Рішення № 9037115, 08.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2010 р. Справа № 18/45

За позовом Приватний підприємець ОСОБА_1

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Арго Р"

про стягнення в сумі 4771 грн. 88 коп.

Суддя Гудак А.В .

В засіданні присутні представники:

Від позивача : приватний підприємець ОСОБА_1

Від відповідача : представник не з'явився

Статті 20,22,91,107 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 4367,90 грн. суми основного боргу за поставлений товар, 403,88 грн. пені та судових витрат.

Позивач в судовому засіданні 08 квітня 2010 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, участі повноважного представника в судових засіданнях 18.03.2010р. та 08.04.2010р. не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями /а.с.2,51/.

Виходячи із обставин і матеріалів справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом заперечувати проти позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Р" (надалі замовник, відповідач) досягнуто домовленість про подальшу співпрацю по поставці товару за видатковими накладними.

В період з 24.01.2009р. по 27.05.2009р. постачальником було відвантажено замовнику товар на загальну суму 11108,91. Факт відвантаження та отримання товару замовником підтверджується видатковими накладними №РН-0000008, №РН-0000007 від 24.01.2009р.; №РН0000039, №РН-0000037 від 18.02.2009р.; №РН-0000038 від 19.02.2009р.; №РН-0000040 від 20.02.2009р.; №РН-0000043, №РН-0000044 від 25.02.2009р.; №РН-0000045 від 26.02.2009р.; №РН-0000049 від 05.03.2009р.; №РН-0000050 від 06.03.2009р.; №РН-0000053, №РН-0000054 від 11.03.2009р.; №РН-0000055 від 12.03.2009р.; №РН-0000059 від 25.03.2009р.; №РН-0000063 від 01.04.2009р.; №РН-0000070, №РН-0000069 від 08.04.2009р.; №РН-0000073 від 14.04.2009р.; №РН-0000076 від 15.04.2009р.; №РН-0000078 від 23.04.2009р.; №РН-0000080 від 24.04.2009р.; №РН-0000082 від 25.04.2009р.; №РН-0000087 від 30.04.2009р.; №РН-0000093 від 07.05.2009р.; №РН-0000095 від 08.05.2009р.; №РН-0000099 від 13.05.2009р.; №РН-0000114 від 27.05.2009р. (а.с.12-39).

Відповідач оплату за товар здійснював несвоєчасно, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 4367,90грн.

23.11.2009р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 4367,90 грн. та акт звірки взаємних розрахунків від 29.01.10р., який останнім підписано.

Отже, станом на 29.01.2010р. заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає 4367,90 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2009р. по 29.01.2010р. /а.с.43/.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 4367,90 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 403,88 грн. за період з 15.04.2009р. по 09.02.2010р. підлягають задоволенню частково.

Відповідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, як встановлено судом між позивачем та відповідачем не укладався письмовий договір поставки товару, боржник вважається таким, що прострочив після закінчення семиденного терміну з дати вимоги щодо сплати.

Тобто кінцевий термін оплати товару буде 30.11.2009р. ( 23.11.2009р. - пред'явлення вимоги + 7 днів = 30.11.2009р.)

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, нарахування пені у зв'язку з неоплатою товару, поставленого по накладним має проводитися за період з 01.12.09р. по 09.02.10р. (тобто за 71 день).

судом встановлено, що прострочення відповідача по оплаті товару дійсно має місце, проте позовні вимоги про стягнення пені за період прострочення з 15.04.2009р. по 09.02.2010р. є безпідставними. Суд не приймає розрахунок пені, виконаний позивачем, виходячи з такого.

Відповідно до част.1 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Виходячи з норм ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто за порушення оплати товару пеня обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Судом здійснено розрахунок пені:

- 4367,90 х 10,25% х : 100% = 895,4195 : 365 = 2,45 х 71 = 174,18 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 174,18 грн., в частині стягнення пені у сумі 229,70 грн. в позові слід відмовити.

Загальна сума задоволених позовних вимог становить:

4367,90 грн. + 174,18 грн. = 4542,08 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрат пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що становить 95,17%, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 97,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224 грн.

В процесі судового розгляду представником позивача заявлялося клопотання про стягнення з відповідача витрат понесених позивачем за отримання довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 54,40 грн.( довідка а.с.47).

Судом в задоволені зазначеного клопотання відмовлено з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК України визначено склад судових витрат, до яких витрати по отриманню довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не віднесено.

Керуючись статтями 44, 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Р" (вул.Дворецька, 93, м.Рівне, 33001, іден.код 31299420) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43000 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) основний борг у сумі 4367 грн. 90 коп., пеню у сумі 174 грн. 18 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 97 грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В позові про стягнення пені у сумі 229 грн. 70 коп. та судових витрат по отриманню довідки з ЄДР в сумі 54,40 - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення суддею підписано "12" квітня 2010 р.