Ухвала суду № 90377052, 08.07.2020, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/353/20

Провадження № 1-кп/188/96/2020

УХВАЛА

08 липня 2020 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Лукіна Л.Г.,

кримінальне провадження № 12020040530000048

обвинувачений:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився м. Красноармійськ Донецької області, громадянин України, не одружений, освіта середня спеціальна, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України

за участю прокурора Полозенка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Дерюгіна Е.О.

потерпілої ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, ОСОБА_1 обвинувачується в тому що 20.01.2020 року приблизно о 23.00 годині, точний час у ході досудового слідства не встановлений, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні власного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , разом із співмешканкою ОСОБА_3 , на ґрунті неприязних відносин, під час сварки із останньою у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно, із силою, достатньою для спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс не менше 10 ударів останній руками в область голови і тулубу.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно - мозкової травми; закритий прямий перелом 7 - го ребра по лопатковій лінії правої половин грудної клітки; розриви печінки, селезінки, розрив правого наднирника, численні крововиливи гематоми, синці, ссадна рук, ніг, шиї та тулубу.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 27 від 29.02.2020 року смерть ОСОБА_3 , настала внаслідок травматичного шоку, травматичного субдурального крововиливу, забою правої легені, розриву печінки і наднирника, інших комбінацій переломів, які охоплюють декілька ділянок тіла, нападу з використанням тупого предмету з метою нанесення тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного злочину підтверджується доказами, вивченими під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час досудового слідства.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено максимальний строк покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 7 до 10 років.

Прокурор зазначив, наявні ризики у спробі переховуватися від суду підтверджується тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 мається обґрунтоване обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, крім того ОСОБА_1 не працює , може вжити заходів по переховуванню від суду.

Крім того, лише з потерпілою ОСОБА_3 у обвинуваченого ОСОБА_4 були міцні соціальні зв`язки, які проявлялися в спільному проживанні, наявності у потерпілої неповнолітніх дітей, вихованням яких ОСОБА_1 не займався.

У зв`язку з викладеним виникає необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дніпропетровській обласній психіатричній лікарні, має раптові приступи агресії. Про вказаний факт також свідчить і характер кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , а саме, велика кількість тілесних ушкоджень, які заподіяні ОСОБА_3 .

Вищевказані обставини обґрунтовують той факт, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не будуть сприяти запобіганню зазначеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник в судовому засіданні проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання його під вартою заперечили вважають можливим запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Потерпіла ОСОБА_2 вважає клопотання прокурора підлягає задоволенню, обвинувачений систематично і жорстоко бив померлу, робив це при дітях, він дуже хитра і підступна людина.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що продовж спільного життя лікував померлу, вона була прооперована. Щодо власної інвалідності, то він останній раз проходив МСЕК приблизно в 2017 році, на сьогодні факт інвалідності документально не підтверджений.

Захисник висловив узгоджену з обвинуваченим позицію, але зазначив, що ризики, зазначені прокурором нічим не підтверджуються.

Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання суд приходить до висновку, клопотання підлягає задоволенню.

Вимоги ст.199 КПК України під час судового засідання щодо подання прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою дотримано.

Вирішуючи зазначене питання, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини , викладену в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, в ході судового розгляду, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання цим ризикам .

Наявні ризики переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовані.

Оцінюючи в сукупності всі встановлені обставини суд приходить до висновку, встановлено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні встановлено беззаперечні факти про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування до ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, є недоцільним.

Враховуючи вищезазначене слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 15год.00 хв. 08.07.2020 року до 15 год.00 хв. 05.09.2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 48, 49, 54, 199, 314-316, 369-370, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з 15год.00 хв. 08.07.2020 року до 15 год.00 хв. 05.09.2020 року.

Копію цієї ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)" Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає оскарженню протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя О. М. Курочкіна