Рішення № 90363446, 13.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 липня 2020 року Справа № 280/2205/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про розмір поновленої пенсії позивача, зобов`язати відповідача провести розрахунок пенсії позивача, починаючи з 11.01.2019 у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосувавши відомий розмір заробітної плати позивача, коефіцієнти його заробітної плати та стажу, показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки - в розмірі 5377,90 грн., з проведенням розрахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 11.01.2019, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивача, починаючи з 11.01.2019 до їх фактичної виплати, з дотриманням норм Закону про те, що пенсія позивача не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є громадянин України. По досягненні пенсійного віку та наявності 40 років страхового стажу, позивачу була призначена пенсія за віком. 2001 року після його виїзду за кордон - виплата пенсії була припинена. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року по справі № 280/3388/19, Токмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було зобов`язано провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 11.01.2019 року.

Відповідно до листа відповідача №286/03.15 від 17.12.2019 року, та даних з пенсійної справи - електронний кабінет Порталу Електронних Послуг УПФУ було проведено поновлення пенсії позивачу з 11 січня 2019 року, у розмірі - 74,70 грн. Оскаржуване рішення відповідача щодо розрахунку пенсії позивачу містить очевидні порушення, які привели до поновлення пенсії позивачу довічно у вищезазначеному розмірі, що є значно меншим, аніж встановлено чинним законодавством.

На думку позивача, у рішенні відповідачем допущені наступні порушення: не враховані показники заробітної плати позивача, та невірно розраховано середньомісячний заробіток; не враховані вимоги законодавства стосовно мінімального розміру пенсії; не врахований показник середньої заробітної плати з 2016-2017 року у розмірі 5377,90 грн.; не виконано перерахунку відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії; не проведено індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до чинного законодавства. Позивач не погодився з рішенням щодо розрахунку розміру її пенсії, вважає його незаконним і дискримінаційним, тому звернулася з цим позовом до суду за захистом та відновленням її порушеного права та законного інтересу на належний розмір пенсійних виплат та запобігання дискримінації.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 13.05.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

20.05.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№23218), в якому пояснив, що загальний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 49,86 грн., після перерахунку з 01.03.98 59,86 грн. Після здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови КМУ від 19.08.1999 № 1528 «Про підвищення мінімального розміру пенсії» загальний розмір пенсії з 01.09.1999 склав 74,70 грн. У зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, за заявою позивача від 02.04.2001 йому була виплачена пенсія за шість місяців наперед з 01.05.2001 по 31.10.2001, таз 01.11.2001 виплата пенсії припинена. Отже, розмір пенсії позивача на дату припинення виплати становив 74,70 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 по справі № 280/3388/19 зобов`язано управління провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 11 січня 2019 року. Таким чином, управлінням було здійснено поновлення пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який був встановлений станом на час припинення виплати пенсії. Щодо посилання позивача на ч.2 ст.40 Закону № 1058, зазначив, що ця норма застосовується при призначенні пенсії, тому підстави для її застосування при поновленні пенсії відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

27.05.2020 за вх. № 24487 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує свою позицію викладену у позовній заяві та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки №02-35/20/42 від 09.06.2020 суддя Сіпака А.В. в період з 22.06.2020 по 12.07.2020 перебував у відпустці тому, розгляд справи завершується у перший робочий день судді 13.07.2020.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Токмацькому районі Запорізької області та отримувала пенсію за віком.

З 01 листопада 2001 року позивачу було припинено виплату пенсії, у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.

19 грудня 2018 року позивач через уповноваженого представника звернувся до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

Листом Токмацького об`єднаного УПФУ в Запорізькій області від 02.01.2019 №61/М-7 позивачу було відмовлено у поновленні виплати раніше призначеної пенсії.

Не погодившись з вказаним рішеннями пенсійного органу щодо відмови у поновленні виплати пенсії, позивач звернувся до суду з позовом до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання провести поновлення виплати позивачу пенсії з 07.10.2009, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії за період 07 жовтня 2009 року по 11 січня 2019 року залишено без розгляду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправною бездіяльність Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язав Токмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 11 січня 2019 року. В задоволені решти позовних вимог відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2019 по справі №280/3388/19 без змін.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням від 12.12.2019 пенсійний орган провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 та визначив його у розмірі 74,70 грн.

Позивач не погоджується з діями пенсійного органу щодо проведеного розрахунку пенсії, який, на думку останньої, суперечить діючому законодавству, у зв`язку з чим звернувся через свого уповноваженого представника до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 25 Конституції України визначено, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Таким чином, кожен громадянин України має право на вільний вибір свого місця проживання, в тому числі й за кордоном зі збереженням всіх конституційних прав, в тому числі й право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадянина у старості.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Стаття 5 Закону №1058-ІV визначає, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до приписів статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком визначає статті 26 Закону №1058-ІV.

Слід зазначити, що право ОСОБА_1 на отримання пенсії за віком встановлене в судовому порядку під час судового розгляду справи №280/3388/19, а відтак в силу приписів частини 4 статті 78 КАС України підтвердженню в ході розгляду цієї справи вже не потребує.

Предмет спору у даній справі стосується виключно перевірки правильності розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , проведеного управлінням на виконання судового рішення у справі №280/3388/19 при поновленні останній виплати такої пенсії, та, як наслідок, правильності визначення розміру такої пенсії на рівні 74,70 грн.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Статтею 28 Закону №1058-ІV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Суд зауважує, що Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" прийнятий 08.07.2011 та вступив дію 01.10.2011, при цьому, виплата призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 розпочата ще з 02.08.1995.

Також, судом встановлено, що позивач мав 40 ріків 10 місяців та 3 дні загального стажу роботи, що знайшло своє відображення у розпорядженні пенсійного органу від 12.12.2019 №8485.

Тобто, вказане свідчить про те, що на позивача поширюються приписи статті 28 Закону №1058-ІV з урахуванням пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Поряд з цим, частина 3 статті 46 Конституції України визначає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Як слідує з наявного у матеріалах справи документу, при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №280/3388/19 пенсійний орган не врахував вказаних вище норм Закону №1058-ІV та Конституції України, встановивши розмір пенсії останньої на рівні лише 74,70 грн. при загальному стажі її роботи 40 ріків 10 місяців та 3 днів, що суперечить правовій природі права на належний соціальний захист.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, керуючись приписами наведених норм, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати розпорядження Токмацького ОУ ПФУ в Запорізькій області від 12.12.2019 про призначення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 74,70 грн.

Обираючи належний спосіб захисту, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області провести розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 11.01.2019 з урахуванням положень статті 46 Конституції України та статей 27, 28, 40 Закону №1058-ІV та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Що стосується вимог позивача в частині зобов`язання управління провести розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 11.01.2019 з проведенням її індексації, то, на переконання суду, вказані вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 42 Закону №1058-ІV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 4-5 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV встановлено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

Безпосередньо Законом №1058-ІV не передбачено з якої дати мають перераховуватися пенсії. Визначено лише, що дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, з урахуванням мінімального розміру збільшення, тобто не менше 50% темпів зростання споживчих цін та 50% зростання середньої заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та передбачено проведення індексації пенсій з 1 березня 2019 року з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в розмірі 1,17. Зазначений коефіцієнт (1,17) визначений виходячи з індексу споживчих цін на товари і послуги у 2018 році - 9,8% та зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, у 2018 році - 24,5%.

Разом з тим, рішенням Кабінету Міністрів України не визначалися розмір, дата та порядок збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, пенсія позивача при розрахунку станом на 12.12.2019 індексації на підставі частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV не підлягала, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині проведення розрахунку пенсії з урахуванням індексації задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що станом на час розгляду справи розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 11.01.2019 з урахуванням положень статті 46 Конституції України, статей 27, 28, 40 Закону №1058-ІV та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV ще не проведено та жодних пенсійних виплат, виходячи з такого розрахунку не здійснено, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем передбачене законодавством проведення індексації пенсій з 01.03.2019 не буде проведено та не будуть проведені відповідні виплати.

Вимога позивача про щоквартальне підвищення розміру пенсії нормативно не обґрунтована, а відтак задоволенню також не підлягає.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 03.03.2020 №51907.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.12.2019 про призначення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 74,70 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 11 січня 2019 року з урахуванням положень статті 46 Конституції України, статей 27, 28, 40 та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.07.2020.

Суддя А.В. Сіпака