Ухвала суду № 90361876, 13.07.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"13" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1914/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Акціонера Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх.№2-3096/20 від 10.07.2020р. по справі №916/1914/20

За позовом: Акціонера Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 6);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (65006, м. Одеса, вул. Балківська, 30);

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" (31200, Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 225)

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020р. акціонер Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів", треті особи - Керівник (голова комісії з припинення товариства) Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" Сергеєва Вікторія Анатоліївна та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Алексеєва Олена Володимирівна, в якій просить суд витребувати нежитлову будівлю під літ. "Ж", нежитлову будівлю під літ. "Н", нежитлову будівлю під літ. "Р", нежитлову будівлю під літ. "Р1", які зареєстровані за номером 1185557551101 за адресою: АДРЕСА_2, на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та № 21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає про наявність у нього правових підстав, як у акціонера Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", на витребування спірного майна, переданого Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" за правочином, визнаним в подальшому недійсним, та яке було відчужено останнім Товариству з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля під літ. "Ж", нежитлова будівля під літ. "Н", нежитлова будівля під літ. "Р", нежитлова будівля під літ. "Р1", які зареєстровані за номером 1185557551101 за адресою: АДРЕСА_2, на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та № 21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

Обґрунтовуючи таку заяву, позивачем було зазначено про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову з метою уникнення подальшого продажу (перепродажу) спірного майна.

За наслідком автоматичного розподілу позовних заяв між суддями позовну заяву акціонера Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 та заяву про забезпечення позову було розподілено судді Степановій Л.В., якою було заявлено самовідвід від розгляду позовної заяви вх.№1975/20 від 30.06.2020р., про що винесено відповідну ухвалу.

Враховуючи зазначене, розпорядженням керівника апарату суду від 01.07.2020р. призначено повторний автоматичний розподіл позовної заяви вх.№1975/20 від 30.06.2020р., за наслідком якого позов, а також заяву про забезпечення позову розподілено судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 03.07.2020р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№2-3023/20 від 30.06.2020р.) про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні зави про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами обставин, що свідчать про наявність у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" наміру щодо відчуження спірного майна.

Також судом було враховано, що додана позивачем до позовної заяви ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси Корой В.Д від 03.06.2019р. у справі №521/8487/19 свідчить про накладення арешту на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі за реєстраційним номером 1185557551101, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 6-Д, на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та № 21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

За думкою суду, обтяження спірного майна арештом, з огляду на положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є підставою для відмови в державній реєстрації прав у разі звернення особи з відповідною заявою.

Ухвалою суду від 06.07.2020р. відкрито провадження у справі № 916/1914/20, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 05.08.2020р. о 14 год. 30 хв.

10.06.2020р. до суду від Акціонера Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 надійшла ще одна заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля під літ. "Ж", нежитлова будівля під літ. "Н", нежитлова будівля під літ. "Р", нежитлова будівля під літ. "Р1", які зареєстровані за номером 1185557551101 за адресою: АДРЕСА_2, на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та № 21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

Обґрунтовуючи таку заяву, ОСОБА_1 зазначив про скасування ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси Черевко С.П. у справі №521/11820/19 накладеного ухвалою суду у справі №521/8487/19 арешту на спірне майно.

При цьому, на думку позивача, доказами, які можуть свідчити про намір Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" відчужити спірне майно, є дані щодо його засновника (учасника) ОСОБА_3 , який також є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ". При цьому позивач акцентує увагу на тому, що обидва названі підприємства є недобросовісними набувачами спірного майна, оскільки, простежуючи хронологію подій розгляду спорів між акціонером ОСОБА_1 та ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а також ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", вбачається, що до набрання рішень у справах №916/730/17 та №916/2872/16 законної сили спірне майно було відчужено ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів".

Крім того, позивач також зазначив, що запропонований ним захід забезпечення позову не порушує права жодного з відповідачів щодо користування спірним майном.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд вказує наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вжиття заходів забезпечення позову, за твердженням заявника, є необхідним за для уникнення подальшого продажу (перепродажу) спірного майна.

При цьому, повторно подана заява про забезпечення позову фактично обґрунтована позивачем фактом скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси Черевко С.П. у справі №521/11820/19.

Як свідчить зміст вказаної ухвали від 19.07.2019 року, прокурор, не заперечуючи проти задоволення клопотання про скасування арешту, зазначив, що провадження у справі закрито, всі обставини з`ясовані, особи, причетні до злочину, встановлені.

Водночас, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову фактом скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження, позивачем не надано жодних відомостей щодо даних обставин. При цьому, додання до позовних матеріалів ухвали про визнання потерпілим від 21.01.2018р., свідчить про наявність у позивача процесуального статусу у кримінальному провадженні №12017161470000529 та обізнаність щодо його стану. Крім того, надання до позову доказів щодо наявності кримінального провадження лише вибірково свідчить про невиконання у повній мірі процесуальних обов`язків, встановлених п.4 ч.2 ст.42 ГПК України щодо подання доказів.

Водночас, позивачем жодним чином не спростовано викладених в ухвалі суду від 3.07.20120р., яка набрала законної сили, висновків суду щодо давності перебування спірного майна у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" (з 17.08.2017р.) та не вчинення правочинів, направлених на відчуження такого майна, а також не наведено жодних інших нових обставин на підтвердження необхідності забезпечення позову у даній справі.

Суд також вказує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, аргументи заявника щодо недобросовісної поведінки набувачів спірного майна судом відхиляються.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд, з урахуванням наведених вище підстав, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№2-3096/20 від 10.07.2020р.) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 13.07.2020р. та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України

Суддя Ю.М. Щавинська