Рішення № 90354361, 26.05.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22077/19

провадження № 2/753/2451/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Даниленко В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (далі по тексту - ТОВ «Ковальська-Житлосервіс», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції в загальному розмірі 20 984 грн. 13 коп.

Позов обґрунтований такими обставинами. ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» як суб`єкт господарювання приватного права, основним видом економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів, здійснює обслуговування будинку по АДРЕСА_1 та надає його співвласникам житлово-комунальні послуги. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 у вищевказаному будинку .

04 лютого 2019 року сторони уклали договір №500054 про компенсацію витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по утриманню власного нерухомого майна шляхом несплати житлово-комунальних послуг виникла заборгованість за період з червня 2015 року по жовтень 2019 року в сумі 15 541,25 грн. Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 4117,38 грн. та трьох процентів річних в сумі 1325,50 грн.

Ухвалою від 14 лютого 2020 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений ухвалою судді про відкриття провадження у справі, відповідачем не подано заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та письмового відзиву на позов.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» як суб`єкт господарювання приватного права, основним видом економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів, здійснюває обслуговування будинку АДРЕСА_1 на підставі наказу №1 від 02 вересня 2010 року «Про передачу в оперативне керування та санітарно-технічне обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 » та надавало його співвласникам житлово-комунальні послуги.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26.05.2015 року ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 .

04 лютого 2019 року між ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір №500054 про компенсацію витрат на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов якого Позивач взяв на себе зобовязання забезпечувати належні умови проживання Відповідачу, утримувати будинок та прибудинкову території, інженерне обладнання (далі - послуги), а Позивач зобов`язався компенсувати витрати, понесені Позивачем при наданні послуг у розмірі та у строки, встановлені Договором

Відповідно до п.3.4 Договору, Відповідач повинен оплачувати послуги до 1-го числа місяця, наступного за рохрахунковим.

Факт підписання відповідачем вищевказаного договору є доказом ознайомлення її з його предметом та усіма умовами.

Укладений сторонами договір про надання житлово-комунальних послуг ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Так, відповідно до положень статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За нормою статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У період виникнення заборгованості основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV) та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017р. (далі - Закон 2189),

Підпункти 1, 10 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону № 1875-IV дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 19 Закону № 1875-IV встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а стаття 20 цього Закону зобов`язує споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі займаної квартири.

Згідно статті 32 Закону № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Тарифи на житлово-комунальні послуги формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, Порядком формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Порядком розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, Порядком встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Згідно до пункту 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189 індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 не вносить плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з червня 2015 року по жовтень 2019 року в розмірі 15 541,25 грн.

Згідно з положеннями статей 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідач не виконала грошове зобов`язання, а отже вона в силу положень частини 2 статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з червня 2015 року по жовтень 2019 р. його втрати від інфляції склали 4117,38 грн., а три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення - 1325,50 грн.

Отже на підставі викладених у позовній заяві аргументів і оцінки наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» про стягнення з відповідача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальних послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» суму основного боргу 15 541 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок одну гривню) 25 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 4 117 (чотири тисячі сто сімнадцять гривень гривень) 38 коп., три проценти річних у розмірі 1325 (одна тисячі триста двадцять п`ять гривень) 50 коп. та судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп., всього 22 905 (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ять гривень)

13 коп.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» код ЄДРПОУ 32912720, адреса: 02072, м. Київ, вул. Є.Чавдар, буд. 3., рахунок в форматі НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк»

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: