Рішення № 90361691, 13.07.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1263/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Славіна»

про стягнення 2340,69грн

Суддя Чонгова С.І.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Славіна» про стягнення 2340,69грн, а саме:

- 1852,97грн – пеня за період з 26.11.2016 по 11.12.2016; з 27.12.2016 по 05.01.2017; з 26.01.2017 по 06.02.2017; з 28.02.2017 по 20.03.2017; з 28.03.2017 по 12.04.2017; з 26.04.2017 по 28.09.2017;

- 222,99грн – інфляційних втрат за період з 26.04.2017 по 30.09.2017;

- 264,73грн – 3% річних за період з 26.11.2016 по 11.12.2016; з 27.12.2016 по 05.01.2017; з 26.01.2017 по 06.02.2017; з 28.02.2017 по 20.03.2017; з 28.03.2017 по 12.04.2017; з 26.04.2017 по 28.09.2017;

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №1543/1617-ТЕ-17 від 13.09.2016 в частині оплати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.

Відповідачем у справі – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Славіна» документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання. Відповідна ухвала суду була направлена сторонам у справі, яка отримана позивачем - 18.05.2020, відповідачем – 16.05.2020, що підтверджується поштовими рекомендованими повідомленням, що міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ

13.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Славіна» (споживач) було укладено договір №1543/1617-ТЕ-17 постачання природного газу (далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 газ обсягом до 71 тис. куб. м.

Як визначено п. 5.1 договору, регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Згідно з п.5.2 договору, ціна за 1000 куб м. природного газу за цим договором становить 4942,00грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ)-20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 5930,40грн.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу.

У відповідності до п.8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підпису печатками сторін, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

На виконання п. 2.1 договору, позивач поставив протягом жовтня 2016 – березня 2017 років, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 379 687,92грн, що підтверджується актоми приймання-передачі природного газу, копії яких долучено до матеріалів справи.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за прострочення виконання зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, за природний газ, поставлений протягом жовтня 2016 – березня 2017 років, розрахувався з порушенням встановленого договором строку. Як вбачається з банківських виписок та довідки по операціях з 01.09.2016 по 31.01.2020, відповідач здійснив остаточний розрахунок за поставлений природний газ – 29.07.2017.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки зобов`язання з оплати природного газу виконані не у встановлений договором строк відповідач є таким, що допустив порушення зобов`язання.

Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 264,73грн за період з 26.11.2016 по 11.12.2016; з 27.12.2016 по 05.01.2017; з 26.01.2017 по 06.02.2017; з 28.02.2017 по 20.03.2017; з 28.03.2017 по 12.04.2017; з 26.04.2017 по 28.09.2017 та збитки від інфляції у розмірі 222,99грн за період з 26.04.2017 по 30.09.2017.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат складає 219,49грн, який підлягає задоволенню; вимоги щодо стягнення 3,50грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних у розмірі 264,73грн суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача у відповідній частині таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1852,97грн пені за період з 26.11.2016 по 11.12.2016; з 27.12.2016 по 05.01.2017; з 26.01.2017 по 06.02.2017; з 28.02.2017 по 20.03.2017; з 28.03.2017 по 12.04.2017; з 26.04.2017 по 28.09.2017.

В силу ч.1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

У відповідності до п.8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені у розмірі 1852,97грн суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача у відповідній частині таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Славіна» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул.. Василя Стуса, буд. 23; ідентифікаційний код 33341924) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 1852,97грн пені, 264,73грн 3% річних, 219,49грн інфляційних втрат, а також 2102,00грн витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 3,50грн інфляційних втрат відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13.07.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова