Рішення № 90364925, 13.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року справа № 580/2048/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним і скасування рішення та скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Соснівського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (м. Київ) Громової В.В від 30.03.2020 про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні № 59918579;

- зобов`язати державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Громову В.В зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито у AT КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та надіслати відповідну постанову в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів ОСОБА_1 .

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи в судове засідання.

Представник відповідача 08.07.2020 подав до суду клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи незначну складність спору, наявність в матеріалах справи достатніх доказів для з`ясування усіх обставин у справі та об`єктивного вирішення спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, тому подане представником позивача клопотання задоволенню не підлягає.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при винесенні постанови від 30.03.2020 про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні №59918579 в частині накладення арешту на грошові кошти у вигляді пенсії, що містяться на картковому рахунку накладено арешт на рахунок, який призначений для виплати та отримання пенсії, у зв`язку з чим позивач залишилася без джерел існування.

07.07.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив проти позову, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свою позицію тим, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі наведеного відповідач вважає, що арешт коштів на рахунку позивача накладений правомірно і підстав для його зняття немає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Головного територіального управління юстиції Громовою В.В. від 02.09.2019 відкрито виконавче провадження №59918579 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ф-140857-50-У від 02.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 77426,40 грн., яка прийнята Головним управлінням ДФС у Черкаській області.

20.09.2019 головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Головного територіального управління юстиції Громовою В.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої звернуто стягнення на доходи (пенсію) боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу, що становить 85369 грн. 04 коп.

Постановою головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Громовою В.В. від 30.03.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 .

Позивач звернулась 01.06.2020 до відповідача із заявою про зняття арешту з карткового рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито у AT КБ «ПриватБанк», на що листом №49307 від 01.06.2020 відповідач повідомив про відсутність порушення процедури накладення арешту на рахунок та про відсутність підстав для зняття з нього арешту.

Вважаючи прийняту державним виконавцем постанову про арешт рахунків протиправною, позивач звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно частин 1, 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежені права державного виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, а саме, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на рахунках із спеціальним режимом використання, кошти на інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.

Суд звертає увагу, що оскаржена постанова стосується усіх без виключення рахунків, відкритих на ім`я позивача, та передбачає накладення арешту на кошти, які крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом. Отже, за відсутності інформації про заборону накладення арешту на кошти, що знаходяться рахунку позивача, державний виконавець правомірно прийняв оскаржену постанову.

Разом з цим, із наданої позивачем до суду копії довідки акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 30.04.2020 №Е.CS.0.0.0.0/18-95 судом встановлено, що позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку - соціальна карта для виплат.

Позивач є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 27.08.2015.

Отже, рахунок № НОМЕР_2 , відкритий ім`я позивача, є рахунком боржника, на який позивач отримує пенсійні виплати.

Відповідно до статті 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно частини 1 статті 69 Закону №1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини 2 статті 70 Закону №1404-VIII з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Згідно частини 2 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Судом встановлено, що державним виконавцем звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу.

Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного виконавцем.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 5 статті 13 Закону №1404 визначено, що постанова про зняття арешту приймається виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Таким чином, накладення арешту на кошти позивача, що містяться на картковому рахунку відкритому для виплати пенсії у АТ КБ «ПриватБанк», означає неможливість позивачу розпоряджатися коштами не лише у розмірі, який встановлено частиною 2 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постановою державного виконавця від 20.09.2019, а у повному обсязі.

Вказане обмежує право розпоряджатися грошовими коштами у розмірі 80%, які надходять на картковий рахунок позивача та на які законом заборонено звертати стягнення, тому збереження арешту цих коштів є порушенням прав позивача.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, оскільки вона прийнята за інших фактичних обставин справи та стосується накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку підприємства та використовуються для здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що у спірних правовідносинах оскаржена постанова прийнята правомірно, водночас, для відновлення прав позивача, яке полягає в отриманні належних їй соціальних виплат - пенсії, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Громову В.В зняти арешт із грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито у AT КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та надіслати відповідну постанову в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини справи та аналіз чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, в зв`язку з чим позовні вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242- 243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Громову В.В. (18018, м.Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50; код ЄДРПОУ 34998129) зняти арешт із грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито у AT КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та надіслати відповідну постанову в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» та п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко