Рішення № 90363370, 06.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/161/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 38629032) до Мукачівського державного університету (вул. Ужгородська, буд. 26, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ЄДРПОУ 36246368) про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 14 липня 2020 року.

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Мукачівського державного університету (далі – відповідач), в якому просить зобов`язати Виноградівський гуртожиток Мукачівського державного університету застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Виноградівський гуртожиток Мукачівського державного університету, розташованого за адресою: 90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Перемоги, буд. 6, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

19 березня 2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що на виконання припису № 193 від 20.12.2019 року повністю усунуто 12 з 16 пунктів порушень. Щодо обладнання автоматичною пожежною сигналізацією і систем оповіщення, обробки покрівлі горища (дерев`яних конструкцій, з`єднань кабелів), то Мукачівським державним університетом направлено листа Міністерству освіти і науки України від 28.01.2020 року щодо надання коштів відповідно до локальних кошторисів на суму 160,3 тис. гривень.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначив, що Мукачівським державним університетом усунуті порушення законодавства, направлено лист про проведення повторної перевірки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, враховуючи достатність доказів наявних у матеріалах справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 р. № 353 у період з 18 по 19 грудня 2019 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Виноградівського гуртожитку Мукачівського державного університету, розташованого за адресою: 90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Перемоги, буд. 6, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За наслідками позапланової перевірки Виноградівського гуртожитку Мукачівського державного університету складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 19.12.2019 р. за № 191 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 р. № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

- п. 1 Приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (Пункт 1.2 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 2 Приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей II типу (Додаток Б Таблиця Б1 п. 10. ДБН 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);

- п. 3 Не проведено обробку дерев`яних конструкцій горища (Пункти 2.5, розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 4 З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано скруткою (Пункт 1.6 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 5 Не проведені заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж (Пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 6 Електрощитові не оснащені відповідними написами (Пункт 1.16. розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 7 Не проведено перевірку та ревізію системи блискавкозахисту. (Пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 8 Будівля та приміщення, не дозабезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників (Пункт 3.6, розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 9 Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (Пункт 3.17 розділу ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 10. Пожежний щит не укомплектований засобами пожежогасіння,: вогнегасники 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (Пункт 3.11 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 11 Відповідальна особа за пожежну безпеку не пройшла навчання та перевірку знань з пожежної безпеки. (Пункт 16 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 12 Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета 14 сигнальние и знаки безопасности» (Пункт 8 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 13 Не поновлені плани евакуації з відповідного поверху із зазначенням кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі (Пункт 5.1 розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 14 Коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (Пункт 2.31 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 15 Не проведено ревізію пожежних кран-комплектів з доукомплектуванням пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами(Пункт 2.2 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

- п. 16. Відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (пункт 13 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444);

- п. 17 Керівник, відповідальна особа не пройшли функціональне навчання у сфері цивільного захисту (пункт 6, 10 Постановою кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819).

Вважаючи, що виявлені під час проведеного позапланового заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

- п. 1. Для своєчасного виявлення та швидкої ліквідації пожежі, а також для запобігання значних матеріальних втрат та людських жертв, будівлі та приміщення закладу необхідно обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією;

- п. 2. Система оповіщення II типу повинна встановлюватись задля своєчасного оповіщення про виникнення пожежі;

- п. 3. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності для попередження займання матеріалів;

- п. 4. Відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні закриватися кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів для запобігання виникнення пожежі від короткого замикання внаслідок вторинності пошкоджень електричних жил;

- п. 5 Один раз на 2 роки повинен проводитись замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, задля запобігання короткому замиканню;

- п. 6. Для забезпечення відповідного протипожежного режиму електрощити, групові електрощитки повинні бути оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- п. 7. Для визначення стану системи захисту від ударів блискавки, 1 раз на 2 роки (якщо інші терміни не обумовлені ГГГЕ) необхідно проводити випробування блискавкозахисту на омічний опір контурів заземлення з метою їх належного функціонування;

- п. 8. Приміщення повинно бути забезпечено первинними засобами пожежогасіння, щоб мати змогу ліквідувати пожежу на початкових етапах;

- п. 9. Технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння повинно здійснюватися своєчасно, для забезпечення їх спрацювання у випадку виникнення пожежі;

- п. 10. Наявні пожежні щити повинні бути укомплектовані згідно вимог. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт для успішної ліквідації пожежі на її ранніх стадіях;

- п. 11. Посадові особи повинні проходити навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки з метою покращення їх знань у випадку настання пожежі (надзвичайної ситуації);

- п. 12. Приміщення повинні забезпечуватися відповідними знаками безпеки для того щоб бачити де знаходяться евакуаційні виходи, куди рухатись під час евакуації;

- п. 13. На кожному поверсі повинен бути вивішений план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного поверху, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі для успішної та безпечної евакуації людей/ ліквідації пожежі на її початковій стадії;

- п. 14. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні бути забезпеченими евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення мають вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, задля забезпечення безпечної евакуації людей у випадку настання пожежі (надзвичайної ситуації);

- п. 15. У шафах пожежних кранів повинні бути приєднані стволи з рукавами одного діаметру та з`єднання між ними повинно бути однотипним;

- п. 16. Інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту влаштовується задля інформування працівників про їхні дії під час пожежі;

- п. 17. Навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, повинно здійснюватися, задля забезпечення належної поведінки керівників та працівників об`єкту у випадку виникнення надзвичайної ситуації (аварії).

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно поданого відповідачем відзиву та клопотання, відповідач зазначив, що усунув виявлені порушення, проте, у ході розгляду даної адміністративної справи відповідачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження усунення виявлених порушення.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених відповідним органом, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V від 5 квітня 2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті всі порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Виноградівського гуртожитку Мукачівського державного університету, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування у даній адміністративній справі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 38629032) до Мукачівського державного університету (вул. Ужгородська, буд. 26, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, ЄДРПОУ 36246368) про застосування заходів реагування – задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатуванням входу та відключення від джерел енергоживлення Виноградівський гуртожиток Мукачівського державного університету, розташованого за адресою: 90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Перемоги, буд. 6, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець