Рішення № 9036648, 02.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2010 р.Справа № 30/209-09-5603 Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД»

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ СТАР ЗП»

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Боярський В.С.- згідно довіреності №4115 від 19.11.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „БРАЙТ СТАР ЗП» про стягнення неустойки за невиконання умов Контракту №CSFO\UKR\2009\P0011 від 29.04.2009р. у сумі 489 498 грн. 42 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся за юридичною адресою, але, поштова кореспонденція повернута з відміткою пошти «повернення за закінченням строку зберігання».

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив:

29 квітня 2009р. між ТОВ „БРАЙТ СТАР ЗП» (Продавець) та ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД»(Покупець) був укладений Контракт №CSFO\UKR\2009\P0011, згідно якого Продавець зобов’язався поставити, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити Товар у встановленому цим Контрактом порядку.

Згідно п.1.3. контракту загальна вартість Контракту складається з сум вартості Товару, зазначеної у Додатках до Контракту. Відповідно до Додатку №4 від 31.07.2009р. Товаром є масло соняшникове нерафіноване 1-го сорту, українського походження, вироблене з насіння соняшника урожаю 2008р. Кількість Товару –2000 метричних тон +\- 10%. Строк поставки –15.08.2009р. –15.09.2009р. Ціна Товару складає 5450 грн. (з ПДВ) за одну метричну тону. Загальна вартість товару по цьому Додатку складає 10900000 грн. +\- 10% (з ПДВ). Умови оплати: 50% передплата за кожні 250 метричних тон +\- 10% з дати виставлення рахунку протягом 5-ти банківських днів, кінцевий розрахунок за кожні 250 метричних тон +\- 10% Покупець здійснює протягом 5-ти банківських днів після приймання товару за якістю та кількістю на Терміналі.

На виконання Додатку №4 до Контракту ТОВ „БРАЙТ СТАР ЗП” 04.09.2009р. виставило ТОВ „ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД” рахунок №0409 на оплату 50% вартості першої партії товару на суму 2725000 грн. , який було оплачено позивачем 08.09.2009р.

Але, в порушення умов Додатку №4 до Контракту, станом на 06.11.2009р. ТОВ „БРАЙТ СТАР ЗП” поставило ТОВ „ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД” лише 500,16 метричних тон Товару згідно накладних №82 від 23.09.2009р. (265,540 МТ), №85 від 28.09.2009р. (69,790 МТ), №88 від 30.09.2009р. (46,960 МТ), №93 від 15.10.2009р. (98,250 МТ), №95 від 21.10.2009р. (19,620 МТ).

За таких обставин, позивач вважає, що відповідач частково виконав свої зобов’язання щодо поставки Товару по першій партії та взагалі не виконав зобов’язання щодо поставки Товару по другій партії.

Позивач зазначив, що згідно ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. При цьому, не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За умовами п.3.3. Контракту у випадку затримки поставки Товару Продавець сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,3% від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення. У випадку затримки поставки більш ніж 10 календарних днів , Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,5% від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 489498 грн. 42 коп., виходячи з розрахунку до найменшого значення непоставленого об’єкту Товару, а саме: перша партія 1000 МТ -10% = 900 МТ –500,19 МТ = 399,81 МТ; друга партія 1000 МТ –10% = 900 МТ.

Відповідач заперечень щодо позову до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у томі числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи , 29 квітня 2009р. між ТОВ „БРАЙТ СТАР ЗП» (Продавець) та ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД»(Покупець) був укладений Контракт №CSFO\UKR\2009\P0011, згідно якого Продавець зобов’язався поставити, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити Товар у встановленому цим Контрактом порядку.

Згідно п.1.3. контракту загальна вартість Контракту складається з сум вартості Товару, зазначеної у Додатках до Контракту. Відповідно до Додатку №4 від 31.07.2009р. Товаром є масло соняшникове нерафіноване 1-го сорту, українського походження, вироблене з насіння соняшника урожаю 2008р. Кількість Товару –2000 метричних тон +\- 10%. Строк поставки –15.08.2009р. –15.09.2009р. Ціна Товару складає 5450 грн. (з ПДВ) за одну метричну тону. Загальна вартість товару по цьому Додатку складає 10900000 грн. +\- 10% (з ПДВ). Умови оплати: 50% передплата за кожні 250 метричних тон +\- 10% з дати виставлення рахунку протягом 5-ти банківських днів, кінцевий розрахунок за кожні 250 метричних тон +\- 10% Покупець здійснює протягом 5-ти банківських днів після приймання товару за якістю та кількістю на Терміналі.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Отже, між сторонами у справі на підставі Контракту №CSFO\UKR\2009\P0011 від 29.04.2009р. та Додатків до нього , виникли відповідні зобов’язання. Виходячи з матеріалів справи, ТОВ „БРАЙТ СТАР ЗП» своїх зобов’язання щодо поставки Товару виконало частково, а саме: поставило лише 500,16 метричних тон Товару згідно накладних №82 від 23.09.2009р. (265,540 МТ), №85 від 28.09.2009р. (69,790 МТ), №88 від 30.09.2009р. (46,960 МТ), №93 від 15.10.2009р. (98,250 МТ), №95 від 21.10.2009р. (19,620 МТ).

За умовами п.3.3. Контракту у випадку затримки поставки Товару Продавець сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,3% від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення. У випадку затримки поставки більш ніж 10 календарних днів , Продавець сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,5% від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку суми позову нарахована неустойка складає 489398 грн. 42 коп. Але, позивачем позов заявлено на суму 489489 грн. 42 коп. Перевіривши розрахунок суми неустойки , наданий позивачем, суд доходить до висновку, позивачем вірно нараховано неустойку у сумі саме 489398 грн. 42 коп.

За таких обставин, позов ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД»є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи у частині стягнення неустойки у сумі 489398 грн. 42 коп. , тому підлягає задоволенню у цій частині.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача за первісним позовом згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД» –задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „БРАЙТ СТАР ЗП» (м. Одеса, вул..Косовська, 2\1, код ЄДРПОУ 22865860, р\р2600236359980 в АКБ «Інвестбанк», МФО 328210) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД»(м. Южне, Одеської обл.., вул..Індустріальна,6, код ЄДРПОУ 33268860, р\р 26008053459900 в АКІБ „УкрСиббанк», МФО 351005) неустойку у сумі 489 398 грн. 42 коп., державне мито у сумі 4 893 грн. 98 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

3.          У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 04 лютого 2010р.

Суддя