Рішення № 90381568, 01.06.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19991/19

Провадження № 2-о/752/60/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Власенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар"яна Василівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд із заявою про встановлення факту, що мають юридичне значення.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона є донькою громадянина РФ ОСОБА_2 , який проживав на території України більшу частину свого життя та перебував на території України на підставі посвідки на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 26.03.2009 року, яка була дійсна безстроково. ОСОБА_2 проживав разом зі своєю дружиною у АДРЕСА_1 , яка йому належала на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 30.11.2007 року приватним нотаріусом КМНО Юр-Капіносом А.Є. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Заявник зазначає, що ОСОБА_2 залишив на її ім"я заповіт, посвідчений 06.10.2006 р. Другою київською нотаріальною контрою, зареєстрований у спадковому реєстрі за номером 40801423, а також заповіт, посвідчений 13.11.2008 р. приватним нотаріусом КМНО Пшеничною С.О., зареєстрований у спадковому реєстрі за номером 45819558. З метою оформлення права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті батька заявник звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Сенюк М.В. 06 серпня 2018 року відкрито спадкову справу за номером № 45/2018, номер у спадковому реєстрі: 62812095, та роз`яснено, що їй, як спадкоємиці першого ступеня спорідненості, для оформлення спадщини за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб необхідно надати Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України померлого ОСОБА_2 13 березня 2019 року заявник звернулася до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з метою отримання відповідної довідки, проте листом від 09.04.2019р. їй було відмовлено у видачі такої довідки-підтвердження податкового резидента України, на підставі пп. 14.1,213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

За таких підстав, заявник, уточнивши свої вимоги, просить встановити факт, що має юридичне значення,зокрема встановити факт перебування на території України з 01.01.2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами окремого провадження. (а.с.40)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року зобов"язано посадових осіб Державної прикордонної служби України надати суду інформацію про наявні дати перетину державного кордону України у бік виїзду з території України та у бік в"їзду на територію України, а також здійснити перевірку інформації шляхом асоціативного пошуку за наступними реквізитами - громадянство - РФ, ПІБ - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 51)

В судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги заяви просила суд задовольнити заяву.

Заінтересована особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві в судове засідання не забезпечило явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялося судом.

Заінтересована особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. також в судове засідання не з"явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом.

Вислухавши пояснення представника заявника та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст.315 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

За змістом положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Перевіряючи обставини справи та аналізуючи наявні у справі письмові докази, судом встановлено, що ОСОБА_4 є донькою громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.11.1969р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 24.02.2018 року та довідкою про причини смерті № 84 від 24.02.2018 року.

За час життя ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 06.10.2006 р. Другою київською державною нотаріальною конторою, зареєстрований у спадковому реєстрі за номером 40801423, а також заповіт, посвідчений 13.11.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пшеничною С.О., зареєстрований у спадковому реєстрі за номером НОМЕР_4 , спадкоємицею за якими є ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що з метою оформлення права на спадкове майно ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 та за її заявою 06 серпня 2018 року була заведена спадкова справа № 45/2018, номер у спадковому реєстрі: НОМЕР_5 .

ОСОБА_4 у заяві зазначає, що їй, як спадкоємиці першого ступеня спорідненості, після смерті батька для оформлення спадщини з нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб необхідно надати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України померлого ОСОБА_2 , оскільки він являється громадянином Російської Федерації.

13 березня 2019 року заявник звернувся до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про видачу довідки-підтвердження статусу податкового резидента України щодо ОСОБА_2 .

Листом від 09 квітня 2019 року № 48083/К/26-15-13-04-20 ГУ ДФС у Києві було відмовлено заявнику у надані довідки-підтвердження податкового резидента України щодо ОСОБА_2 на підставі пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України.

Згідно пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України фізична особа-резидент - це особа, яка має місце проживання в Україні. У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день проїзду та виїзду) протягом періоду або періодів податкового року. Підтвердженням періоду перебування на території України являється відмітка про перетинання державного кордону, яка проставляється в паспортних документах, імміграційних картках, інших документах, а у разі відсутності відміток, підтвердженням періоду перебування на території України іноземця має бути довідка, видана йому отримання прикордонної служби.

На підтвердження факту перебування ОСОБА_2 на території України понад 183 днів заявник також посилається на письмові докази.

З матеріалів справи вбачається, що згідно посвідки на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 26.03.2009 рок, ОСОБА_2 проживав на території Україн, та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 14 квітня 2009 року. (а.с. 11, 32)

Відповідно виписок із медичної картки стаціонарного хворого з 10 квітня 2017 року по 21 квітня 2017 року, 12 липня по 31 липня 2017 року, 05 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року та з 03 січня 2018 року по 18 січня 2018 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва. (а.с. 14, 16, 17, 18)

Відповідно до інформації, витребуваної ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року, Державної прикордонної служби України, відомостей про перетинання державного кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено. (а.с. 59)

Встановлення факту перебування померлого ОСОБА_2 на території України понад 183 днів (включаючи день проїзду та виїзду) протягом періоду або періодів податкового року, а саме з 01 січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 надає заявнику можливість отримати в органах ДФС довідку-підтвердження статусу податкового резидента України ОСОБА_2 та відповідно можливість скористатися правом на прийняття спадщини за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

З огляду на наведене, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до висновку про можливість встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на території України з 01 січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар"яна Василівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на території України з 01 січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: