Рішення № 9036866, 03.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2010 р.Справа № 12/261-09-5841 За позовом: Міністерства транспорту та зв'язку України

до відповідача: Затоківська селищна ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської залізниці

про визнання права власності

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Зінченко В.М.- довіреність від 12.10.2009р.

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Зінченко В.М.- довіреність від 04.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Міністерство транспорту та зв’язку України, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеської залізниці, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради Одеської області про визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права власності на комплекс будівель Санаторію-профілакторію „Біла Акація” корпус № 2, який знаходиться у Одеській залізниці на праві повного господарського відання на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 та розташований за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт Затока, вул. Залізнична, 6:

(Колишня човникова станція)

Будівля відпочинку (літера „А”) –площею 50,5 м2

Будівля відпочинку (літера „Б”) –площею 50,1 м2

Будівля насосної (літера „Г”) –площею 3,2 м2

Будівля складу (літера „К”) –площею 194,8 м2

Будівля насосної станції з артезіанською свердловиною № 3 (літера „А”) –площею 18,8 м2

(Колишня база відпочинку „Залізничнік”)

Будівля адміністративна (літера „А”) –площею 258,3 м2

Будівля спального корпусу №1 (літера „Б”) –площею 467,87 м2

Будівля спального корпусу №2 (літера „В”) –площею 467,48 м2

Будівля спального корпусу №3 (літера „Г”) –площею 473,85 м2

Будівля їдальні (літера „Д”) –площею 1328,38 м2

Будівля радіовузла (літера „З”) –площею 40,05 м2

Будівля водонапірної вежі (літера „К”) –площею 116,84 м2

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 18.01.2010р. термін розгляду справи продовжено на один місяць.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Одеська залізниця повністю підтримує позов Міністерства транспорту та зв’язку України з підстав, викладених в наданих суду поясненнях (вх.№ 32065).

Відповідач –Затоківська селищна рада, про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з’являвся, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив:

Згідно Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №789\2006 від 06.06.2006р., Міністерство транспорту та зв’язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінтрансзв’язку є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв’язку, телекомунікацій та інформації, користування радіочастотним ресурсом України. Міністерство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління.

Одеська залізниця, згідно Статуту, є територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності та підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України , що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Згідно розділу 4 Статуту майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії , які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

На території, що була виділена Одеській залізниці Затоківською селищною радою, Одеською залізницею самостійно здійснено будівництво об’єктів нерухомості, зокрема було збудовано комплекс будівель колишньої човникової станції та колишньої бази відпочинку „Залізничник”, який знаходиться у Одеській залізниці на праві повного господарського відання та розташований за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 6. Зазначений об’єкт знаходяться на бухгалтерському обліку (балансі) Одеського будівельно –монтажного експлуатаційного управління № 1, на нього здійснюються амортизаційні нарахування, ведуться інвентарні картки обліку основних засобів.

Згідно Технічних висновків про стан основних несучих конструкцій будівель пансіонату „Залізничник”, виготовлених ДПІІ „Одесжелдорпроект” (ліцензія АБ № 271429) (що є у матеріалах справи) будівлі комплексу знаходяться у задовільному стані та придатні до подальшої експлуатації.

20 липня 2001 р., відповідно до рішення Затоківської селищної ради від 22.06.2001 р. № 767, Затоківською селищною радою Одеській залізниці було видано Державний акт на право постійного користування ІІ-ОД №000452, згідно якого Одеській залізниці у постійне користування надано 3, 303679 га землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення дитячого оздоровчого табору ім.. Л. Шевцової.

На виконання Окремого доручення Міністра транспорту та зв’язку України від 17.05.2006р. за №410\16\11-06, з метою оформлення права власності на об’єкти нерухомості - комплекс будівель та споруд бази відпочинку „Залізничник” та будівлі та споруди човникової станції, який знаходиться у Одеській залізниці на праві повного господарського відання на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 та розташований за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт Затока, вул. Залізнична, 6, керівництво Одеської залізниці листом за № Нг-1/105 від 18.02.2008р. звернулося до Затоківської селищної ради з відповідною заявою, але, листом за № 555/01-24-4 від 01.04.2008р. Затоківська селищна рада відмовила в оформлені свідоцтв на право власності, з підстав відсутності актів про прийняття об’єктів до експлуатації. Такі дії відповідача позивач вважає порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, тому звернувся до суду за захистом.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Крім того, позивач зазначив, що ч.1 ст.4, ч.8 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов’язковій державній реєстрації. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

За таких обставин, керуючись ст.,16 Цивільного кодексу України позивач просить суд визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на комплекс будівель санаторію-профілакторію „Біла Акація” корпус № 2, який знаходиться у Одеській залізниці на праві повного господарського відання, на балансі Одеського будівельно –монтажного експлуатаційного управління № 1 та розташований за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 6.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно з редакцією ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. № 1540-VI, що була чинна на момент будівництва спірної споруди, державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

В період існування СРСР , згідно вимог ст.11 Конституції СРСР 1977р., державі належало на правах власності майно всіх державних, торгівельних та комунальних підприємств, організованих державою, житловий фонд, а також інше майно, необхідне для виконання завдань , що стоять перед державою.

У 1990р. був прийнятий Закон України „Про економічну самостійність УРСР”, згідно якого у власності України перебувають основні засоби виробництва, майно підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

З прийняттям у 1991р. Закону УРСР „Про власність” з’явилися нові об’єкти та суб’єкти права власності. Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України „Про власність” власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна , державна. Згідно ст.31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Однією з основних ознак цього є суб’єкт такого права. Пункт 1 ст.32 Закону України „Про власність” визначає суб’єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України, а згідно з п.2 цієї ж статті суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. за №1452-ХХІІ підприємства союзного підпорядкування з прийняттям цього Указу переходять до державної власності України. Відповідно до Закону України „Про підприємства , установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991р. майно та фінансові ресурси підприємств союзного підпорядкування , розташовані на території України є державною власністю України.

Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 „Про управління майном , що є у загальнодержавній власності „ покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-Vвизначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв’язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається з статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України. Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах повного господарського відання.

Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб’єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв’язку України.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема про визнання права власності на майно та за іншими позовами, пов’язаними з охороною права власності.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи Затоківська селищна рада в супереч названим нормам закону створила реальні умови, які обмежують права держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та ДП „Одеська залізниця” у здійсненні ними своїх прав на спірне майно .

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).

Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Підсумовуючи все наведене, суд оцінює позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання права державної власності за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на комплекс будівель санаторію-профілакторію „Біла Акація” корпус № 2, який знаходиться у Одеській залізниці на праві повного господарського відання, на балансі Одеського будівельно –монтажного експлуатаційного управління № 1 та розташований за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, смт. Затока, вул. Залізнична, 6 обґрунтованими, доведеними та такими, що базуються на законних підставах.

Враховуючи, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд вважає в частині позовних вимог щодо визнання права власності за необхідне задовольнити позов Міністерства транспорту та зв’язку України.

В частині позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд прийшов до висновку, що ці вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито стягується для сторони, на користь якої відбулося рішення за рахунок другої сторони.

Проте, матеріалами справи встановлено, що державне мито по справі № 12/261-09-5841 сплачено Одеською залізницею (п/д № 3654 від 23.06.2009р.). З урахуванням зазначеного, в задоволенні вимог Міністерства щодо покладення на відповідача судових витрат слід відмовити.

Одеська залізниця не позбавлена права звернутися до суду з заявою про повернення сплачених нею судових витрат.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м.Київ, пр-т Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 00017584) право державної власності на комплекс будівель Санаторію-профілакторію „Біла Акація” корпус № 2, який знаходиться у Одеській залізниці на праві повного господарського відання на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 та розташований за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт Затока, вул. Залізнична, 6-

(Колишня човникова станція):

Будівля відпочинку (літера „А”) –площею 50,5 м2

Будівля відпочинку (літера „Б”) –площею 50,1 м2

Будівля насосної (літера „Г”) –площею 3,2 м2

Будівля складу (літера „К”) –площею 194,8 м2

Будівля насосної станції з артезіанською свердловиною № 3 (літера „А”) –площею 18,8 м2

(Колишня база відпочинку „Залізничнік”):

Будівля адміністративна (літера „А”) –площею 258,3 м2

Будівля спального корпусу №1 (літера „Б”) –площею 467,87 м2

Будівля спального корпусу №2 (літера „В”) –площею 467,48 м2

Будівля спального корпусу №3 (літера „Г”) –площею 473,85 м2

Будівля їдальні (літера „Д”) –площею 1328,38 м2

Будівля радіовузла (літера „З”) –площею 40,05 м2

Будівля водонапірної вежі (літера „К”) –площею 116,84 м2

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписане 08.02.2010 р.

Суддя