Рішення № 9038072, 19.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2010 р.Справа № 9/540-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарбія” м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будосам-2005” м. Кам’янець-Подільський

про стягнення 7561,79 грн., у т.ч. 4889,14 грн. основного боргу, 2245,68 грн. пені та штрафу,

75,14 грн. 3% річних, 372,83 грн. інфляційних.

Суддя          Олійник Ю.П.

Представники сторін:

від позивача - не з’явився,

від відповідача –не з’явився.

Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 7561,79 грн., у т.ч. 4889,14 грн. основного боргу, 2245,68 грн. пені та штрафу, 75,14 грн. 3% річних, 372,83 грн. інфляційних у зв’язку з невиконанням договору купівлі-продажу № 0607ЛВ -00000001 від 06.07.2009 року. При цьому посилаються на ст.ст. 526, 530,549, 625 ЦК України.

У клопотанні на адресу суду позивач повідомив про часткове погашення відповідачем заборгованості після подання позову і просить припинити провадження у справі в частині стягнення 800 грн. основного боргу, а розгляд справи просить проводити без участі представника позивача.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, відзив на позов не надав, представника для участі у судовому засіданні не направив, тому спір вирішується з врахуванням ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 0607ЛВ -00000001 від 06.07.2009 року, за умовами якого ( п.1.1.) позивач зобов’язується передати у власність відповідачу лакофарбову продукцію (товар), а відповідач зобов’язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених договором умовах. Відповідно до п.4.1. договору оплата відвантаженої партії товару здійснюється протягом 14-ти календарних днів з моменту постачання товару. Відповідно до п. 2.5. договору, моментом постачання товару вважається дата, зазначена у накладній.

Відповідно до п. 8.2. договору за умови прострочення відповідачем виконання обов’язків по сплаті поставленого товару, він має сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, строк сплати за який порушено, за кожний день прострочення. Згідно з п. 8.5. договору за прострочення відповідачем виконання обов’язків по сплаті поставленого товару більше ніж 60 календарних днів, він має сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 35% від вартості неоплаченої частини поставленого товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 5545,22 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2808ЛВ-002 від 28.08.09 та довіреністю на отримання товару №032731 від 19.08.09.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково до подання позову на суму 656,08грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 4889,14грн. Після подання позову погашено також 800 грн. основного боргу, що підтверджується позивачем.

При цьому позивачем нараховано 2245,68 грн. пені та штрафу за період з 12.09.09 по 17.03.10, 75,14 грн. 3% річних, 372,83 грн. інфляційних згідно ст. 625 ЦК України.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

1. Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу № 0607ЛВ -00000001 від 06.07.2009 року, за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і згідно ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Судом встановлено, що у визначений договором строк відповідач не оплатив в повному обсязі одержану від позивача продукцію, сплативши 656,08 грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість на суму 4889,14 грн. Сума боргу підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Після подання позову відповідачем погашено 800 грн. боргу, що підтверджується позивачем та банківською випискою . Тому в цій частині основного боргу провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України , а відповідно щодо стягнення 4089,14 грн. позов підлягає задоволенню.

2. Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивачем нараховано 372,83 грн. інфляційних нарахувань за період вересень 2009 –лютий 2010 року ( індекс інфляції – 7,62569828%).

Останні нараховані в межах максимально можливого розміру, тому позовні вимоги щодо їх стягнення визнаються правомірними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних в сумі 75,14 грн. Дані нарахування визнається судом такими, що проведені в межах максимально можливого розміру. Тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

3. Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами договору (п.8.2.) за умови прострочення відповідачем виконання обов’язків по сплаті поставленого товару, він має сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, строк сплати за який порушено, за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано пеню за період з 12.09.09 по 17.03.10 р.р. (187 днів) в сумі 513,49 грн.

Позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано, однак всупереч ч.6 ст.232 ГК України не враховано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення припиняється через шість місяців від дня , коли зобов’язання мало бути виконаним. Згідно проведеного судом розрахунку правомірно заявленою є пеня в розмірі 499,76 грн. за період з 12.09.09 по 12.03.10, тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в решті - відмові у зв’язку з безпідставністю.

4. Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За умовами договору між сторонами (п.8.5.) за прострочення відповідачем виконання обов’язків по сплаті поставленого товару більше ніж 60 календарних днів, він має сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 35% від вартості неоплаченої частини поставленого товару.

Позивачем нарахований штраф в розмірі 1711,19грн. Однак, при стягнення штрафу судом враховується, що згідно ч.3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Крім того, судом враховується часткове погашення заборгованості відповідачем.

Виходячи із вищезазначеного та враховуючи неспіврозмірність розмірів штрафу та заборгованості, зважаючи на заявлені позивачем вимоги про стягнення також пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, а також часткове погашення заборгованості, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до 800,00грн. Тому позов в частині стягнення даної суми штрафу підлягає задоволенню, а у решті – відмові.

5. Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у зв’язку із частковим задоволенням позову та припиненням провадження (87,77%), враховуючи, що в частині спору, по якій припинено провадження , наявна вина відповідача

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарбія” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будосам-2005” м. Камянець-Подільський про стягнення 7561,79 грн., у т.ч. 4889,14 грн. основного боргу, 2245,68 грн. пені та штрафу, 75,14 грн. 3% річних, 372,83 грн. інфляційних, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будосам-2005” м. Камянець-Подільський (вул. Лесі Українки, 84, код 33584914), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фарбія” м.Дніпропетровськ (вул. Набережна ім. В.І. Леніна, 1А, код 31824974) 4089,14 грн. / чотири тисячі вісімдесят дев’ять гривень 14 коп./ основного боргу, 499,76 грн. / чотириста дев’яносто дев’ять гривень 76 коп./ пені, 800,00 грн. /вісімсот гривень / штрафу, 75,14 грн. / сімдесят п’ять гривень 14 коп./ 3% річних, 372,83 грн. /триста сімдесят дві гривні 83 коп./ інфляційних нарахувань, 89,53 грн. /вісімдесят дев’ять гривень 53 коп./ сплаченого держмита та 207,14 грн./ двісті сім гривень 14 коп./ відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 800,00 грн. основного боргу припинити.

У решті позову відмовити.

                              Суддя