Рішення № 9039266, 12.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

12 січня 2010 року Справа № 19/182/22

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма "ТехНова", вул. Димитрова, 5 корп. 10-а, м. Київ, 03150,

адреса представника: вул. Ушинського 23, м. Чернігів, 14014.

Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14017.

Про:стягнення 1705, 12 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Міщенко В.В., довіреність № 153, від 06.02.2008 року,

від відповідача: не зявився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТехНова” (далі ТОВ „ТехНова”) подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення 1353,53 грн. боргу, 193,75 грн. пені, 120,97 грн. інфляційних нарахувань та 36,87 грн. процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак своїм правом участі в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

16 квітня 2007 року між Комунальним енергогенеруючим підрозділом „Чернігівська теплоелектроцентраль” Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТехНова” (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір № 665 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до умов зазначеного договору, Постачальник взяв на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію, в гарячій воді, в потрібних йому обсягах для обєктів, вказаних у додатку №1 цього договору, а Споживач зобовязався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, згідно договору.

Відповідно до п. 3.2.22 Договору, Споживач зобовязаний щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п. 6.1. цього договору на розрахунковий рахунок, після отримання рахунку на оплату. У випадку не отримання рахунку до 15 числа наступного місяця, Споживач зобовязаний повідомити про це Постачальника.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що отримується Споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок Постачальника по тарифах, які затверджені рішенням облдержадміністрацій, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної ради і постановами КМУ.

Тариф на теплову енергію затверджений рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 263 від 30 вересня 2008 року.

Судом встановлено, що в період з 1 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2009 року позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на суму 1804,27 грн. та виставлено рахунки на її оплату: № 01131 від 31.10.2008 року, від 31.11.2008, від 31.12.2008 року, від 31.01.2009 року, від 28.02.2009 року, від 31.03.2009 року, від 30.04.2009 року, від 31.10.2009 року, про що свідчать копії фіскальних чеків та списки поштових відправлень рекомендованих листів (а.с. 27 - 35).

Також сума основного боргу підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 4 січня 2010 року.

Виходячи з викладеного, позивачем належним чином виконано обовязки за Договором та поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді на суму 1353,53 грн.

Відповідно до п. 6.5 Договору розрахунки Споживача із Постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками Постачальника щомісячно у відповідності з показанням приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості за поставлену теплову енергію.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 1353,53 грн. боргу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999 року, субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 6.9 Договору, у випадку несплати Споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

На підставі вищевикладеного позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 193,75 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачується борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3 % річних від простроченої суми.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 36,87 грн. та інфляційні нарахування в сумі 120,97 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14017 (інд. № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТехНова”, вул. Димитрова, 5, корп. 10-а, м. Київ, 03150 (р/р 260003061901 в ВАТ “Агрокомбанк”м. Київ, МФО 322302, код ЄДРПОУ 24100060) 1353,53 грн. боргу, 193,75 грн. пені, 120,97 грн. інфляційних нарахувань, 36,87 грн. процентів річних, 102,00 грн. державного мита, 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.Р. Кочергіна

12.01.10