Ухвала суду № 90363031, 13.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2020 р. Справа №200/5314/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону (військова частина 9937) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецького прикордонного загону (військова частина 9937), в якому просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період за 2015-2018 р.р., виходячи із розміру грошового забезпечення станом на день його звільнення з військової служби 19 червня 2018 р.

Зобов`язати Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) (адреса місця знаходження: 87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна 150-А, код ЄДРПОУ 14321726) нарахувати на виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2018 р.р., виходячи із розміру грошового забезпечення станом на день звільнення його з військової служби у запас Збройних Сил України 19 червня 2018 р.

Ухвалою суду від 09 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог адміністративного позову від 24 червня 2020 року позивач збільшив позовні вимоги та просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період за 2015-2018 р.р., виходячи із розміру грошового забезпечення станом на день його звільнення з військової служби 19 червня 2018 р.

Зобов`язати Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) (адреса місця знаходження: 87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна 150-А, код ЄДРПОУ 14321726) нарахувати на виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2018 р.р., виходячи із розміру грошового забезпечення станом на день звільнення його з військової служби у запас Збройних Сил України 19 червня 2018 р.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) щодо не проведення 19 червня 2018 р. остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з військової служби.

Зобов`язати Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) (код ЄДРПОУ 14321726) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОК11І1 НОМЕР_1 ) середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2018 р. по день постановлення місцевим адміністративним судом рішення у даній справі.

До закінчення розгляду справи, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону. Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір" станом на момент звернення до адміністративного суду, а підстави для можливого звільнення від сплати судового збору встановлені статтею 5 вказаного Закону.

Згідно з матеріалами позову, позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог адміністративного позову не додано документ про сплату судового збору.

Натомість, позивач покликається на те, що він звільнений від сплати судового збору підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", на що суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Як вбачається з позовної заяви, однією із вимог позивача є стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні.

У той же час, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що за змістом приписів чинного законодавства України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А тому, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні, не відноситься до категорії справи, в якій позивач звільняється від сплати судового збору.

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” не поширюється на вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях).

В контексті викладеного, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за позовну вимогу № 2 відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” відсутні.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривні.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 840,80 грн.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA408999980313121206084005075, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) та надання суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі.

Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частинами 1, 10 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки дана позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України, що було з`ясовано 16 квітня 2020 року, таку слід залишити без руху та надати позивачу п`ять днів з дня отримання даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 161,171,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону (військова частина 9937) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк у десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень внесених до КАС України згідно з Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок за заяву про збільшення розміру позовних вимог адміністративного позову.

Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє відповідну ухвалу.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.В. Шинкарьова