Ухвала суду № 90376723, 10.07.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/4001/20

Провадження №1кп\205\1001\20

Єд.унік.№205\4001\20

У Х В А Л А

10 липня 2020 року Ленінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді Нощенка І.С.

при секретарі – Безгіновій І.А.

за участю прокурора – Кузьменко К.О.

представника потерпілого, цивільного позивача - адвоката Круглого В.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме в тому, що він, 13 травня 2020 року, близько 08 години 39 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «BMW 535i», без реєстраційних документів, НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , рухався в Новокодацькому районі м.Дніпро, по пр.Свободи, з боку вул.Кобхарської в напрямку вул.Г.Барвінок. Під час руху, обвинувачений ОСОБА_1 , грубо порушуючи п.16.6 Правил дорожнього руху України, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не дав дороги автомобілю «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку та скоїв з ним зіткнення, в результаті якого потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

В підготовчому судовому засіданні представником потерпілої та цивільного позивача, з метою забезпечення цивільного позову, заявлено клопотання про накладення арешту на майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_1 .

Вислухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання, а також думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч.8 ст.170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути спів мірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ст.ст. 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи ту обставину, що під час підготовчого судового засіданні по справі заявлені цивільні позови про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданої шкоди: ОСОБА_2 на суму 499 704,36 грн., ОСОБА_3 на загальну суму 222 997,38 грн., суд приходить до висновку, що клопотання представника потерпілої та цивільного позивача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки кримінальним правопорушенням дійсно завдана майнова шкода, у зв`язку з чим, з метою забезпечення її відшкодування, а також запобігання можливості відчуження майна, є підстави для накладення арешту на майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_1 , а саме: Ѕ частина автозаправочної станції, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314-315, 333 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання представника потерпілої та цивільного позивача – адвоката Круглого В.В., про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: Ѕ частину автозаправочної станції (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1451669312101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв.м.: будівля операторської з магазином, А-1: 1-торгова зала, площею 33,2 кв.м, 2-приміщення, площею 5,7 кв.м, 3-коридор, площею 2,4 кв.м, 4-тамбур, площею 3,8 кв.м, 5-душова, площею 1,6 кв.м., 6-санвузол, площею 1,4 кв.м, що на праві власності належить обвинуваченому ОСОБА_1 , з позбавленням права на відчуження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий: Нощенко І.С.