сіверського РВ УМВС у Чернігівській області №5852 від 03.12.07р.

          Постановою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17.12.07р. Вернігора Сергія Миколайовича було визнано винним у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

          Відповідно до висновку спеціаліста №626 експертного, автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 25.12.2007р. вартість відновлювального ремонту становить 9141,10 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, становить 6809,93 грн.

          Згідно накладної від 07.07.2008р. №17 вартість придбаних запчастин становить 6055 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт, вартість ремонтних робіт складає 13100 грн.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП становить 19155 грн.

Платіжним дорученням №122 від 19.06.08р. Позивачем було перераховано ПП Шалді Миколі Федоровичу за ремонт автомобіля по рахунку №10 від 19.06.08р. 19175грн.           Позивачем було надіслано Відповідачу лист з вимогою відшкодування матеріальної шкоди у сумі 19155 грн.

          Представник Відповідача-1 проти позову заперечив з наступних підстав.

          Постанова Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17.12.07р. стосовно Вернігора Сергія Миколайовича не є преюдиційною для господарського суду.

          Крім того, з листа Новгород-Сіверського РВ УМВС від 03.12.07р. шкода заподіяна Позивачеві не тільки з вини Вернігора С.М., але і внаслідок незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги Службою автомобільних доріг, зокрема ДП „Чернігівський райавтодор”. За повідомленням райвідділу УМВС, у зв`язку з зазначеною ДТП до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП притягнуто директора Новгород-Сіверської філії ДП „Чернігівський райавтодор” Перцева В.Б.

          Відповідно до висновку спеціаліста №626 експертного, автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 25.12.2007р. вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, становить 6809,93 грн. Разом з тим, Позивачем надано акт виконаних робіт, накладну на придбання запчастин, платіжний документ про оплату ремонту, з яких вбачається, що ремонт автомобіля здійснений ПП Шалдою М.Ф., загальна сума ремонту становить 19155 грн., в тому числі вартість виконаних робіт становить 13100,00 грн., вартість придбаних запчастин 6055 грн.

                    Крім того, як вбачається з вищезазначених документів, ремонт автомобіля ВАЗ 21213 д.н. 01618 МК виконаний в липні 2008р., Позивачем не надані документи, які підтверджують розмір матеріальних збитків станом на час відновлення транспортного засобу.

          Також Відповідач вважає, що надані Позивачем первинні документи не є належним підтвердженням розміру матеріальних збитків, оскільки, у зв’язку з ремонтом стан автомобіля поліпшено, а вартість виконаних робіт є значно завищеною.

          Відповідач-1 вважає, що сума 19155 грн., яку просить стягнути Позивач, фактично є витратами, зробленими не тільки у зв`язку з приведенням автомобілю до попереднього стану, але і зв`язку з його поліпшенням. На це вказує суттєва відмінність як щодо переліку деталей автомобілю по акту авто товарознавчого дослідження та фактично замінених, так і по видах робіт, необхідних для приведення автомобіля в попередній стан.

Відповідач-2 проти позову заперечив, посилаючись на недостатнє фінансування робіт по експлуатації та утриманню робіт з боку власника –Служби автомобільних доріг у Чернігівській області. Крім того, зазначив, що ним здійснювалися відповідні посипання доріг піщано-сольовою сумішшю на момент ДТП, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та журналом №2 обліку роботи із зимового утримання автомобільних доріг, що обслуговуються Новгород-Сіверською філією Райавтодор.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України:

„1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.”

Відповідно до ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України:

„1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.”

Згідно ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України:

«Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.»

З наданого на вимогу суду Новгород-Сіверським РВ УМВС України в Чернігівській області матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.11.2007р. на 15 км+48м по а/д О251304 Буда-Вороб’ївське – Кролевецька Слобода вбачається наступне.

          У письмовому поясненні від 30.11.07р. Вернігор С.М. зазначає, що ДТП сталася внаслідок порушення порядку утримання проїзної частини посадовими особами філії „Новгород-Сіверський райавтодор”: дорога не очищена від снігу та не оброблена проти слизькими матеріалами, а також порушення Вернігором С.М. правил дорожнього руху, котрий не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожні обставини.

          Дані пояснення Вернігор С.М. підтримав в судовому засіданні господарського суду при розгляді даної справи.

Разом з тим, з постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17.12.07р. про визнання Вернігора Сергія Миколайовича винним у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та з протоколу судового засідання по зазначеній справі вбачається, що Вернігор С.М. в зазначеному судовому засіданні свою вину у скоєному правопорушенні визнав повністю та погодився з обставинами, викладеними у протоколі про правопорушення.

          Порушення порядку утримання проїзної частини дороги також зазначені в письмових поясненнях пасажира автомобіля ВАЗ-21213 д.н. 01618МК Липської О.М. від 03.12.07р., пасажира автомобіля АЦ ГАЗ-53 д.н. 26-72 РМЕ Костюри С.Ю. від 03.12.07р.

          В результаті обстеження місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася, виявлені незадовільні дорожні умови, що підтверджується відповідним актом від 28.11.07р.

03.12.2007р. дізнавачем ВДАІ Новгород-Сіверського району складено протокол про адміністративне правопорушення СВ №161702 відносно Перцева Бориса Петровича директора Новгород-Сіверської філії ДП „Чернігівський райавтодор”.

          Постановою Новгород-Сіверського ВДАІ за справою про адміністративне правопорушення від 03.12.07р. за порушення порядку утримання автодоріг, що призвело до ДТП, Перцева Б.П. притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

          Відповідно до висновку №540-551-Ц судової автотехнічної експертизи від 09.07.09р.

1.          Встановити з якою швидкістю на момент ДТП рухався автомобіль АЦ ГАЗ-53 д.н.26-72 РМЕ, що належить ТОВ «Новгород-Сіверська ЖЕК»під керуванням водія Вернігор С.М., експертним шляхом не є можливим.

2.          Максимально припустима швидкість руху автомобіля АЦ ГАЗ-53 д.н. 26-72 РМЕ за умови вищевказаного стану дороги без настання заносу і втрати керованості автомобі ля при його прямолінійному русі визначається не більшою 89км/год.

3.          В даній дорожній обстановці водій Вернігор С.М., враховуючи засніжений стан дорожнього покриття, з метою забезпечення безпеки руху з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності до вимог п.2.3.6), п.12.1. Правил дорожнього руху. 4.          З технічної точки зору, якщо занос автомобіля АЦ ГАЗ-53 стався внаслідок невиконання водієм Вернігором С.М. вимог п.2.3.6) Правил дорожнього руху, то технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів з боку водія Вернигора С.М. полягає у виконанні ним вимог п.2.3.6) ПДР, виконавши який він мав технічну можливість уникнути пригоди. Якщо ж занос автомобіля ГАЗ стався внаслідок неоднорідності дорожнього по криття між колесами правого і лівого борту автомобіля АЦ ГАЗ-53, то в такому випадку водій Вернігор С.М. з моменту настання заносу автомобіля знаходився в аварійній ситуації, коли його подальші дії не можуть бути регламентовані і оцінені з точки зору вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, вирішити питання щодо наявності або відсутності у водія Вернигора С.М. за таких обставин технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів, експертним шляхом не є можливим. При цьому очевидно, що якщо занос автомобіля був технічно некерованим, то у водія Вернигора С.М. технічна можли вість уникнути зіткнення транспортних засобів була відсутня.

5.          В даній дорожній обстановці дії водія Вернігор С.М. щодо вибору безпечної швидкості руху, з технічної точки зору не суперечили вимогам п.12.1. Правил дорожньо го руху.

В даних дорожніх умовах настання заносу а/м ГАЗ-53 з технічної точки зору мо гло бути викликане і станом дорожнього покриття в місці скоєння ДТП. За таких обста вин водій Вернігор С.М. з моменту настання заносу знаходився в аварійній ситуації і йо го подальші дії не можуть бути регламентовані, а відповідно, і оцінені з точки зору вимог Правил дорожнього руху.

Однозначно оцінити дії водія автомобіля ГАЗ Вернигора С.М. з точки зору їх відповідності (невідповідності) технічним вимогам п.2.3 б) ПДР експертним шляхом не є можливим з причини відсутності технічних критеріїв для такої оцінки.

6.          За умови якщо занос автомобіля АЦ ГАЗ-53 стався внаслідок невиконання водієм Вернігором С.М. вимог п.2.3.б) Правил дорожнього руху, дії водія Вернигора С.М, з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку з виникненням ДТП.

Якщо ж занос автомобіля АЦ ГАЗ-53 стався внаслідок неоднорідності дорожнього покриття між колесами правого і лівого борту, то в такому випадку дії водія Вернигора С.М. з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням ДТП не перебувають.

7.          Встановити з якою швидкістю на момент ДТП рухався автомобіль ВАЗ-21213 д.н.01618МК, що належить ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка»під керуванням водія Шкалаберди О.В., експертним шляхом не є можливим.

8.          Максимально припустима швидкість руху автомобіля ВАЗ-21213 д.н.016-18МК за умови вищевказаного стану дороги без настання заносу і втрати керованості автомобі ля при його прямолінійному русі визначається не більшою 56 км/год.

9.          В даній дорожній обстановці водій Шкалаберда О.В., враховуючи засніжений стан дорожнього покриття, з метою забезпечення безпеки руху з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності до вимог п.2.3.б), п.12.1. Правил дорожнього руху, а, вра ховуючи виникнення небезпеки для руху з моменту початку заносу а/м ГАЗ-53 в напрям ку смуги руху а/м ВАЗ, водій Шкалаберда О.В. з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3. Правил дорожнього руху, застосувавши екстрене гальму вання керованого транспортного засобу.

10.          В умовах місця пригоди, з моменту виникнення небезпеки для руху - початку заносу автомобіля ГАЗ - на відстані віддалення а/м ВАЗ від місця роз'їзду транспортних засобів біля 10м, як вказано у відмовному матеріалі №1416 (в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи), водій Шкалаберда О.В. не мав технічної можливості свої ми односторонніми діями уникнути зіткнення транспортних засобів.

11.          В діях водія Шкалаберда О.В. невідповідності вимогам п.12.3. ПДР з техніч ної точки зору не вбачається.

З технічної точки зору дії водія Шкалаберда О.В. можуть бути оцінені як такі, що не суперечили вимогам п.2.3.б) Правил дорожнього руху.

12. Дії водія Шкалаберда О.В. з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням ДТП не перебувають.

          Відповідно до висновку судової дорожно-технічної та автотехнічної експертизи №7951/10841 від 30.11.09р.

1.          Стан дорожнього покриття на момент ДТП на автомобільній дорозі загального користування Буда-Вороб’ївське –Кролевецька Слобода на 15 км+48м станом на 28.11.07р., з технічної точки зору, не відповідав вимогам п.п. 3.1.17, 3.1.18, 3.1.19 ДСТУ-3587.

2.          Невідповідність стану дорожнього покриття у вигляді неочищення проїзної частини дороги від снігового покрову та ожеледиці, вимогам п.п. 3.1.17, 3.1.18, 3.1.19 ДСТУ-3587, з технічної точки зору, не знаходилось у причинному зв’язку з настанням даної ДТП.

Згідно п.п.2.3.б), 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N1306:

„2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.”

В описовій частини останнього висновку експертом зазначено наступне:

„Під дорожньою обстановкою згідно із загальними положеннями Правил дорожнього руху розуміють сукупність пов'язаних з ділянкою ДТП обставин, які повинен враховувати водій при виборі режиму руху транспортного засобу і прийомів керування ним, в тому числі і наявних дорожніх умов.

Дорожні умови характеризують поверхню проїзної частини дороги на ділянці пригоди, і, відповідно, визначають взаємодію коліс транспортного засобу з цією поверхнею і особливості його руху в залежності від дій водія.

В умовах даної пригоди дорожні умови характеризуються серед інших показників наявністю неприбраного снігу, можливо - ожеледиці. За таких умов значно зростає зупиночний шлях, збільшується можливість заносу та перекидання транспортного засобу. У цьому випадку, Правила дорожнього руху покладають на водіїв обов’язок вибирати безпечну для даних дорожніх умов швидкість руху та безпечні прийоми по керуванню транспортним засобом.

Під час руху, водії мають змогу об’єктивно визначати стан дорожнього покриття (мокре, сухе, ожеледиця, чисте, забруднене, наявність чи відсутність пошкоджень, колій тощо). В залежності від стану покриття вони і повинні вибирати швидкість руху транспортних засобів, щоб забезпечити їх керованість, тобто безпеку дорожнього руху. В даних дорожніх умовах водії мали об'єктивну можливість заздалегідь визначити наявність неприбраного снігу та колійність на дорожньому полотні, з урахуванням чого і буде проводитись подальше дослідження.

У дорожній ситуації, що склалася водії транспортних засобів, що рухаються по дорозі покриття якої не очищено від снігу повинні були обирати швидкість руху транспортного засобу, яким вони керують у залежності від дорожніх умов, стану дорожнього покриття, транспортного засобу тощо. Отже, водії, у загальному випадку, повинні були діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху де вказано:

„12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху й повинен ураховувати дорожню обстановку, а також: особливості вантажу то перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.”

Дорожні умови (випадання снігу, можливість заздалегідь визначити зледенілий та неочищений від снігу стан дорожнього покриття по якому рухається транспортний засіб), технічно справний стан транспортного засобу дозволяли виконати водіям всі необхідні дії по керуванню транспортним засобом без втрати його керованості, для чого в них не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які б не дозволили виконати їх, в тому числі і по стану дорожнього покриття.

Таким чином, технічна можливість уникнути некерованості транспортного засобу для водіїв транспортних засобів, у даному випадку, визначалась виконанням ними вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Отже, як видно з проведеного вище дослідження, при обледенілому та неочищеному від снігу стані покриття, технічна можливість уникнення некерованості транспортних засобів залежала від односторонніх дій водіїв.

Таким чином, стан неочищеного від снігу та зледенілого дорожнього покриття, в даному випадку, не впливав на виникнення некерованості транспортними засобами та виїзду автомобіля АЦ ГАЗ-53 під керуванням водія Вернігор С.М. на смугу зустрічного руху.

Таким чином, невідповідність стану дорожнього покриття у вигляді не очищення проїзної частини дороги від снігового покрову та ожеледиці вимогам п.п. 3.1.17, 3.1.18, 3.1.19 ДСТУ-3587, з технічної точки зору, не знаходилось у причинному зв’язку з настанням даної ДТП.”

З вищенаведеного вбачається, що крім власного визнання при розгляді справи про адміністративне правопорушення Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області, вина Вернігора Сергія Миколайовича у скоєному ДТП і відсутність вини працівників ДП „Чернігівський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” повністю підтверджується і вищенаведеними висновками експертів.

          Посилання Відповідача-1 на лист Новгород-Сіверського РВ УМВС від 03.12.07р., згідно якого шкода заподіяна Позивачеві не тільки з вини Вернігора С.М., але і внаслідок незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги Службою автомобільних доріг, зокрема ДП „Чернігівський райавтодор”, у зв`язку з чим Постановою Новгород-Сіверського ВДАІ за справою про адміністративне правопорушення від 03.12.07р. за порушення порядку утримання автодоріг, що призвело до ДТП, Перцева Б.П. притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом не приймаються з наступних підстав.

          Як зазначено самим Відповідачем-1, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не є преюдиційними для господарського суду.

В свою чергу викладені працівниками ВДАІ у зазначених листах та постанові думки та висновки щодо причин і винуватців ДТП, нічим, крім їх думок та пояснень учасників ДТП, особливо з врахуванням вищенаведених вимог Правил дорожнього руху, об`єктивно не підтверджуються та спростовуються вищенаведеними висновками експертів.

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України:

„1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.”

Факт належності автомобіля АЦ ГАЗ-53 д.н. 26-72 РМЕ ТОВ „Новгород-Сіверська ЖЕК” та праці Вернігор С.М. водієм ТОВ „Новгород-Сіверська ЖЕК” на момент ДТП підтверджується копіями трудової книжки Вернігор С.М. БТ-І №4067681, подорожнього листа №645 від 28.11.07р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РМС 120361.

          Таким чином, за завдану шкоду Позивачу в даному випадку має відповідати ТОВ „Новгород-Сіверська ЖЕК”.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

“Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.”

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

“1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.”

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України:

„З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.”

          Відповідно до висновку експерта №539-ц судової автотоварознавчої експертизи від 12.06.09р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „ВАЗ-21213”, державний реєстраційний №01618 МК, у наслідок його пошкодження у ДТП 28.11.2007 року, станом цін на 01.08.2008 року, може складати 9404,45 грн.          

          Згідно калькуляції, доданої до висновку, вартість відновлювального ремонту автомобіля „ВАЗ-21213”, державний реєстраційний №01618 МК, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих 28.11.2007 року, складає 12013,56 грн.

Згідно усних пояснень представників Позивача, автомобіль на момент ДТП застрахований не був.

Згідно усних пояснень представників Відповідача-1, відповідальність Товариства на момент ДТП застрахована не була.

          Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт, що на час ДТП автомобіль АЦ ГАЗ-53 д.н. 26-72 РМЕ перебував у володінні ТОВ „Новгород-Сіверська ЖЕК”, винний у ДТП Вернігор С.М. був на момент ДТП водієм ТОВ „Новгород-Сіверська ЖЕК”, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині відшкодування 9404,45 грн. матеріального збитку.

          В решті позову має бути відмовлено.

          З приводу розподілу судових витрат суд відмічає наступне.

          Позивачем сплачено 191 грн. 55 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В свою чергу Відповідачем-1 за проведення всіх експертиз сплачено 6264,72грн., які він просить розподілити пропорційно задоволених вимог.

          Згідно ч.ч.1,5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України:

Державне мито покладається:

·          у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

·          у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

·          при задоволенні позову - на відповідача;

·          при відмові в позові - на позивача;

·          при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Враховуючи, що позов фактично задоволено практично на половину, суд доходить висновку, що всі судові витрати між Позивачем та Відповідачем-1 мають бути розподілені порівну.

          Керуючись ст.ст. 16, 22, 1166, 1172, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково .

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Новгород-Сіверська ЖЕК” (16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Чкалова, 7, код 05523636, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім. Шевченка” (16014, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Чайкіно, код 30829437, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) 9404 грн.45 коп. матеріальної шкоди, 95 грн. 78 коп. на відшкодування державного мита та 59 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позову відмовити.

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім.Шевченка” (16014, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Чайкіно, код 30829437, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Новгород-Сіверська ЖЕК” (16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Чкалова, 7, код 05523636, відомості про рахунки в банківських установах відсутні) 3132 грн. 36 коп. на відшкодування витрат за проведення судових експертиз.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

20.01.10