Рішення № 9037504, 13.04.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

______________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                     13.04.2010 Справа № 17/60-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фермерського господарства "Весна", с. Микільське Білозерського району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит", смт. Велика Олександрівка Херсонської області

про стягнення 8968 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Майдебура І. П., директор.

від відповідача - не прибув.

          Фермерське господарство "Весна" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісного підприємства "Оксамит" (відповідач) 8968 грн. 00 коп. боргу по невиконаних грошових зобов'язаннях за договорами від 10.09.09р. та від 20.09.09р., з яких 7175 грн. основного боргу та 1793 грн. штрафних санкцій.

          Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

          Як свідчить поштове повідомлення № 3977196, відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 23.03.2010р.

          В зв'язку з черговою неявкою представника відповідача, суд вважає за можливе вирішити спір по суті за наявними матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          10 вересня 2009 року між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) укладено договір про надання послуг по збору соняшника на земельній ділянці площею 35 Га.

          За умовами даного правочину, вартість робіт становить 155 грн. 00 коп. за кожний гектар зібраного соняшника, та сплачується замовником не пізніше десяти днів з дати фактичного виконання робіт.

          Крім того, 20 вересня 2010 року, між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) укладено договір про надання послуг по збору соняшника на земельній ділянці площею 70 Га.

          Відповідно до цього договору вартість робіт також становить 155 грн. 00 коп. за кожний гектар зібраного соняшника, та сплачується замовником протягом десяти днів після завершення робіт.

          Угода, коли одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, частиною першою ст. 837 Цивільного кодексу України кваліфікується як договір підряду. Таким чином, позивач в межах даних угод виступає підрядником, а відповідач - замовником.

          11 вересня 2009 року, в межах договору підряду від 10.09.09р., сторонами складено акт виконаних робіт, згідно з яким роботи по збору врожаю були виконані на площі 24 Га на суму 3720 грн., а якість виконаних робіт влаштувала замовника.

          25 вересня 2009 року сторонами було складено акт виконаних робіт за договором підряду від 20 вересня 2009 року, яким узгоджено факт якісного виконання робіт підрядником на площі 21 Га на суму 3455 грн.

          За висновками актів виконаних робіт відповідачу виставлено рахунок № 20 від 02.11.09р. на суму 7175 грн. Доказів вручення рахунку замовнику позивач суду не надав, проте, моментом початку обрахунку десятиденного строку виконання замовником грошових зобов'язань є дати підписання актів виконаних робіт а не факт складання рахунку, що слідує з умов договору.

          Таким чином, останнім строком виконання грошового зобов'язання за договором від 10.09.09р. у сумі 3720 грн. у відповідача виникло 21.09.09р., а а за договором від 20.09.09р. на суму 3455 грн. 00 коп. - 30.09.09р. відповідно.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч.7 цієї ж статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          За умовами ч.1 ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

          Відповідач, належним чином повідомлений про здійснення провадження господарським судом по даній справі, свого відношення до позову не проявив, заперечень проти позовних вимог або доказів погашення боргу суду не надав.

          За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 7175 грн. основного боргу обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.          

          Що ж до 1793 грн. штрафних санкцій, які просить стягнути позивач, слід звернути увагу на наступне.

          Дійсно, пунктами 5.2 кожного з договорів підряду від 10.09.09р. та від 20.09.09р. передбачено обов'язок замовника сплатити 25% штрафних санкцій від суми прострочених зобов'язань, проте, під таким відсотковим значенням штрафних санкцій розуміється штраф та пеня, про що зазначено в цьому ж пункті договору.

          Штрафними санкціями у ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Штраф та пеня як види штрафних санкцій мають різну правову природу та обраховуються за різними методиками. Так, відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. На відміну від пені штраф може визначатися у відсотковому або у кратному розмірі від суми невиконаного зобов'язання, розмір якого залежить від суми боргу.

          Таким чином узгодження щодо порядку застосування штрафних санкцій у договорі сторони не дійшли. Підстави нарахування 1793 грн. штрафу відсутні.

          Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 7175 грн. 00 коп.

          Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, підлягають до стягнення 102 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково, в сумі 7175 грн.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автосервісне підприємство "Оксамит" (Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Підстанційна, буд. № 1, код ЄДРПОУ 30960086, р/рах. 26002060251027 в КБ "Приватбанк", МФО 852479) на користь фермерського господарства "Весна" (Херсонська область, Білозерський район, село Микільське, 121-й кілометр дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, код ЄДРПОУ 24110271, р/рах. 26009029801543 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 352651) 7175 грн. основного боргу, 102 грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. В решті позову в частині стягнення 1793 грн. штрафних санкцій відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, який надається сторонам по справі для підготування апеляційної скарги на рішення суду, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Суддя М. Б. Сулімовська

Рішення складено у повному обсязі

та підписано 16 квітня 2010 року.