Постанова № 90369083, 14.07.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1319/20

14.07.2020

3/328/535/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 липня 2020 року м.Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Токмацького районного суду Запорізькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 18.06.2020 серії БД №101241, відповідно до якого водій ОСОБА_1 18.06.2020 о 15 год. 30 хв. в місті Токмак по вулиці Достаєвського керував автомобілем ВАЗ 21061, д/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляду на стан сп`яніння проводився в КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР, результат 0,5 проміле, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення та пояснень по справі відмовився.

ОСОБА_1 на виклик до суду не з`явився, однак в день розглду справи подав до суду клопотання про закриття провадження на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Будь-яких інших пояснень або доказів щодо наявності обставин та підстав для закриття справи, ОСОБА_1 не надано.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суддею враховуються положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.

ОСОБА_1 був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, заходів для явки до суду не вжив, хоча і здав до канцелярії суду своє клопотання в день розгляду справи по суті, тому суддя вважає за можливе, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглянути адміністративний матеріал за його відсутністю.

Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 07 липня 2016 року, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), з наступних підстав.

Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VІІІ від 22.11.2018, тобто до 01.07.2020, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тощо. Після набрання чинності Законом відповідальність було виключено з ч.1 ст.130 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП та закріплено у ст.286-1 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Виходячи із вказаних положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.

Також, згідно з ч.2 ст.8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Виходячи із зазначених положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст.286-1 КК України, так як Законом було посилено юридичну відповідальність, оскільки замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками.

Внесеними змінами до ст.130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії, була не скасована, а навпаки посилена.

Виходячи з даних положень підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ст.247 КУпАП відсутня.

Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або інші дії , виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.

Вказана позиція узгоджується з листом Виконуючого обов`язки голови Касаційного Кримінального суду В.Щепоткіної від 03.07.2020 №370/0/158-20.

Згідно зі ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Передача матеріалів справи про керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тощо, не може бути заснована з огляду на те, що в ст.253 КУпАП йдеться про випадки, коли було вчинено кримінальне правопорушення, однак з тих чи інших об`єктивних або суб`єктивних підстав замість початку кримінального провадження було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на зазначене, здійснюється розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, які були вчинені до 01 липня 2020 року, відповідно до ст.130 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення таких діянь.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено перелік підстав для зупинення транспортного засобу поліцейським. Так однією з підстав відповідно до ч.1 ст.35 є якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як слідує з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 336265 від 18.06.2020, складеної відносно ОСОБА_1 , останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП, за порушенням п.2.1а, п.2.3в ПДР України.

Так, при розгляді даної справи достовірно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 07 липня 2016 року, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення) доводиться протоколом серії ОБ № 101241 від 18.06.2020 про адміністративне правопорушення з зазначенням двох свідків адміністративного правопорушення з відповідними їх підписами, та іншими матеріалами адміністративної справи.

Так, у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2020, зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, результат 0,5 проміле.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться також відеоматеріалами, що містяться на диску з надписом "Verbatim".

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 07 липня 2016 року, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 07 липня 2016 року, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 під час розгляду справи встановлено не було.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Відповідно до довідки інспектора Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Мамедової Н.М., за обліками ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, посвідчення водія не отримував.

Поряд із цим, як роз`яснено в абзаці 3 п.28 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №18 від 19.12.2008, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Отже, в даному випадку до нього не можливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, під час розгляду справи встановлено особу правопорушника. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 14.07.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 07 липня 2016 року, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення) та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 07 липня 2016 року, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), зокрема у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.130 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що складає 10 200 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп., без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 420 гривень 40 коп.

Реквізити по сплаті адміністративних штрафів: Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: Токмацьке УК/м.Токмак/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ: 37942194, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA628999980313121206000008014, код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області.

Cуддя