Рішення № 90362092, 01.07.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1072/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Лозова в інтересах держави, в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків до Фізичної особи-підприємця Батраченко Юрія Федоровича, м. Лозова про повернення ділянки за участю представників сторін:

прокурор - Ткаченко К.О. посв. № 036249 від 12.11.2015 року

позивача - Баранчук О.Б.. дов., № 01-53/146 від 09.01.2020 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Лозова в інтересах держави, в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Батраченко Юрія Федоровича, м. Лозова, в якому просить суд зобов`язати відповідача повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 110,05649 га. на території Уплатнівської сільської ради Близнюківського району за договором від 25 липня 2002 року, що укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Батраченко Юрієм Федоровичем за актом прийому-передачі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 12 травня 2020 року на 11 годин.

04 травня 2020 року через канцелярію суду, Харківською обласною державною адміністрацією подано письмові пояснення (вхідний № 10243), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

12 травня 2020 року через канцелярію суду, Харківською обласною державною адміністрацією подано клопотання (вхідний № 10671) про відкладення підготочого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суді від 12 травня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 09 червня 2020 року на 11:30 годин.

Протокольною ухвалою суді від 09 червня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 липня 2020 року на 12:20 годин.

Прокурор у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі від 13 квітня 2020 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора та повноваженого представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Згідно частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до часини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого зіднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень "інтересів держави" необхідно виходити з того, що частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - "інтересів держави", про які зазначено в частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю, частково, або навіть взагалі не пересікатися.

Згідно частини 1 статті 13 та частини 1 статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порушення інтересів держави полягають у неповерненні відповідачем земельної ділянки та невиконання у зв`язку з цим умов договору.

Такі порушення слід вважати істотними, оскільки позбавили позивача, як орендодавця, можливості реалізації повноважень власника землі щодо передачі її в оренду іншим особам та надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.

Ураховуючи нестачу бюджетних коштів та необхідність наповнення місцевого бюджету, позивач повинен використовувати всі наявні матеріальні ресурси.

Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 51 Водного кодексу України водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органам, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З урахуванням викладеного, органом, уповноваженим державою розпоряджатись спірною земельною ділянкою є Харківська обласна державна адміністрація, яка наділена повноваженнями і вимагати її повернення.

До Харківської обласної державної адміністрації 15 серпня 2019 року та 20 лютого 2020 року направлялися листи з пропозицією самостійно вжити заходів до Фізичної особи-підприємця Батраченко Юрія Федоровича, проте до цього часу земельна ділянка не повернута.

Таким чином, у порушення вищезазначених вимог законодавства та умов договору оренди землі, відповідач не повернув Харківській обласній державній адміністрації спірну земельну ділянку, а Харківська обласна державна адміністрація не вжила відповідних заходів щодо досудового та судового врегулювання спору.

Крім того, у постанові Верховного суду від 15 жовтня 2019 року справа 903/129/18 Велика Палата зазначила, що сам факт незвернення до суду уповноваженого органу свідчить про те, що він неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 131-1 Конституції України, являється неповернення відповідачем вказаної земельної ділянки, що є порушенням земельного законодавства, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

Лозівською місцевою прокуратурою Харківської області за результатами вивчення стану законності у сфері земельних відносин встановлення порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" Фізичною особою-підприємцем Батраченко Юрієм Федоровичем під час використання земельної ділянки площею 110,05649 га. без кадастрового номера на території Уплатнівської сільської ради Близнюківського району на умовах договору оренди землі, що стало підставою для ініціювання прокурором питання про повернення земельної ділянки у судовому порядку.

Встановлено, що на підставі розпорядження Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 159 від 16 липня 2002 року між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Батраченко Юрієм Федоровичем (відповідачем, орендарем) 25 липня 2002 року укладено та зареєстровано договір оренди землі.

Згідно пункту 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 110,05649 га. на території Уплатнівської сільської ради Близнюківського району.

Відповідно до пункту 2.2 договору, його укладено строком на 15 років, починаючи з дати його реєстрації. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У такому разі зацікавлена сторона повинна письмово повідомити другу сторону про бажання продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за 6 місяців до його закінчення.

Так, відповідно до пункту 2.4. договору, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, умовами договору на орендаря покладено обов`язок щодо вжиття активних заходів направлених на поновлення дії договору оренди землі. В іншому ж випадку орендар повинен повернути об`єкт оренди після закінчення строку дії договору.

Як вбачається зі змісту договору, сторони узгодили усі істотні умови, у тому числі умови повернення земельної ділянки у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки.

Згідно статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права та обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно статті 629 Циільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно статтей 13, 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї сторони може бути посвідченим нотаріально. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Згідно частин 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на теперішній час Фізичною особою-підприємцем Батраченко Юрія Федоровича право на переважне поновлення дії договору не використано, після припинення договору оренди, у порушення вимог договору та статті 34 Закону України "Про оренду землі" орендодавцеві не повернуто земельну ділянку за актом прийому-передачі.

Таким чином строк дії договору закінчився 25 липня 2017 року, в установленому законом порядку його дія не продовжувалася, але земельна ділянка всупереч вимогам самого договору та норм законодавства за актом прийому-передачі не повернута власнику.

Відповідно до інформації відділу у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки не може бути розрахована.

Згідно інформації Близнюківської районної державної адміністрації від 05 грудня 2018 рокувідсутні законні підстави для звернення вказаним органом до суду про повернення землі.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (стаття 34 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, договір є припиненим з підстав, передбачених статтею 31 Закону України "Про оренду землі" даний договір не є поновленим за згодою сторін чи за рішенням суду, а є припиненим в силу імперативної акти закону (імперативної норми), у зв`язку з закінченням строку його дії.

Згідно статтей 759, 765 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно статті 17, 19 Закону України "Про оренду землі" передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набуває чинності у разі прийняття відповідного рішення органом влади чи місцевого самоврядування, укладення відповідного договору, передачі земельної ділянки та державної реєстрації речових прав на землю.

Наведеними нормами та умовами договору також безумовно визначено, що у разі припинення дії договору за згодою сторін чи на підставі судового рішення, земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцю. У разі неповернення об`єкта оренди наявні правові підстави для стягнення з орендаря неустойки та завданих збитків. Законодавчо не передбачено жодних виключень, які б звільняли орендаря від обов`язку повернути об`єкт оренди.

При цьому, взаємне припинення прав та обов`язків сторін виникає не з моменту розірвання договору оренди землі, а з моменту повернення майна, що перебувало в оренді.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2017-2019 років і по теперішній час, Фізична особа-підприємець Батраченко Юрій Федорович свої зобов`язання зі сплати орендної плати за вищевказану земельну ділянку до органів Державної фіскальної служби не декларує та орендну плату не сплачує, що підтверджується інформацією Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області.

В той же час, після закінчення договору оренди земельна ділянка не повернута.

Вказана земельна ділянка є вільною від будь-яких тимчасових чи капітальних будівель, споруд та огорожі.

З 01 липня 2013 року набрав чинності Закон України "Про аквакультуру", яким визначено принцип державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.

У зв`язку з прийняттям вказаного закону були внесені зміни до статті 51 Водного кодексу України, яка зазначає, що водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Порядок розроблення паспорта водного об`єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18 березня 2013 року № 99 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2013 року за № 775/23307.

Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28 травня 2013 року № 236.

Згідно частини 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тобто, на теперішній час повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної власності наділена Харківська обласна державна адміністрація.

Матеріали справи свідчать про те, що до Харківської обласної державної адміністрації звернень (клолпотань) від відповідача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду площею 110,05649 га., що знаходиться на території Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області не надходило.

Натомність, 20 лютого 2020 року на адресу Харківської обласної державної адміністрації надійшов лист Лозівської місцевої прокуратури № 38/3-1261вих-20 щодо витребування земельної ділянки площею 110,05649 га., у Фізичної особи-підприємця Батраченко Юрія Федоровича у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду, що розташована на території Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

В свою чергу, Харківською обласною державною адміністрацією було направлено відповідачу лист від 13 березня 2020 року № 01-57/2244 щодо необхідності повернення спірної земельної ділянки у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, відповідно до вимог діючого законодавства. Відповіді позивачем не отримано.

За таких обставин, враховуючи, що після закінчення строку дії договору, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення земельної ділянки, унаслідок чого подальше її використання для потреб суспільства та держави є неможливим, вбачаються правові підстав для повернення земельної ділянки в судовому порядку.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Батраченко Юрія Федоровича ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) повернути державі в особі Харківської обласної державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64, ІКЮО 23912956) земельну ділянку водного фонду загальною площею 110,05649 га. на території Уплатнівської сільської ради Близнюківського району за договором від 25 липня 2002 року, що укладений між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та Фізичною особою-підприємцем Батраченко Юрієм Федоровичем за актом прийому-передачі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Батраченко Юрія Федоровича ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171) 2102,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" липня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець