
Справа № 182/1242/20
Провадження № 2-п/0182/25/2020
У Х В А Л А
Іменем України
14.07.2020 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» були задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в сумі 34 060 грн. 15 коп. (яка складається з: 20012 грн. 23 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 4 782 грн. 54 коп. – заборгованість по відсоткам, нарахованим на прострочений кредит, згідно ст.625 ЦК України; 7 167 грн. 28 коп. – нарахована пеня; 500 грн. 00 коп. – штраф (фіксована частина); 1 598 грн. 10 коп. – штраф (процентна складова) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. А всього – 36 162 грн. 15 коп.
26 червня 2020 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд та скасування вищевказаного заочного рішення. Свої вимоги заявник мотивує тим, що 24 червня 2020 року через поштове відділення він отримав заочне рішення по справі № 182/1242/20, яким з нього було стягнуто заборгованість в розмірі 34 060 грн. 15 коп. та судові витрати в розмірі 2 102 грн. 00 коп. При цьому, про день та час слухання справи він не знав, в зв`язку з чим позбавлений був можливості подати свої заперечення проти позову. На даний час ним підготовлено належну відповідь на позовну заяву і він вважає, що існує спір відносно суми заборгованості. Через об`єктивну неможливість захистити свої права він не зміг подати до суду докази про завищену суму заборгованості через відсутність договору займу. Позивач посилається на Анкету - заявку, відповідно до якої заявник начебто був ознайомлений з Тарифами, Правилами та Умовами надання позивачем послуг, однак, це не відповідає дійсності. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на правову позицію Верховного Суду України, якою передбачено, що відповідні «умови» надання кредиту не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. При цьому, 03 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 та за її наслідками прийняла Постанову, у якій суд прийшов до висновку, що суди попередніх інстанцій не мали права задовольняти позовні вимоги Приватбанку про стягнення процентів та штрафних санкцій за користування кредитним коштами, адже позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів. Суд вказав, що в такому випадку банк має право на повернення виданих коштів та стягнення процентів, передбачених положеннями статей 625 та 1048 ЦК України. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин просить суд поновити строк на звернення до суду з відповідною заявою, переглянути заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року, яке ухвалене по справі за позовом про стягнення боргу та скасувати його, а справу призначити до нового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішення не обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи доказами.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Як встановлено судом, 02 березня 2020 року в провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.1-3). Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року по даній справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.41-42).
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2020 року відповідачу було направлено за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Г.Чорнобиля, буд.31 та ОСОБА_1 було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Вищевказана ухвала суду та позовна заява з додатками 15 травня 2020 року ОСОБА_1 була отримана особисто, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.45), однак, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому, у відповідності до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд ухвалив рішення за наявними в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин:
1) поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд;
2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини (наприклад, неотримання судової повістки про виклик до суду), що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свої заперечення при розгляді справи, однак, в повній мірі та, відповідно до вимог чинного законодавства, не скористався зазначеними правами. Більш того, подана заява про перегляд заочного рішення зводиться лише до переоцінки доказів, що були дослідженні в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте, не вчинив ніяких дій щодо реалізації своїх прав та обов`язків з метою захисту своїх інтересів, всі посилання в заяві фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, до переоцінки доказів, які були досліджені судом, тому суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення від 09 червня 2020 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.280, 288, Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал
Судове рішення № 90376862, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 14.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 182/1242/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: