Рішення № 90390165, 15.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 р. № 520/6181/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:

- визнати такими, що не відповідає нормам Конституції України і є протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України по Харківський області щодо відмови у проведенні обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної за вислугою років відповідно до норм ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції на день призначення), за його заявою від 14.04.2020 року;

- скасувати рішення №3808 від 16.04.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (додатковий номер №» 963300167054/170), щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні обчислення та перерахунку пенсії, призначеної відповідно до норм ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 р. за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України по Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням його вислуги років та збільшенням розміру складових його заробітної плати до моменту звільнення з роботи в органах прокуратури, в розмірі 70% від суми його місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 23.01.2018 року №18-32 (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за класний чин старшого радника юстиції, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, надбавки за виконання особливо-важливої роботи 70%, надбавки за службу на посадах слідчих 25%, щомісячної премії 210%, індексації), починаючи з 13.12.2019 року, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України по Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», що набула чинності з 06.09.2017 р., в розмірі 70% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 16.03.2020 року №18-221 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, що враховується для перерахунку його пенсії (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за класний чин старшого радника юстиції, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, надбавки за виконання особливо-важливої роботи 70%, надбавки за службу на посадах слідчих 25%, щомісячної премії 60%, матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань 1/12), починаючи з 13.12.2019 року, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України по Харківський області виплатити, після проведення вищевказаного перерахунку пенсії, ОСОБА_1 разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з 13.12.2019 року до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі, без урахування обмежень згідно «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649;

- визнати такими, що не відповідає нормам Конституції України, а також є протиправною бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України по Харківський області (код ЄДРПОУ - 14099344; адреса: 61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) щодо неповного розгляду звернення, невирішення всіх поставлених питань, нездійснення відповідних дій і неприйняття необхідних рішень, у т.ч. у встановлені Законами України строки, за зверненням ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 14.04.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України по Харківський області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.04.2020 року, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян», в повному обсязі всіх поставлених в ньому питань;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Зобов`язати суб`єкта владних повноважень - відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду, яке набуде законної сили. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, або накласти на керівника суб`єкта владних повноважень (відповідача), відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на оплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Також зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Харківський області не розглянуло належним чином його звернення, у наслідку чого, відповідачем допущено протиправну бездіяльність. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що його рішення є правомірним, тому що в нього немає підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу, оскільки відповідно до пункту 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Також відповідач зазначає, що Управління розглянуло заяву ОСОБА_1 та, з наведенням підстав та посилання на нормативно-правові акти України, прийняло рішення від 16.04.2020 №3808 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Відповідач зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою встановленої форми, що передбачена додатком №3 Порядку №22-1, а не із заявою довільної форми відповідно до Закону України "Про звернення громадян", тому Управління прийняло відповідне рішення, а не листом надало відповідь на заяву.

По суті відзиву відповідач просить суд зупинити провадження до вирішення Верховним Судом зразкової справи.

Позивач надав до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення в яких додатково аргументував правову позицію викладену в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З 02.09.2014 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, обчислену згідно Закону України "Про прокуратуру".

На виконання Постанови Московського районного суду м. Харкова від 02.09.2016 у справі №643/9261/16-а ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на 02.09.2014 року у розмірі 70% місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-545 від 02.07.2016 року без обмежень максимального розміру.

14 квітня 2020 року позивач через Московський відділ обслуговування громадян у м. Харкові ГУ ПФУ в Харківській області звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою за встановленою формою та просив здійснити перерахунок його пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку зі збільшенням вислуги років до звільнення та збільшенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури.

До заяви вказаної від 14 квітня 2020 року були додані наступні документи: копія паспорту; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; оригінал довідки прокуратури Харківської області від 23.01.2018 року №18-32 про місячну зарплату із зазначенням складових за останній повний місяць роботи - лютий 2017, оригінал довідки прокуратури Харківської області від 16.03.2020 року №18-221 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області.

Одночасно 14 квітня 2020 року через Московський відділ обслуговування громадян у м.Харкові ГУ ПФУ в Харківській області в Регіональному центрі надання адміністративних послуг позивачем подано звернення від 14.04.2020 в порядку Закону України «Про звернення громадян» до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

На вказані заяву та звернення поштою позивачем отримано відповідь заступника начальника відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.04.2020 року вих.№2000-0332-8/15984.

У відповіді зазначено, що відділ з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на звернення від 14.04.2020 року надсилає копію рішення від 16.04.2020 року.

До відповіді від 23.04.2020 року вих.№2000-0332-8/15984 було додано копію рішення №3808 від 16.04.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 14.04.2020 року відповідно до довідок прокуратури Харківської області №18-221 від 16.03.2020 та №18-32 від 23.01.2018, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) згідно вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.

В оскаржуваному рішенні відповідач, зазначив, що відповідно до розділу II Порядку, документом, що засвідчує заробіток для обчислення розміру пенсії є довідка про заробітну плату (дохід) особи, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії, видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату та зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок). Крім того, на даний час не визначено форму довідки для перерахунку. Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року №1155 (далі - постанова №1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів. При цьому, пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно Закону України «Про прокуратуру».

Не погоджуючись з рішенням відповідача та не повним розглядом його звернення в порядку Закону України "Про звернення громадян", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII (далі - Закон від 05.11.1991 року №1789-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII (зі змінами внесеними згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру"» від 12.07.2001 № 2663-III в редакції Закону, чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно з ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 року №3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

14.10.2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон від 14.10.2014 року №1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015 року та на цій підставі втратила чинність ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII.

Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст.86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII (далі - Закон від 28.12.2014 року № 76-VIII, набрав чинності 01.01.2015 року) до ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року № 1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 року № 3668-VI) та до ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII внесені зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону від 14.10.2014 року №1697-VII попередній Закон від 05.11.1991 року №1789-XII із змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 року №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Окрім цього, 11.10.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким викладено у новій редакції, зокрема, п. 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення ст.50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Отже, ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року № 1789-XII є нечинними.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 року №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Суд зазначає, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 18 ст. 501 Закону від 05.11.1991 року № 1789-XII, а потім ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 року №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року по справі № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року по справі № 754/15912/16-а.

Так, постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У п. 54 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом від 14.10.2014 року №1697-VII покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує ст. 22 Конституції України.

Проте, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року, є втрата чинності з 13.12.2019 року норм ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами.

Конституційний Суд України в п. 3 рішення по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року встановив такий порядок виконання ухваленого рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Ч. 20 ст. 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Системний аналіз норм свідчить, що Закон від 14.10.2014 року № 1697-VII з 13.12.2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.

Як вже зазначалось, на момент призначення позивачу пенсії, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком, а також те, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надав дві довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), втім останній відмовив у здійсненні такого перерахунку з огляду на відсутність порядку проведення перерахунку пенсій та з посиланням п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року №1155 в якому встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, на думку суду не заслуговують на увагу доводи відповідача в частині поширення на спірні правовідносини постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 "Про умови оплати праці прокурорів", зокрема і п.7, який містить положення про те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, а також на невідповідність довідки про заробітну плату, виданої прокуратурою Харківської області позивачу.

Так, пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 "Про умови оплати праці прокурорів" говорить про те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій. Проте ця постанова визначає схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3. На даний час триває реформа органів прокуратури згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019, у тому числі реформа системи прокуратури України, у ході якої з 02.01.2020 розпочав роботу Офіс Генерального прокурора замість Генеральної прокуратури України. Але реформування регіональних і місцевих прокуратур ще не завершене і діяльність обласних та окружних прокуратур не розпочалася. У зв`язку з цим постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 на даний час не регламентує умови оплати праці працівників регіональних і місцевих прокуратур, у тому числі прокуратури Харківської області, які отримують заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесені зміни до постанови від 31.05.2012 №505. При цьому позивачем не ставилося питання про перерахунок пенсії з урахуванням умов оплати праці, затверджених постановою Уряду від 11.12.2019 №1155.

У контексті цього суд повторно зазначає, що відсутність механізму перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у здійсненні такого перерахунку та, як наслідок, позбавлення особи належних їй виплат.

Крім цього, якщо пенсіонер органів прокуратури просить видати довідку про заробітну плату за умови, коли матеріальний закон про право, форми і види пенсійного забезпечення передбачає право, підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, але не унормовує порядок видачі довідки про заробітну плату, відмова у видачі такого документа із посиланням на відсутність нормативного акту про порядок і умови видачі довідки має визнаватися протиправною, оскільки право на перерахунок пенсії не може і не має залежати від механізму видачі довідки.

За таких обставин, твердження відповідача, що позивач звернувся із довідкою, виданою Прокуратурою Харківської області, форма якої не затверджена жодним нормативно-правовим актом є безпідставними.

П. 2.24 Порядку №22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Від так, дія вказаного нормативно-правового акту поширюється в тому числі на відносини з приводу перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2.7 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

П.п. 2 - 4 п. 2.1 Порядку №22-1 не передбачено подання встановленої форми документу (довідки) про розмір заробітної плати особі що перебуває на тотожній або аналогічній посаді за повністю відпрацьований місяць, що подається для перерахунку пенсії.

П. 4.1 Порядку №22-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3), що передбачена Порядком №22-1.

З огляду на те, що позивачем було виконано всі визначені умови, необхідні для здійснення перерахунку пенсії, а відмова у здійсненні такого перерахунку мотивована виключно формальними обставинами, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача належних йому виплат, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача №3808 від 16.04.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні обчислення та перерахунку пенсії, призначеної відповідно до норм ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 за вислугу років,

та, як наслідок, про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акта індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково.

Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акта індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправним рішення відповідача №3808 від 16.04.2020 року щодо відмови у перерахунку позивачеві пенсії за вислугу років задовольнив, відповідно, вимога про його скасування також підлягає задоволенню, як похідна.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом.

У своїх рішеннях Європейський суд дійшов висновку, що захист, який пропонується в статті 13, має поширюватись на всі випадки обґрунтованих заяв про порушення прав і свобод, які гарантуються Конвенцією (наприклад, рішення у справі "Класс та інші проти Федеративної Республіки Німеччини").

В п. 145 рішення від 1511.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року).

Крім того, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції, Суд вказує на те, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути:

- незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 року у справі "Гурепка проти України", п. 59);

- спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі "Кудла проти Польщі", п. 158; рішення від 16.08.2013 року у справі "Гарнага проти України", п. 29).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Водночас винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі. З огляду на викладене, враховуючи те, що оскаржуване рішення порушує право позивача, гарантоване ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції, з метою забезпечення ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах, суд доходить висновку, що належним та достатнім способом захисту за даних обставин буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд здійснити перерахунок пенсії з 13.12.2019, тобто з дня, набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року.

Разом з тим, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року «Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії».

Отже, позивач має право на перерахунок пенсії з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року з 01.01.2020 року.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням його вислуги років та збільшенням розміру складових його заробітної плати до моменту звільнення з роботи в органах прокуратури, в розмірі 70% від суми його місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 23.01.2018 року №18-32, починаючи з 13.12.2019 року та провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», що набула чинності з 06.09.2017, в розмірі 70% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 16.03.2020 року №18-221 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, що враховується для перерахунку його пенсії, починаючи з 13.12.2019 року, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її підлягають частковому задоволенню.

Щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. The United Kingdom №44277/98).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23- рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).

Виходячи з викладеного, не проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та в порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з дня перерахунку пенсії. Таке право позивача констатовано також постановою Московського районного суду м. Харкова від 02.09.2016 у справі №643/9261/16-а.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України по Харківський області виплатити, після проведення вищевказаного перерахунку пенсії, ОСОБА_1 разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з 13.12.2019 року до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат з передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).

За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.

Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Оскільки суд встановив, що позивач має право на перерахунок пенсії з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року з 01.01.2020 року, то зазначена позовна вимога про виплату пенсії однією сумою з 13.12.2019 підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про здійснення пенсійних виплат без урахування постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року, суд зазначає наступне.

22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок № 649) для реалізації вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням того, що виконання таких рішень суду здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Згідно із п. 1 Порядку №649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до п. 2 Порядку №649 для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Отже, суд вважає, що позовна вимога у вказаній частині є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання такими, що не відповідають нормам Конституції України, а також є протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківський області щодо неповного розгляду звернення, не вирішення всіх поставлених питань, нездійснення відповідних дій і неприйняття необхідних рішень, у т.ч. у встановлені Законами України строки, за зверненням ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 14.04.2020 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.04.2020, суд зазначає наступне.

14 квітня 2020 року через Московський відділ обслуговування громадян у м.Харкові ГУ ПФУ в Харківській області в Регіональному центрі надання адміністративних послуг позивачем подано звернення від 14.04.2020 в порядку Закону України «Про звернення громадян» до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

У зверненні від 14.04.2020, в порядку Закону «Про звернення громадян», позивач просив про наступне:

1) розглянути це звернення відповідно до норм Конституції України та Закону України «Про звернення громадян»;

2) провести перерахунок в бік збільшення моєї пенсії у зв`язку зі збільшенням моєї вислуги років до моменту звільнення з органів прокуратури, в розмірі 70% від суми моєї місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Харківської області від 23.01.2018 року №18-32, без обмежень максимального розміру пенсії, та виплачувати її;

3) провести перерахунок в бік збільшення пенсії, в розмірі 70% від суми місячної заробітної плати, у зв`язку підвищенням місячної заробітної плати відповідної категорії працівників (на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників) згідно Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», що набула чинності з 06.09.2017 р., на підставі довідки прокуратури Харківської області від 16.03.2020 року №18-221 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, що враховується для перерахунку моєї пенсії, без обмежень максимального розміру пенсії, та виплачувати її;

4) у разі відмови в перерахунку на наведених вище умовах, прошу перерахунок, внаслідок якого розмір моєї пенсії зменшиться, не здійснювати;

5) у разі відмови в перерахунку на наведених в пунктах 2), 3) цієї заяви умовах, просив повідомити про наявність на цей час іншої можливості для перерахунку моєї пенсії в бік збільшення за нормами Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідок від 23.01.2018 року №18-32 або від 16.03.2020 року №18-221, роз`яснивши правове обґрунтування для таких інших умов (або обмежень) в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян»;

6) у разі, якщо окремі питання цього звернення виходять за межі компетенції та повноважень Відповідача, то відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», просив звернутись до іншого компетентного органу або посадової особи, у т.ч. зокрема до Пенсійного фонду України (м.Київ), а через нього до Міністерства соціальної політики України та окремо до Кабінету Міністрів України, направити їм ксерокопію цього звернення для розгляду в частині їх компетенції, у т.ч. для вжиття всіх необхідних заходів щодо своєчасного приведення ними підзаконних нормативних актів у відповідність до чинного законодавства, у т.ч. до чинних норм Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ від 14.10.2014, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, та повідомити мене про результати;

7) додатково додані оригінали довідок прокуратури Харківської області про заробітну плату від 23.01.2018 року №18-32 та від 16.03.2020 року №18-221 долучити до матеріалів пенсійної справи;

8) надати письмову відповідь з детальними роз`ясненнями на це звернення та на одночасно подану заяву про перерахунок пенсії за формою, встановленою Постановою Правління Пенсійного фонду України, на вказану поштову адресу.

28.04.2020 відповідач листом №2533-3099/К-02/8-2000/20 надав відповідь у якій зазначив, що на підставі наданих позивачем документів відділом з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто надані документи та прийнято рішення від 16.04.2020 №3808 про відмову в перерахунку пенсії на підставі довідок про розмір заробітної плати згідно вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, аналогічних розрахунків Генеральної прокуратури України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року на посаді прокурора відділу прокуратури Харківської області.

Відповідач, зазначив, що пенсія призначена та виплачується з додержанням вимог чинного законодавства.

За приписами ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Положеннями ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Разом з тим, пунктом 1 Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07.02.2008 № 109/2008 постановлено Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов`язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України "Про звернення громадян", упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз`яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; з`ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків щодо розгляду звернень громадян.

Частиною першою ст. 20 закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як встановлено судом, питання, які порушені у зверненні позивача від 14.04.2020 стосуються, зокрема: перерахунку пенсії, інформації щодо підстав перерахунку пенсії в бік збільшення, також позивач просив надати роз`яснення та правове обґрунтування інших можливих підстав для перерахунку пенсії.

Аналізуючи надану відповідачем відповідь на заяву ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач послався на прийняте ним рішення за іншою заявою позивача, яка подана та вирішена в порядку Порядку №22-1, а не Закону України "Про звернення громадян".

Слід зазначити, що позивач у звернені від 14.04.2020 просив здійснити перерахунок пенсії в бік збільшення та/або надати інформацію про наявність інших підстав для перерахунку пенсії в бік збільшення, проте лист відповідача №2533-3099/К-02/8-2000/20 від 28.04.2020 не містить доводів по суті цього звернення, обґрунтовуючи відмову в перерахунку пенсії прийнятим рішенням по суті іншої заяви. Відповідач не надав доказів тотожності заяв позивача від 14.04.2020. Відсутність у відповіді на звернення від 28.04.2020 інформації та роз`яснень про нові можливі підстави перерахунку пенсії з правовим обґрунтуванням також слугує доказом не повного та не всебічного розгляду звернення Головним Управлінням.

Таким чином, суд доходить висновку, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не відповідає критеріям об`єктивності та повноти.

Оскільки, відповідач не вчинив дій, які повинен був вчинити в силу закону, позовні вимоги щодо не розгляду звернення слід задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Харківський області щодо неповного розгляду звернення, невирішення всіх поставлених питань, нездійснення відповідних дій і неприйняття необхідних рішень, у т.ч. у встановлені Законами України строки, за зверненням ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 14.04.2020 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України по Харківський області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.04.2020 року, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян», в повному обсязі всіх поставлених в ньому питань.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зупинити провадження у справі 520/6181/2020 до набрання рішення у зразковій справі №560/2120/20.

Суд відхиляє доводи відповідача про таку необхідність, та зазначає, що підстави для відмови в перерахунку пенсії у даній справі та у зразковій справі №560/2120/20 не є тотожними, оскільки відповідач в оскаржуваному рішенні посилався на п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 "Про умови оплати праці прокурорів", тоді як Верховний Суд визначив необхідною ознакою типовості - спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача з посиланням на відсутність чіткого законодавчого врегулювання спірних правовідносин).

Крім того, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи ст.ст. 2, 3, 14 КАС України щодо обов`язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо відмови у проведенні обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної за вислугою років відповідно до норм ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції на день призначення), за його заявою від 14.04.2020 року.

Скасувати рішення №3808 від 16.04.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій №27 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні обчислення та перерахунку пенсії, призначеної відповідно до норм ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв`язку зі збільшенням його вислуги років та збільшенням розміру складових його заробітної плати до моменту звільнення з роботи в органах прокуратури, в розмірі 70% від суми його місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 23.01.2018 року №18-32 (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за класний чин старшого радника юстиції, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, надбавки за виконання особливо-важливої роботи 70%, надбавки за службу на посадах слідчих 25%, щомісячної премії 210%, індексації), починаючи з 01.01.2020, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України по Харківський області провести перерахунок в бік збільшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», що набула чинності з 06.09.2017 р., в розмірі 70% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 16.03.2020 року №18-221 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) на посаді заступника начальника відділу прокуратури області, що враховується для перерахунку його пенсії (з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу прокуратури області, надбавки за класний чин старшого радника юстиції, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за роботу з таємними документами в умовах режимних обмежень 10%, надбавки за виконання особливо-важливої роботи 70%, надбавки за службу на посадах слідчих 25%, щомісячної премії 60%, матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань 1/12), починаючи з 01.01.2020, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплачувати її.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області виплатити, після проведення вищевказаного перерахунку пенсії, ОСОБА_1 разово однією сумою різницю в пенсії за минулий час, тобто за період з 01.01.2020 до дати, з якої буде фактично розпочата щомісячна виплата пенсії в перерахованому розмірі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківський області щодо неповного розгляду звернення, не вирішення всіх поставлених питань, нездійснення відповідних дій і неприйняття необхідних рішень за зверненням ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про звернення громадян» від 14.04.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківський області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.04.2020 року, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян», в повному обсязі всіх поставлених в ньому питань.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов