Ухвала суду № 90365001, 14.07.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про поновлення процесуального строку та про відмову у задоволені заяви про залишення позовної заяви без розгляду

14 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/399/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду та заяву представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким:

- зобов`язати Управління СБУ в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з 29.10.2018 року до дня фактичного розрахунку - 05.02.2020 року в сумі 331170,72 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44;

- списати кошти з казначейського рахунку відповідача - Управління СБУ в Чернівецькій області, відповідно до положень постанови КМУ № 845 від 03 серпня 2011 року “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників” із зарахуванням на рахунок ОСОБА_1 : картковий рахунок № НОМЕР_1 в Чернівецькому обласному управлінні АТ “Ощадбанк” МФО 356334, код отримувача 2562517874.

25.06.2020 р. від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2020 р. позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із необхідністю надання позивачем обґрунтування та доказів щодо поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

09.07.2020 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтуванні вказаної заяви, позивач зазначає, що про порушення прав та інтересів ОСОБА_1 стало відомо після отримання необхідних документів 27.02.2020 р. від відповідача. Крім того, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. №4-рп/2012, позивач вважає, що при стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено трьох місячний строк на звернення до суду, який розпочинається з моменту, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатись про фактичний розрахунок. Також позивач вказує, що відповідно до положень ч.2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду без обмеження будь-яким строком.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та розглянувши заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду, перевіривши матеріали справи, оцінивши їх на відповідність вимогам законодавства, суд робить наступні висновки.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Так, предметом цього адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, а саме за невиплату компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Слід зазначити, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція, з приводу обчислення строків звернення до суду із вимогами про стягнення коштів за несвоєчасний розрахунок при звільненні застосована Великою Палатою Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16.

З вказаних підстав, суд не приймає доводи позивача щодо відсутності обмежень строків звернення до суду з вимогами про стягнення коштів за несвоєчасний розрахунок при звільненні та щодо застосування трьохмісячного строку звернення до суду згідно рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. №4-рп/2012.

Водночас, судом встановлено, що пропущений строк звернення до суду з 06.03.2020 р. по 18.03.2020 р. складає 11 календарних днів, з яких 6 робочих днів. Крім того, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 р. № 211, установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Згідно з п.3 КАС України Розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

З урахуванням вказаного, судом встановлено, що фактично позивачем пропущено строк з 06.03.2020 р. по 12.03.2020 р., що складає 5 календарних днів, з яких 2 дні робочі.

З вказаних підстав, суд вважає, що пропущений позивачем строк є незначним та пов`язаний з неоднозначною судовою практикою щодо застосування строків у спірних правовідносинах, що не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 права на судовий захист прав та інтересів в даній справі.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду, у зв`язку із чим заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом суд задовольняє, а заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишає без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

3. Відмовити у задоволені заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Брезіна