Рішення № 9037384, 13.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2010 р.Справа № 17/24-519 Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Збаразького району в інтересах держави - Міністерства екології та природних ресурсів України, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача: Добромірківської сільської ради, с. Добромірка Збаразького району Тернопільської області

За участю представників сторін:

позивача: Мазур Т.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність№ 1-1/3228 від 22.12.09р.;

Сушко А.С., завідувач юридичним сектором, довіреність№ 1-1/751 від 26.03.10р.;

відповідача: Кісіль І.Б., сільський голова, довідкасерії АБ №286360 від 23.11.09р.;

прокурор: Марцун А.А., прокурор відділу, посвідчення№ 61 від 17.10.08р., представник прокуратури Тернопільської області

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу та прокурору роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.

Прокурор Збаразького району звернувся до господарського суду Тернопільської області 26.03.2010р. з позовом в інтересах держави - Міністерства екології та природних ресурсів України, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, про стягнення з Добромірківської сільської ради, с. Добромірка Збаразького району Тернопільської області, 6747,50 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водоккористування.

Позов обґрунтовується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 16.02.2010р.; довідкою Добромірківської сільської ради №10-12/02-18 від 17.02.2010р.; розрахунком розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них; поясненням голови Добромірківської сільської ради від 17.02.2010р.; приписом №5; протоколом №004407 від 16.02.2010р. про адміністративне правопорушення; постановою №13 від 16.02.2010р. про накладення адміністративного стягнення; рішенням №84 від 09.02.2005р. Добромірківської сільської ради "Про прийняття в комунальну власність сільської територіальної громади с. Добромірка водонапірних башт"; іншими матеріалами.

Представники позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали вимоги, викладені в позовній заяві. Просили стягнути завдані збитки в заявленому розмірі.

Відповідач в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позов від 13.04.2010р. позовні вимоги прокуратури визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 361 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

- 16 лютого 2010 року працівником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Барва М.І., на підставі направлення №172 на проведення позапланової перевірки, в присутності голови Добромірківської сільської ради Кісіля І.В. проведено перевірку на предмет дотримання Добромірківською сільською радою вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки.

Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено, що в порушення п. 9 ст. 44, ст. 48 Водного кодексу України Добромірківською сільською радою за період з 11.03.2009р. по 01.02.2010р. без дозволу (ліцензії) на спецводокористування, забрано з артезіанської свердловини, яка знаходиться на господарському дворі в с. Добромірка та належить відповідачу згідно рішення Добромірківської сільської ради №84 від 09.02.2005р., 393 м. куб. підземних вод, внаслідок чого державі завдано збитків на загальну суму 6786,91 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-XII від 25 червня 1991 р. визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього середовища” (із змінами та доповненнями) та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів підтверджується Актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 16.02.2010р. (підписаним сільським головою без заперечень); довідкою Добромірківської сільської ради №10-12/02-18 від 17.02.2010р. про кількість забраної води без дозволу на спеціальне водокористування; поясненням сільського голови від 17.02.2010р.; розрахунком розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них; протоколом №004407 від 16.02.2010р. про адміністративне правопорушення та постановою №13 від 16.02.2010р. про накладення адміністративного стягнення на сільського голову Кісіль І.Б..

Розмір шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій, згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389 (за період з 24.08.09р. по 01.02.2010р.) та представленого позивачем розрахунку розміру, складає 6747,50 грн.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів погашення заподіяних державі збитків, доказів, на спростування доводів, викладених прокурором в позові, у встановленому законодавством порядку, навпаки, позовні вимоги відповідачем визнаються в повному обсязі, що вбачається з відзиву на позов від 13.04.2010р., тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, правомірними і такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень ст. 48 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" встановлено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів, тому сума компенсації за завдану шкоду перераховується до спеціального фонду Добромірківської сільської ради.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

За згодою представників сторін та прокурора в судовому засіданні 13.04.2010р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 28, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85,116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Добромірківської сільської ради, с. Добромірка Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04525449:

- 6747,50 грн. збитків в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Добромірківської сільської ради на р/р 31516921700210 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, код бюджету 24062100, код 25588094;

-          102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;

-          236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31214259700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "15" квітня 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя