Рішення № 90356227, 10.07.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/844/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Славич К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Зайця Євгенія Леонідовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Зайця Євгенія Леонідовича про скасування постанови ДП18 №531577 від 21.03.2020 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення якого на позивача було накладено штраф у розмірі 340 грн. Адміністративний позов поданий у новій редакції на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, мотивований тим, що 21.03.2020 відповідачем було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за вчинення правопорушення передбаченого п. 31.6-Б ПДР України, а саме за те, що останній 21.03.2020 о 23-50 год на автомобільній дорозі «Київ-Чоп», 86 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford», д.н.з НОМЕР_1 , в якого не працювали зовнішні світлові прилади в темну пору доби, а саме задній правий габаритний ліхтар. Із такою кваліфікацією свого порушення він не згоден, оскільки в його автомобілі дійсно не працював правий задній габаритний ліхтар, але лише один, правий. При цьому п. 31.6.Б забороняє подальший рух транспортного засобу в якого у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Під час зупинки та спілкування із працівником поліції він повідомляв останнього про те, що перед початком руху він перевірив і оглянув автомобіль на факт несправностей, в тому числі і роботу фар та габаритів. Несправність правого габаритного ліхтаря на автомобілі настала під час руху, в дорозі, і він не міг знати про неї. Проте відповідачем було винесено оскаржувану постанову. На підставі викладеного просить скасувати постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження у справі відносно нього - закрити (а.с. 13-14).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 37-45), у якому викладено наступну позицію.

Відповідно до постанови серії ДП18 №531577 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що позивач 21.03.2020 на А/Д М-06 Київ-Чоп, керуючи автомобілем «Ford», д.н.з НОМЕР_1 , у якого не працювали зовнішні світлові прилади в темну пору доби, а саме задній правий габаритний ліхтар, чим порушив п. 31.6.Б ПДР. Пунктом 31.6.Б ПДР заборонено подальший рух транспортних засобів, у яких: у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Обставини порушення п. 31.6.Б ПДР підтверджуються відеозаписом зафіксованими на нагрудну відеокамеру поліцейського від 21.03.2020. П. 31.4.3 ПДР заборонено експлуатацію транспортного засобу за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей як кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. Вважає, що в даному випадку кваліфікуючою ознакою, яка утворює склад правопорушення, є несправність зовнішніх світлових приладів. При цьому така несправність в силу п. 31.6 ПДР, тягне за собою заборону подальшого руху транспортного засобу, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Також вважає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені у позовній заяві. Окрім того, жодним чином не заперечує та не спростовує факт вчинення правопорушення. Винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідає вимогам ст. 258 КУпАП. Враховуючи викладене вважає постанову серії ДП18 №531577 від 21.03.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності законною, правомірною та такою що винесена відповідно до вимог закону, а тому просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 25-27). До відзиву на позовну заяву додано підтвердження про направлення копії відзиву позивачу (а.с. 29).

Інших заяв клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області від 31.03.2020 та від 14.05.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, визначено недоліки позову, порядок та строки їх усунення (а.с. 7, 16).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09.06.2020 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 23).

В судове засіданні позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, розгляд справи просив провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в прохальній частині відзиву на позовну заяву просив справу розглянути у його відсутність.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вказаних норм закону, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ДП18 № 531577, складеною поліцейським взовду №1 роти №1 БУПП в Житомирській області Зайцем Є.Л. 21 березня 2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с.32)

Згідно даної постанови, 21 березня 2020 о 23 год 40 хв водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Ford», д.н.з НОМЕР_1 , в якого не працювали зовнішні світлові прилади в темну пору доби, а саме задній правий габаритний ліхтар, чим порушив п. 31.6.Б ПДР України. Тобто, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Також в постанові зазначено, що до неї додається бодікамера АМ00029.

Судом також оглянуто DVD-R диск, який долучено відповідачем до матеріалів відзиву (а.с. 28). На вказаному диску міститься два файли із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зображено момент винесення поліцейським постанови відносно позивача ОСОБА_1 та зафіксовано правопорушення, а саме, що на автомобілі не горить один задній габаритний ліхтар - правий.

Дані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Вказані правовідносини регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства, Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху України.

Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення і пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Проте, жоден із вказаних доказів не має пріоритету над іншим і повинні оцінюватися в сукупності або ж спростовуватися іншими доказами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.3 «а» ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, автоматичну фото- і відеотехніку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 283 КУпАП закріплено вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення зазначено, де повинні міститися: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З аналізу зазначених правових норм можна зробити висновок, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.

Оцінюючи доводи сторін стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП суд зазначає наступне.

Відповідно до п.31.4.3 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Відповідно до 31.6. «б» ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В позовній заяві позивач зазначив, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП не вчиняв, оскільки перед початком руху він перевірив стан транспортного засобу, в тому числі й роботу зовнішній світлових приладів. Однак, вже під час руху вийшов з ладу правий задній габаритний ліхтар. Тобто, лише один задній габаритний ліхтар, а не всі. При цьому п. 31.6. «б» ПДР забороняє подальший рух транспортного засобу у якого не працюють всі задні гадаритні ліхтарі. Дане також підтверджується наданим відповідачем відеозаписом (а.с. 28).

Згідно частини 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як вбачається зі змісту постанови Серія ДП18 №531577від 21.03.2020, саме порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.31.6 «б» Правил дорожнього руху України, слугувало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Проте вказаний пункт ПДР забороняє подальший рух транспортного засобу, в якому не працюють всі задні габаритні ліхтарі, що в свою чергу дає змогу зробити висновок про те, що при непрацюючих всіх задніх габаритних ліхтарях в темну пору доби, створюється небезпека для інших учасників дорожнього руху, які рухаються із таким транспортним засобом у попутному напрямку. Однак, як вбачаэться з оглянутого судом DVD-R диску із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на момент винесення поліцейським постанови відносно позивача ОСОБА_1 на автомобілі не горить один задній габаритний ліхтар - правий. Окрім того, як зазначив позивач у позовній заяві, перед початком руху ним було перевірено стан транспортного засобу, в тому числі й справність роботи задніх габаритних ліхтарів і така несправність заднього правого габаритного ліхтаря сталася в дорозі, про що він не міг знати.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, у зв`язку з чим постанова серії ДП18 № 531577, складена поліцейським взовду №1 роти №1 БУПП в Житомирській області Зайцем Є.Л. 21 березня 2020 року підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до Вінницького районного суду Вінницької області даної позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №95582АТ «Ощадбанк» від 04.06.2020.

Згідно ст. 246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.139 ч.1КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно судові витрати у виді судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 ..

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 255, 251, 252, 277-2, 278, 280, 285 КУпАП, ст. 2, 5, 6, 9, 12, 14, 19, 20, 22, 32, 72, 77, 94, 122, 139, 143, 192, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Зайця Євгенія Леонідовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП18 № 531577 від 21 березня 2020 року, винесену поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Зайцем Євгенієм Леонідовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.П. Шевчук