
Справа № 161/7382/20
Провадження № 3/161/2303/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2020 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пахолюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
08 травня 2020 року о 01 год. 20 хв. м. Луцьку по вул. Ківерцівська, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду у медичному закладі, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В судові засідання призначені на 09 год. 40 хв. 10 червня 2020 року, 15 год. 30 хв. 30 червня 2020 року та на 17 год. 00 хв. 08 липня 2020 року ОСОБА_1 повторно не з`явився за викликом до суду, хоча був належним чином повідомлений про час, місце і дату судового розгляду.
На адресу суду, на судове засідання призначене на 30 червня 2020 року від захисника ОСОБА_1 – Давидова О.В. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами та у зв`язку контактом з особою хворою на коронавірус та перебування на самоізоляції.
Крім того, 08.07.2020 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Давидовим О.В. було подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з скасуванням акту, який встановлює відповідальність.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року визначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
В даному випадку, із поданих клопотань, вбачається, що ОСОБА_1 достовірно відомо про наявність адміністративної справи відносно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в провадженні суду, що вбачається з поданих клопотань, а тому беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, згідно якої ст. 130 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, суд здійснює розгляд такої справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
При цьому, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 , будучи обізнаними про слухання справи, не надав суду будь-яких письмових заперечень чи доказів на спростування своєї вини, а відтак, з врахуванням, передбачених ст. 38 КУпАП строків, суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників процесу, що не з`явилися, за наявними матеріалами справи.
Разом з тим, Закон України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" не містить норми щодо продовження процесуальних строків на час дії карантину передбачених КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп`яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Судом встановлено, що будь-яких порушень вимог КУпАП та Інструкції при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 інспекторами поліції не вчинено, зокрема, адміністративний протокол відповідає вимогам, встановленим законом.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена в суді і підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 156112 від 08.05.2020 року, довідкою з бази НАІС, ІПНП від 07.05.2020 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відео фіксацією місця події.
За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушено вимоги п. 2.5 ПДР України.
Враховуючи характер та ступінь небезпеки вчиненого, що відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, тому з метою попередження вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого санкцією статті 130 ч. 1 КУпАП.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є грубим порушенням Правил дорожнього руху, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Давидова О.В. про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з скасуванням акту, який встановлює відповідальність, суд зазначити наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» зі змінами, внесеними згідно із Законом № 321-IX від 03.12.2019 року, який набирав чинності з 01.07.2020 року, із положення ст. 130 КУпАП було виключено, зокрема та в тому числі, диспозицію щодо адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, вищевказаним нормативно-правовим актом Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою було встановлено кримінальну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, що карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
В подальшому, Законом України № 720-ІХ від 17.06.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих атів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключено з числа кримінальних проступків, віднесено до категорії адміністративних правопорушень.
Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Частино 2 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Отже, усі правопорушення фактично мають однакову юридичну природу, проте за своїм характером поділяються на ті, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність та ті, які тягнуть собою кримінальну відповідальність.
Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
При цьому,законодавець чітко визначив, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення,за умови посилення, пом`якшення або скасування відповідальності за адміністративні правопорушення, підлягає відповідальності на підставі норми закону, що діяла під час і за місцем вчинення правопорушення.
Разом з тим, підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
В даному пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП, юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Відтак, клопотання захисника Давидова О.В. про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП до задоволення не підлягає з вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.
Судове рішення № 90370233, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 08.07.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/7382/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: