Рішення № 9037181, 13.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2010 р. Справа № 5/50

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє Філія "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Рівне"

до відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства "Степанське"

про стягнення в сумі 206 870 грн. 03 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Парницький С.А. дов. у справі;

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє Філія "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Рівне", звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача - Сільськогосподарського приватного підприємства "Степанське", на користь позивача 200 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 6 870 грн. 03 коп. пені нарахованої за період з 01.11.09 р. по 23.03.10 р. включно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.27).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

18 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", який є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" від імені якого діє філія "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Рівне" та Сільськогосподарським приватним підприємством "Степанське" було укладено кредитний договір № 357/08 . Відповідно до п.2.1 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше 01 березня 2009 року та сплатити проценти, встановлені договором .

02 вересня 2009 року між банком та позичальником було укладено Договір № 309/09 про внесення змін до Кредитного договору № 357/08 від 18.03.2008р. (а.с.12).

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору з урахуванням Договору про внесення змін дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 01 червня 2010 року, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

Пунктом 2.3 Кредитного договору передбачено, що кредит надається з наступним цільовим призначенням: у поточну діяльність.

Згідно з п.4.2.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом перед банком відповідно до п.2.2 договору.

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.

Відповідачем передбачені кредитним договором від 18.03.08 р. № 357/08 зобов'язання щодо сплати кредиту не виконано –станом на 26.03.2010р. не сплачено 200 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, що підтверджується актом звірки заборгованості від 01.04.2010р. (а.с.32).

Пунктом 4.3.4 договору передбачено право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених договором, у випадках коли:

- позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом та/або інші зобов`язання по сплаті коштів, передбачених договором.

19 січня 2010 року відповідачу було вручено претензію № 02-22/32 від 14.01.10 р. з вимогою виконання взятих на себе зобов`язань та погашення заборгованості. Проте, дана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Кодексу.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 200 000 грн. 00 коп. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення на підставі ст.ст.526, 1050 ЦК України.

Пунктом 5.3 Кредитного договору сторони погодили відповідальність позичальника у випадку несвоєчасної сплати суми кредиту, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.

Поскільки заборгованість відповідача по кредиту має місце, то позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 6 870 грн. 03 коп. за період з 01.11.2009р. по 23.03.2010р. є підставними та підлягають до задоволення, згідно обгрунтованого розрахунку позивача.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 200 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором та 6 870 грн. 03 коп. пені заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Сільського приватного підприємства "Степанське" (34560, Рівненська область, Сарненський район, смт.Степань, вул.Київська, 101, код 30715349) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє Філія "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Рівне" (33028, м.Рівне, вул.С.Петлюри, 14а, код 09333335) 200 000 грн. 00 коп. заборгованості, 6 870 грн. 03 коп. пені, 2 068 грн. 70 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 15.04.2010р.

Суддя                                                   В.Р.Войтюк