Рішення № 90388706, 14.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Справа № 160/5881/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/5881/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1964 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 29.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини А1964, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу командира військової частини А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області від 12.03.2020 року №101 в частині притягнення - ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А 1964 (по особовому складу) смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року № 13-РС, яким старшого солдата ОСОБА_1 , водія-слюсаря ремонтної майстерні ремонтного взводу озброєння ремонтної роти (5 тарифний розряд) звільнено з військової служби відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу у відставку за підпунктом "д" через службову невідповідність;

- зобов`язати військову частину А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 на посаді водія-слюсаря ремонтної майстерні ремонтного взводу озброєння ремонтної роти (5 тарифний розряд) військової частини А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати військову частину А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 26 березня 2020 року по день поновлення на посаді;

- зобов`язати військову частину А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 123% посадового окладу за період з 01 березня 2020 року по 26 березня 2020 року;

- стягнути з військової частини А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області сплачену позивачем вартість обмундирування в сумі 4507,54 (чотири тисячі п`ятсот сім) гривень.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 29.05.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 01.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі №160/5881/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.

4. Також, ухвалою суду від 01.06.2020 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- контракт ОСОБА_1 про проходження військової служби у Збройних силах України;

- наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду водія-слюсаря ремонтної майстерні ремонтного взводу озброєння ремонтної роти (5 тарифний розряд) військової частини А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області;

- наказ командира військової частини А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області від 12.03.2020 року №101 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність;

- наказ командира військової частини А 1964 (по особовому складу) смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року №13-РС, яким старшого солдата ОСОБА_1 , водія-слюсаря ремонтної майстерні ремонтного взводу озброєння ремонтної роти (5 тарифний розряд) звільнено з військової служби відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу у відставку за підпунктом "д" через службову невідповідність;

- витяг з наказу (по стройовій частині) від 26.03.2020 року №69;

- дисциплінарна справа щодо ОСОБА_1 (накази, акт службового розслідування, пояснення, рішення командира військової частини про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, довідка про звільнення від службових обов`язків №285 та ін.);

- належним чином засвідчену довідку про середньомісячну та середньоденну заробітну плату позивача, розраховану у відповідності до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та п. 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, за два календарних місяці, що передували звільненню позивача із займаної посади, а саме за січень-лютий 2020 року та інші наявні докази щодо суті спору.

5. 02.07.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

6. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

7. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

8. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

9. Отже, рішення у цій справі приймається судом 14.07.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

10. У позовній заяві позивач зазначив, про те, що він проходив військову службу у Збройних Силах України на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського складу від 01.08.2019 року.

11. Контракт укладений терміном на один рік.

12. Зазначив, що у період проходження військової служби він неодноразово приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

13. Наказом командира військової частини А1964 № 101 від 12.03.2020 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладено дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.

14. Наказом командира військової частини А 1964 (по особовому складу) від 17 березня 2020 року № 13-РС позивача звільнено відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку за підпунктом «д» ( через службову невідповідність).

15. З 26 березня 2020 року позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на облік до Новомосковськом ОМТЦК та СП Дніпропетровської області.

16. У витягу із наказу командира військової частини А1964 (по стройовій частині) №69 від 26.03.2020 року, зазначено, що позивача позбавлено щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 123% посадового окладу за періоди з 01 по 26 березня 2020 року. Проведено відрахування вартості обмундирування в сумі 4507,54 гривень, обчислену пропорційне часу, що залишився до кінця строку її носіння.

17. Позивач зазначив, що із наказом командира військової частини А1964 (по особовому складу) від 17 березня 2020 року № 13-РС про його звільнення він не згодний, вважає що цей наказ є протиправним з огляду на таке.

18. 26 березня 2020 року він дізнався, що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.

19. Із наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності він ознайомлений не був, крім того, про його існування дізнався лише 25 березня 2020 року.

20. 04 травня 2020 року позивач отримав копію наказу командира військової частини А1964 від 12.03.2020 року № 101 про підсумки службового розслідування та копію акту службового розслідування.

21. У акті службового розслідування вказано, що 18 лютого 2020 року о 08.30 год. позивач, ОСОБА_1 , без поважних причин, нікого не попереджаючи, діючи свідомо, не з`явився на ранкове шикування у військовій частині А 1964 в смт.Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області. На телефонні дзвінки не відповідав і про його місцезнаходження нікому відомо не було. У акті також зазначено, що згідно характеристики, наданої тимчасово виконуючого командира ремонтної роти лейтенантом ОСОБА_3 , позивач має ще одне незняте дисциплінарне стягнення: догана від 15.11.2019 року.

22. Позивач зазначає, що на його думку, у нього з ОСОБА_3 склалися несприятливі стосунки, ОСОБА_3 упереджено до нього ставиться, постійно робить зауваження. Догану від 15.11.2019 року позивач отримав, оскільки його безпосередній керівник ОСОБА_3 йому дозволив бути відсутнім три години на робочому місці для укладання договору оренди житлового приміщення, а потім сказав командиру, що позивача немає на робочому місці три години з невідомих підстав.

23. 16 лютого 2020 року (неділя) позивач заступив в наряд.

24. 17 лютого 2020 року він змінився з наряду та надав лейтенанту ОСОБА_3 рапорт про надання йому вихідного дня 18 лютого 2020 року, за час несення служби в добовому наряді у вихідний день - неділю 16 лютого 2020 року.

25. Керівник позивача погодився надати йому вихідний день 18.02.2020 року та повідомив про те, що рапорт підпише та надасть до стройової служби.

26. Позивач вказав, що завжди, коли він стояв у вихідний день у наряді йому надавали вихідний день протягом тижня, найчастіше це був вівторок. Чому цього разу рапорт про надання йому вихідного дня 18.02.2020 року керівник не передав до стройової служби та не повідомив командира про те, що вихідний 18 лютого 2020 року є узгодженим, позивачу не відомо.

27. Відповідно до ст. 294 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовці, яких змінили з добового наряду, звільняються від занять і робіт у день зміни. Офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом, за час несення служби в добовому наряді у вихідні, святкові та неробочі дні день відпочинку надається протягом тижня, а військовослужбовцям строкової військової служби час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).

28. Таким чином, на думку позивача, наказ командира військової частини А 1964 від 12.03.2020 року № 101 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладення дисциплінарного стягнення, у вигляду звільнення з військової служби через службову невідповідність та наказ командира військової частини А 1964 від 17 березня 2020 року № 13-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби через службову невідповідність є протиправним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ніяких дисциплінарних проступків, на думку позивача, він не вчиняв та діяв відповідно до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та у відповідності до чинного законодавства.

29. Крім того, позивач зазначає, що у наказі взагалі не було зазначено про те, якими конкретно протиправними діями вчинено правопорушення, наявність причинного зв`язку між такими діями та подією, з приводу якої застосовано дисциплінарне стягнення; вимог чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожного з осіб, причетних до констатованого в оскаржуваному наказі правопорушення; форми вини (навмисно чи з необережності) та мотивів протиправної поведінки військовослужбовця, його ставлення до скоєного; умов та причин, що сприяли правопорушенню, тощо.

30. Також, позивач вважає, що наказ командира військової частини А 1964 №101 від 12.03.2020 року, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладено дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність та наказ командира військової частини А 1964 (по особовому складу) від 17 березня 2020 року № 13-РС, яким його було звільнено відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у відставку за підпунктом «д» (через службову невідповідність) є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки, винесенню вищевказаних наказів передує службове розслідування, яке, на думку позивача, було проведено з порушенням Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608, оскільки в порушення п. 1 розділу VI особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування не зазначено виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно до позивача застосувати.

31. Крім того відсутні докази того, що начальник, який призначав службове розслідування клопотав перед командиром, який має дисциплінарну владу накладати на позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення.

32. Також, позивач вважає, що відповідачем були порушені норми ст. 92 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України», яка передбачає, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

33. Відповідно до ст. 85 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Тимчасово виконуючий обов`язки командира технічної батареї старший лейтенант ОСОБА_5 проводила службове розслідування, свідками були ТВО командира ремонтної роти лейтенант ОСОБА_3, старшина ремонтної роти ОСОБА_2 , командир взводу ремонтної роти прапорщик ОСОБА_4 - вони всі, на думку позивача, є зацікавлені у наслідках розслідування.

34. Крім того, позивач вважає, що ОСОБА_5 при проводженні службового розслідування було порушено ст. ст. 84, 85 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України».

35. Вказані норми закону порушено, у зв`язку із тим, що у позивача не брали письмові пояснення, а фактично без пояснень неможливо уточнити причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушення.

36. Також, позивач вважає, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду звільнення з військової служби через службову невідповідність командиром не було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, не взяли до уваги те, що він неодноразово приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні її здійснення, чим, на його думку, порушено ст. 86 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України».

37. Крім того, в період з 05 березня по 17 березня позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ТВ в/в А1615 - шпиталь смт. Черкаське. Після лікування йому було видано довідку №285 про звільнення від службових обов`язків на шість діб з 18 березня 2020 року по 23 березня 2020 року та видано направлено до КЗ «Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії» Дніпропетровської обласної ради для додаткових обстежень.

38. 18 березня 2020 року позивача обстежено в КЗ «Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії» Дніпропетровської обласної ради та видано консультативний висновок кардіолога.

39. У консультативному висновку кардіолога від 18.03.2020 року позивачу поставлено діагноз стенокардія, СН І ст. ФК II по NYHA, гіпертонічна хвороба II стадії, ступінь аг 1, ступінь ризику - III (високий), надано рекомендації та лікування.

40. 25 березня 2020 року позивач дізнався, що його звільняють.

41. На думку позивача, під час проходження військової служби він сумлінно виконував службовий обов`язок, був дисциплінованим, беззастережно виконував накази командирів, знав та виконував свої обов`язки та додержувався вимог статутів Збройних Сил України.

42. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для його звільнення з військової служби, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

43. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

44. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що наказом командира військової частини А1964 (по особовому складу) від 17.03.2020 року № 13-РС позивача було звільнено з військової служби відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас за пп. «д» (через службову невідповідність).

45. Відповідно до наказу від 17.03.2020 року № 13-РС, підставою звільнення є наказ командира військової частини А1964 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2020 року № 101 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення звільнення з військової служби через службову невідповідність.

46. Відповідач вказав, що фактично виданню наказу від 12.03.2020 року № 101 передувало службове розслідування стосовно відсутності позивача на військовій службі без поважних причин 18.02.2020 року.

47. Наказом командира військової частини А1964 (по стройовій частині) від 26.03.2020 року № 69 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 26.03.2020 року.

48. Так, згідно Акту службового розслідування від 03.03.2020 (за вх. № 13 від 05.03.2020 року), було встановлено, що 18 лютого 2020 року 08.30 годин старший солдат ОСОБА_1 без поважних причин, нікого не попереджаючи не з`явився на ранкове шикування у військовій частині А1964 в смт. Гвардійське, Дніпропетровської обл. На телефонні дзвінки не відповідав і про своє місцезнаходження нікому не доповідав. Свої службові обов`язки не виконував. Факт відсутності на території військової частини А1964 старшого солдата ОСОБА_1 підтверджують ТВО командира ремонтної роти - лейтенант ОСОБА_3., старшина ремонтної роти - старшина Ісаєв, командир взводу ремонтної роти - прапорщик ОСОБА_4 На території військової частини старший солдат ОСОБА_1 з`явився лише о 12.35, пояснень та документів які підтверджують законність його відсутності не надав.

49. У ході проведення службового розслідування позивач відмовився надавати пояснення, про що було складено Акт про відмову від надання пояснень.

50. На момент прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на службі без поважних причин, позивач вже мав незняті дисциплінарні стягнення.

51. Відповідно до Акту службового розслідування за вх. № 92 від 13.11.2019 року, було встановлено, що позивач самовільно залишив військову частину, та був відсутній на військовій службі під час несення служби в добовому наряді без поважних причин 01.11.2019 року, за що наказом командира військової частини А1964 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.11.2019 № 575 на нього було накладено дисциплінарне стягнення «догана».

52. З наказом від 15.11.2019 року № 575 позивача ознайомлено своєчасно, про що свідчить його підпис на зворотньому боку наказу. Доказів зняття дисциплінарних стягнень чи їх оскарження позивач суду не надав.

53. Зважаючи на наявність у позивача незнятих дисциплінарних стягнень, систематичного порушення військової дисципліни, з урахуванням ст. 5, 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, командиром військової частини А1964 було правомірно, на думку відповідача, прийнято наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби через службову невідповідність.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

54. Судом встановлено, що 01.08.2019 року між громадянином ОСОБА_1 з однієї сторони та Міністерством оборони України в особі: командира військової частини А1964 полковником О.Мельник було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах У країни на посадах осіб солдатського складу, терміном на 1 (один) рік. З моменту підписання Контракту громадянин ОСОБА_1 взяв на себе ряд обов`язків передбачених цим Контрактом.

55. Отже, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського складу від 01.08.2019 року.

56. У період проходження військової служби позивач неодноразово приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

57. Позивача було зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

58. У відповідності до наказу командира військової частини А1964 (по стройовій частині) від 25.01.2019 року №18 ОСОБА_1 , 25.01.2019 року прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за новою посадою ВОС-837037А, шпк «СОЛДАТ».

59. Наказом командира військової частини А1964 №101 від 12.03.2020 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладено дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.

60. Отже, старшого солдата ОСОБА_1 , водія-слюсаря ремонтної майстерні ремонтного взводу озброєння ремонтної роти (5 тарифний розряд) було звільнено з військової служби наказом командира військової частини А1964 (по особовому складу) від 17.03.2020 року №13-РС, відповідно до п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами) у відставку за підпунктом «д» (через службову недбалість).

61. З 26 березня 2020 року позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на обліку до Новомосковськом ОМТЦК та СП Дніпропетровської області.

62. У витягу із наказу командира військової частини А 1964 (по стройовій частині) №69 від 26.03.2020 року, зазначається, що позивача також позбавлено щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 123% посадового окладу за періоди з 01 по 26 березня 2020 року. Проведено відрахування вартості обмундирування в сумі 4507,54 гривень, обчислену пропорційне часу, що залишився до кінця строку носіння.

63. На думку позивача зазначені вище накази військової частини про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та відповідно про його звільнення із займаної посади на підставі п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», є протиправним та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку із чим він звернувся до суду із цим позовом про визнання їх протиправними та скасування.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

64. Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закон України "Про Державну прикордонну службу України " від 3 квітня 2003 р. № 661-IV(далі - Закон №661-IV).

65. Частиною 1 ст.14 Закону № 661-IV передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

66. Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

67. Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються Положенням про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.

68. Порядок проходження військової служби за контрактом також визначений розділом ІІ «Інструкції про організацію виконання «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженої наказом МО України №170 від 10 квітня 2009р.), згідно з пунктом 2.12 якої, зокрема, контракт про проходження служби припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених п.35 Положення.

69. Відповідно до пп. «ж» п.2 ч.5 ст. 26 Закону № 2232-XIІ, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби (під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

70. Пунктами 2, 4, 5, 6, 7 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, передбачено, що громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується службовим або спеціальним посвідченням. Громадяни, які добровільно вступають на військову службу за контрактом або призиваються на військову службу, проходять обов`язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Адміністрацією Держприкордонслужби за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу". Закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби чи її розвідувального органу, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ або органів (підрозділів) забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби) у зв`язку з його звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим.

71. Згідно з вимогами п.17 Положення про проходження військової служби громадянами України в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 контракт - письмова угода, укладена відповідно до вимог, визначених цим Положенням, між громадянином і державою, від імені якої виступає уповноважений орган Держприкордонслужби, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

72. Приписи пункту 284 Положення про проходження військової служби громадянами України в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, визначають, що військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

73. Під терміном "систематичне невиконання умов контракту" слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили. Військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов`язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.

74. Систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем може бути встановлено за результатами періодичного атестування або щорічного оцінювання. Систематичним невиконанням умов контракту є невиконання однією із сторін одного із зобов`язань та інших умов, визначених контрактом, які допускались декілька раз і протягом останнього року служби (частина 4 пункту 2.12 Інструкції).

75. Військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов`язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.

76. Пунктом 2.13 Інструкції встановлено, що рішення посадової особи про відмову військовослужбовцю в укладенні нового контракту, розірвання контракту через систематичне невиконання його умов приймається на підставі результатів щорічного оцінювання, з урахуванням рекомендацій атестаційної комісії і клопотання безпосереднього командира (начальника), а також висновків спеціальної комісії, якщо вона утворювалась. Забороняється відмовляти в укладенні нового контракту або припиняти дію контракту у зв`язку із систематичним невиконанням його умов через інші причини або у порядку, не передбаченому законодавством.

77. Про дострокове розірвання контракту, крім випадку обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або намір не укладати новий контракт, командування повинно попередити військовослужбовця не пізніше як за два місяці до подання документів про звільнення зі служби. У цей же строк військовослужбовець має повідомити командування про свій намір щодо дострокового розірвання контракту, крім випадку різкого погіршення стану його здоров`я (частина 2 пункту 2.12 Інструкції).

78. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг встановлено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

79. Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

80. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

81. В силу ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

82. Відповідно до вимог ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

83. Згідно з вимогами пункту 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

84. Статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

85. Суд зауважує, що необхідною умовою для звільнення військовослужбовця із військової служби згідно з пунктом «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" є, зокрема, неналежне виконання або відмова від виконання військовослужбовцем взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби обов`язків, за умови, що такі дії були вчинені в межах 12 місяців після застосування до військовослужбовця письмовим наказом дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

86. Дослідивши докази по справі, встановлено, що 01.08.2019 року між громадянином ОСОБА_1 з однієї сторони та Міністерством оборони України в особі: командира військової частини А1964 полковником О.Мельник було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах У країни на посадах осіб солдатського складу, терміном на 1 (один) рік. З моменту підписання Контракту громадянин ОСОБА_1 взяв на себе ряд обов`язків передбачених цим Контрактом.

87. Отже, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського складу від 01.08.2019 року.

88. Згідно доказів по справі, позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

89. У відповідності до наказу командира військової частини А1964 (по стройовій частині) від 25.01.2019 року №18 ОСОБА_1 , 25.01.2019 року прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за новою посадою ВОС-837037А, шпк «СОЛДАТ».

90. Згідно наявних у матеріалах справи службових характеристик позивача за період проходження військової служби у військовій частині А1964 зарекомендував себе негативно, неодноразово порушував дисципліну (а.с.86).

91. У листопаді 2019 року стосовно позивача було застосовано дисциплінарне стягнення, у вигляді догани від 15.11.2019 року, яке наразі є незнятим.

92. Згідно Акту службового розслідування за вх. № 92 від 13.11.2019 року, було встановлено, що позивач самовільно залишив військову частину, та був відсутній на військовій службі під час несення служби в добовому наряді без поважних причин 01.11.2019 року, за що наказом командира військової частини А1964 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.11.2019 №575 на нього було накладено дисциплінарне стягнення «догана» (а.с.68).

93. Наказом від 15.11.2019 року № 575 позивача ознайомлено своєчасно, про що свідчить його підпис на зворотньому боку наказу.

94. Зазначене вище також не заперечується позивачем.

95. Дисциплінарне стягнення у вигляді догани від 15.11.2019 року позивачем ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку оскаржені не були. Отже, вказане дисциплінарне стягнення було чинним на момент звільнення.

96. Це стягнення було накладено на позивача у 2019 році, тобто упродовж 12 місяців до дня звільнення.

97. У подальшому, у лютому 2020 року наказом командира №70 військової частини А1964 було призначено службове розслідування щодо старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , з метою з`ясування причин та умов, що сприяли виникненню виявлених порушень, правил.

98. Згідно матеріалів службового розслідування, 18.02.2020 року о 08.30 годин, старший солдат служби за контрактом ОСОБА_1 , без поважних причин, нікого не попереджаючи, діючи свідомо, не з`явився на ранковому шикуванні у військовій частині А1964 в смт. Гвардійське Новомосковського району, Дніпропетровській області. На телефонні дзвінки не відповідав і про його місцезнаходження нікому відомо не було. Факт відсутності на території військовій частини старшого солдата ОСОБА_1 підтверджується ТВО командира ремонтної роти лейтенант ОСОБА_3., старшина ремонтної роти ОСОБА_2 , командир взводу ремонтної роти прапорщик Нижник Ю.А. Під час проведення службового розслідування старший солдат ОСОБА_1 документів, які підтверджують законність його відсутності, не надав. Старший солдат ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення, щодо відсутності його у військові службі більше 3 (трьох годин) 18 лютого 2020 року. Повернувся до підрозділу о 12 годин 35 хвилин цього ж дня.

99. У характеристиці, наданою тимчасово виконуючим командиром ремонтної роти лейтенантом ОСОБА_3 , вказано що старший солдат ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово порушував військову дисципліну. Схильний до обману, намагається викликати почуття жалю до себе у оточуючих за для своїх цілей. Вказані недоліки не усуває. Має проблеми з дисципліною, неодноразово отримував стягнення за порушення військової дисципліни (а.с.66, 86).

100. Крім того, на поточний момент має одне незняте дисциплінарне стягнення: догана - за порушення ст.ст.12,16,18,128 статуту Військові

служби та ст. 1-4 Дисциплінарної служби, наказ командира військової частини №575 від 15.11.2019 року.

101. У відповідності до наказу командира військової частини А1964 «Про підсумки службового розслідування відносно старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 » за систематичне порушення військової дисципліни, порушення контракту, вимог ст.ст. 11, 12, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного Статуту України, відповідно до ст.48, «Ж» Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, водія - слюсара ремонтного взводу озброєння старшого солдата ОСОБА_1 було притягнути до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладено дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення із служби через службову недбалість.

102. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

103. Стаття 88 Дисциплінарного статуту надає військовослужбовцям право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутись до суду у визначений законом строк.

104. Встановлено, що до командування або до суду накладення вказаних стягнень позивач не оскаржував.

105. Отже, слід дійти висновків, що позивач фактично погодився із застосуванням до нього вказаних стягнень.

106. З матеріалів справи встановлено, що звільненню позивача передувало накладення на нього дисциплінарних стягнень.

107. Згідно з наявними у матеріалах справи службових характеристик за період проходження військової служби, позивач зарекомендував себе негативно та своєю поведінкою надавав негативний приклад решті особового складу військової частини та негативно впливав на загальний рівень військової дисципліни у підрозділі.

108. Звертаючись до суду із цим позовом, позивач вказує на неприязні стосунки із командиром ремонтної роти лейтенантом ОСОБА_3 , а також на те, що 16 лютого 2020 року (неділя) він заступив в наряд. 17 лютого 2020 року змінився з наряду та надав лейтенанту ОСОБА_3 рапорт про надання йому вихідного дня 18 лютого 2020 року, за час несення служби в добовому наряді у вихідний день - неділю 16 лютого 2020 року. Керівник позивача, тобто ОСОБА_3 , погодився надати йому вихідний день 18.02.2020 року та повідомив про те, що рапорт підпише та надасть до стройової служби.

109. Однак, доказів на підтвердження зазначеного вище, позивачем до матеріалів справи долучено не було.

110. Згідно долучених до матеріалів справи доказів відповідачем, ОСОБА_1 з відповідним рапортом до керівника не звертався. Вказане підтверджується записами у журналі вхідних рапортів Військової частини А1964. Копія аркушів Книги обліку рапортів військовослужбовців та працівників Військової частини А1964 долучені до матеріалів справи (а.с.74-75).

111. Отже, згідно матеріалів справи, встановлено, що Книга обліку рапортів військовослужбовців та працівників Військової частини А1964 не містить інформації щодо поданого позивачем рапорту.

112. Посилання позивача про те, що його керівник погодився надати йому вихідний день 18.02.2020 року та повідомив, що рапорт підпише та надасть до стройової служби, є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами у справі.

113. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

114. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

115. Позивачем не було надано до суду доказів по справі щодо надання йому вихідного дня 18.02.2020 року.

116. Копії рапорту, підписаного керівником позивача, про надання йому вихідного дня 18.02.2020 року позивачем до суду не надано.

117. Щодо твердження позивача про те, що відповідач безпідставно застосував до нього вказані дисциплінарні стягнення та звільнення без проведення службового розслідування та підтвердження вини позивача.

118. Згідно з вимогами ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

119. Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

120. Відповідно до вимог ст. 86 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

121. Наведені норми надають командиру право провести службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Проте, ці норми не передбачають обов`язку командира проводити службове розслідування у будь-якому випадку, а тому факт не проведення такого розслідування не може вказувати на порушення порядку притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

122. Вказані позивачем питання про неврахування відповідачем при його звільненні характеру та вчинення правопорушень, наслідків даних правопорушень, заслуг позивача, його кваліфікації, наявності подяки та рівня досвіду позивача на займаній посаді стосується питань, які вирішуються командуванням при накладенні дисциплінарного стягнення.

123. Накладення на позивача дисциплінарних стягнень: догана від 15.11.2019 року не є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

124. Інших доказів на спростування наведеного вище позивачем до суду надано не було.

125. Щодо доводів позивача про відсутність повноважень начальника на його звільнення з військової служби, слід зазначити таке.

126. Позивач у позові зазначив, що тимчасово виконуючий обов`язки командира технічної батареї старший лейтенант ОСОБА_5 проводила службове розслідування, свідками були ТВО командира ремонтної роти лейтенант ОСОБА_3, старшина ремонтної роти старшина ОСОБА_2, командир взводу ремонтної роти прапорщик ОСОБА_4 - вони всі, на думку позивача, є зацікавленими особами у наслідках розслідування.

127. Однак, вказані доводи позивача є лише його припущеннями та належними доказами по справі не підтверджені.

128. Доказів зворотнього матеріали справи не місять.

129. Щодо посилання позивача про порушення відповідачем процедури службового розслідування, оскільки відповідачем не було взято з нього письмових пояснень, такі посилання позивача є неналежними, оскільки у ході проведення службового розслідування позивач відмовився надавати пояснення, про що було складено Акт про відмову від надання пояснень.

130. Посилання позивача, що він не був ознайомлений з наказом командира військової частини А1964 є неналежними, та спростовуються належними доказами по справі.

131. Згідно інформації, наказ командира Військової частини А1964 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2020 року № 101 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення звільнення з військової служби через службову невідповідність було доведено позивачу, але він відмовився від ознайомлення із цим наказом, у присутності свідків, про що було складено відповідний Акт про відмову від ознайомлення із наказом командира Військової частини А1964.

132. Таким чином, з урахуванням наведеного вище, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 2 наказу командира військової частини А 1964 смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області від 12.03.2020 року №101 в частині притягнення мене - ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме, накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність; в частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини А 1964 (по особовому складу) смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року № 13-РС, яким старшого солдата ОСОБА_1 , водія-слюсаря ремонтної майстерні ремонтного взводу озброєння ремонтної роти (5 тарифний розряд) звільнено з військової служби відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу у відставку за підпунктом "д" через службову невідповідність; в частині зобов`язання військової частини А 1964 смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 на посаді водія-слюсаря ремонтної майстерні ремонтного взводу озброєння ремонтної роти (5 тарифний розряд) військової частини А 1964 смт.Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, а також в частині зобов`язання військової частини А 1964 смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 26 березня 2020 року по день поновлення на посаді, є недоведеними та не підтвердженими належними доказами по справі.

133. Щодо вимог позивача про поновлення на службі та в посаді, стягнення та виплати грошового забезпечення, зобов`язання вчинити певні дії, то ці способи захисту можуть застосовуватись лише за наявності протиправного рішення, тобто є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень (наказів), а тому відмова у задоволення первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог. Тому інші позовні вимоги не підлягають задоволенню як похідні.

134. Таким чином, з урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

135. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

136. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

137. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

138. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

139. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" №33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

140. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

141. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

142. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

143. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

144. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятих рішень відносно ОСОБА_1

145. З урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову ОСОБА_1 до Військової частини А1964 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

146. Щодо розподілу судових витрат.

147. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

148. У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

149. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

150. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А1964 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення - відмовити.

151. Судові витрати не розподіляти.

152. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

153. Відповідач: Військова частина А1964 (51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, код ЄДРПОУ 08153571).

154. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

155. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

156. Повний текст рішення складено 14.07.2020 року.

Суддя В.В Ільков