Рішення № 9038688, 30.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

24 грудня 2009 року Справа № 19/133

Позивач:Приватне підприємство "Агро Лайн", вул. Старобілоуська, 25- А, м. Чернігів, 14017.

Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_2 16600.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство „Бобровицьке хлібо-приймальне підприємство” 17400, м. Бобровиця, Чернігівської області, вул. Горького, 1.

Про:стягнення 13038,68 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Кононка М.М., довіреність № 111 від 15.06.2009 року,

від відповідача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець, ОСОБА_3

довіреність № 447 від 13.03.2009 року.

Приватним підприємством «Агро Лайн»(далі - ПП «Агро Лайн») подано позов про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) 5232,94 грн., з яких: 5000,0 грн. заборгованості та 232,94 грн. збитків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу зерна, відповідач не поставив позивачу товар в обємах та строки передбачені умовами договору, відтак ПП «Агро Лайн»просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати та збитки у вигляді банківської річної ставки, заподіяні неналежним виконанням договірних зобовязань.

В судовому засіданні, 07.10.2009 року, відповідно до п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 5000,0 грн. боргу та 473,42 грн. збитків.

В судовому засіданні, 02.12.2009 року, відповідно до п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 5000,0 грн. боргу та 8038,68 грн. збитків.

Розглянувши подані позивачем заяви, вислухавши пояснення представника позивача, суд розцінює їх як збільшення розміру позовних вимог та приймає до розгляду, оскільки це не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб.

Спір розглядається з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що укладений між сторонами договір припинено ПП „Агро Лайн” в односторонньому порядку, шляхом відмови від отримання товару. За твердженнями відповідача, заявлена позивачем до стягнення сума у розмірі 5000,0 грн. є витратами ФОП ОСОБА_1 у звязку із наданими послугами ПП „Агро Лайн” по відбору партії товару. Крім того, відповідач заперечує проти нанесення ним позивачу збитків у розмірі 8038,68 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

13 квітня 2009 року між ПП „Агро Лайн” (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Продавець) укладено договір поставки товару від 13.04.2009 року (далі Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, позивач зобовязався передати у власність ПП „Агро Лайн”, а останній зобовязався прийняти та оплатити пшеницю фуражну (надалі-Товар).

Відповідно до п. 3.1. Продавець зобовязаний продати Товар в загальній кількості 1200 тонн, врожаю 2008 року, по якісним показникам зазначеним в п. 3.2. Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється продавцем на умовах EXW „Бобровицьке ХПП” (Инкотермс-2000) шляхом передання Покупцю складських квитанцій оформлених на імя Покупця. Факт приймання передачі Товару підтверджується видатковою накладною, а також іншими бухгалтерськими документами.

Згідно п.4.2. Договору, Продавець зобовязується поставити Товар протягом трьох днів з моменту підписання договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку № 47 від 17 квітня 2009 року, позивач сплатив по Договору суму попередньої оплати у розмірі 20000,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 346 від 17.04.2009 року.

Судом також встановлено, що відповідач, в установлений Договором строк, товар не поставив.

В звязку з невиконанням умов Договору позивач, листом № 69 від 23.04.2009 року, повідомив відповідача про розірвання Договору на поставку зерна та про необхідність повернення попередньої оплати в сумі 20000,0 грн.

Судом також встановлено, що 24.04.2009 року відповідач повернув позивачу лише 15000,0 грн. попередньої оплати.

Згідно вимог ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав попередню оплату товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведену норму, вимога позивача про стягнення з відповідача 5000,0 грн. попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на ту обставину, що ним було виконано зобовязання, щодо поставки товару, про що свідчить складська квитанція №550 від 23.04.2009 року виписана на ПП „Агро Лайн”, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується письмовими поясненнями Відкритого акціонерного товариства „Бобровицьке хлібо-приймальне підприємство”, що складська квитанція №550 від 23.04.2009 року анульована за письмовою вимогою ФОП ОСОБА_1 від 25.04.2009 року.

Крім того, відповідно до п.4.2 Договору, відповідач зобовязався поставити позивачу товар до 17 квітня 2009 року, в той час як складська квитанція №550 виписана на імя позивача лише 23.04.2009 року, що свідчить про порушення ФОП ОСОБА_1 умов Договору, щодо строків поставки товару.

З матеріалів справи та з пояснень сторін у справі вбачається, що відповідачем не було поставлено позивачу товар згідно Договору. Відповідачем не надано суду накладних, акту приймання передачі або інших документів в підтвердження поставки товару.

Враховуючи вимоги ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України а також ту обставину, що відповідачем порушено умови договору, щодо поставки частково оплачено товару, а також строків такої поставки, вимога позивача про стягнення з відповідача 5000,0 грн. попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 8038,68 грн., понесені ПП „Агро Лайн” у звязку із невиконанням відповідачем свого зобовязання по Договору. До складу заявлених позивачем збитків входять 7408,00 грн. витрат понесених позивачем за проведення ветеринарної і карантинної експертизи товару та штрафні санкції сплачені залізниці за подачу вагонів під завантаження, а також 630 грн. пені нарахованої на суму попередньої оплати.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення суми збитків суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притримання, завдатком.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки у Договорі відсутня умова про застосування відповідальності у вигляді пені, у разі несвоєчасного виконання зобовязання щодо повернення суми попередньої оплати, суд доходить висновку про безпідставність заявлених позовних вимог в частині стягнення 630,0 грн. пені.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

З урахуванням того, що обовязок доказування та подання доказів відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують вимоги та заперечення, то у даному випадку позивач повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він має право стягувати збитки, та надати докази понесення вказаних збитків. Однак позивачем належними засобами доказування не доведенофакту заподіяння йому збитків саме внаслідок протиправних дій відповідача та не доведено вину відповідача у понесених ним витратах.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення збитків є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50,0 грн. державного мита та 90,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 16600, (рахунок № НОМЕР_2 в „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Агро Лайн”, вул. Старобілоуська, буд. 25-А, м. Чернігів, 14014, (рахунок № 26009166148000 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32728606) 5000,0 грн. попередньої оплати, 50,0 грн. державного мита, та 90,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Повний текст рішення підписано: 29.12.2009 року

Суддя Л.Р. Кочергіна

30.12.09